Дозвіл на зброю під час війни: процедура спрощена, але не для всіх

Фото: dev.ua

Лише за тиждень після появи в «Дії» нової функції – цифрового дозволу на зброю – українці створили понад 200 тисяч електронних документів. Глава Мінцифри Михайло Федоров зазначив, що це майже половина всіх офіційно зареєстрованих власників зброї, і це лише початок ініціативи.

Електронний дозвіл можна отримати лише за умови реєстрації зброї в Єдиному реєстрі зброї, який МВС завело 23 червня 2023 року. До червня 2024 року інформацію про себе в базі зареєстрували понад 450 тисяч власників. Загалом, за словами заступника міністра внутрішніх справ Леоніда Тимченка, в Україні таких осіб близько 700 тисяч. Зараз ця цифра може бути навіть більшою.

Які тенденції виникають на ринку зброї в умовах війни? Хто має право придбати зброю та отримати спрощений дозвіл? Що станеться з відстроченими дозволами? Ці теми висвітлені в статті Коротко про .

Середній чек – 12 000 грн

Важливо зазначити, що, говорячи про реєстрацію та сам реєстр, ми маємо на увазі легальний обіг зброї, яка відноситься до категорії «цивільна зброя». Це спортивна та мисливська вогнепальна зброя, засоби самооборони (травматична нелетальна зброя), предмети колекціонування. Частину зареєстрованих відправлень становить нагороджена вогнепальна зброя.

Немає жодних законодавчих обмежень щодо кількості цивільної зброї, яку може мати особа – можна придбати скільки завгодно. Основна вимога – всі предмети повинні мати дозвіл і зберігатися безпечно, тобто в сейфах. Дозволи надаються таким чином:

• з 18 років – для холодної, знешкодженої (кастрованої), пневматичної (спортивної) зброї, газових пістолетів,
• з 21 року – на гладкоствольну мисливську зброю, її основні вузли та приладдя,
• з 25 років – для мисливської нарізної вогнепальної зброї разом з основними частинами.

Володіти травматичною нелетальною зброєю дозволяється лише особам певних професій, які можуть бути пов’язані з ризиком: суддям, прокурорам, митникам, прикордонникам, єгерям, журналістам тощо.

Інтерес до зброї завжди був поширеним серед українців. Велика війна також вплинула на цю галузь.

– Якщо в довоєнний період і навіть у перший рік конфлікту не було суттєвої різниці між цивільними та військовими покупцями, то зараз цивільні практично зникли з ринку. Я пояснюю це економічною ситуацією; можливо, у людей просто не вистачає коштів, – поділився з Коротко директор збройового магазину «Прапорщик» Борис Ісаков . – Наші основні клієнти зараз – військовослужбовці, і попит залишається стабільним.

Експерт називає кілька причин такого зрушення.

– По-перше, є попит на якісну вогнепальну зброю. Деякі військовослужбовці купують рушниці 12-го калібру, щоб «збивати» російські безпілотники, націлені на них. Є також військові, які, окрім випуску автоматів Калашникова, бажають мати більш сучасну вогнепальну зброю. Відповідно до наших законів, основна відмінність між цивільною та військовою зброєю полягає в тому, що цивільна зброя не може стріляти чергами. Однак більшість професійних стрільців не використовують черговий вогонь; мисливські рушниці підходять для точної стрільби. Крім того, є бійці, які після війни обзаводяться рушницями для полювання чи спортивної стрільби. Середні витрати на військовослужбовця в нашому магазині – 12 тисяч гривень, – повідомляє експерт.

Дозвіл можна отримати через магазин.

Оголошення про «Дію» деякі люди сприйняли так, що можна подати заявку через додаток і отримати там дозвіл. Однак це не так. Порядок отримання дозволів залишається без змін. Заяви можна подати через «Єдине вікно» для громадян на сайті МВС або особисто завітавши до дозвільної служби територіальних підрозділів Нацполіції. Збройові магазини пропонують посередницькі послуги з отримання дозволів. Це означає, що ви можете вибрати зброю, подати необхідні документи та завершити покупку в одному місці. «Прапорщик» пояснив, як відбувається процес.

– Громадянин має пройти курси поводження зі зброєю, отримати відповідний сертифікат та зібрати інші необхідні документи. Потім вони приносять цей пакет до нас і підписують заявку на зброю. Ми перевіряємо, чи все правильно заповнено, і подаємо документи в систему ліцензування. Все оформляється через Єдиний реєстр зброї, магазин має статус реєстратора, – констатує Борис Ісаков.

Процедура платна, але має переваги: не потрібно чекати в черзі у відділі ліцензування та спілкуватися з чиновниками. Цією послугою особливо користуються військовослужбовці, які не завжди можуть доїхати із зони бойових дій до Києва чи обласного центру, щоб надіслати свої заяви та документи до збройового магазину поштою. Процес ліцензування спрощено для військовослужбовців.

Що потрібно зібрати цивільному:

• паспорт (якщо ID-картка, то довідка про зареєстроване, задеклароване місце проживання), ідентифікаційний код платника податків,
• заяву встановленої форми,
• фотокартку розміром 3,5х4,5 см в електронному або роздрукованому вигляді,
• медична довідка (не потрібна для придбання продезінфікованої зброї),
• довідка про несудимість,
• договір страхування цивільної відповідальності власників зброї,
• сертифікат про проходження курсів поводження зі зброєю,
• квитанція про сплату державного мита.

Для травматичної зброї необхідно надати документ, що підтверджує правові підстави для придбання.

Для військових:

• Форма 5 з військової частини,
• дві фотографії,
• копії паспорта (сторінки 1, 2, 11) та ідентифікаційного коду,
• договір страхування цивільної відповідальності власників зброї,
• квитанція про сплату державного мита.

Источник: kp.ua