Гелюх: надійність енергопостачання дедалі менше може розглядатися як виключно національне питання
Інтеграція України до європейського енергетичного ринку відкриває нові можливості не лише для України, а й для ЄС. Україна може запропонувати Європі нові енергетичні потужності, технології, інфраструктуру та унікальний досвід роботи енергосистеми в кризових умовах. Про це йдеться в колонці директора зі стратегії ДТЕК Івана Гелюха.
За його словами, Україна вже стала частиною європейської енергосистеми після синхронізації з континентальною європейською мережею у 2022 році та набуття «Укренерго» повноправного членства в ENTSO-E наприкінці 2023 року.
Наступним кроком має стати поглиблення інтеграції через розвиток спільних ринків, залучення інвестицій та спільне стратегічне планування.
Гелюх зазначив, що надійність енергопостачання дедалі менше може розглядатися як виключно національне питання. Україна імпортує електроенергію з Європи у періоди дефіциту, водночас українська енергосистема здатна підтримувати сусідні країни, коли вони стикаються з обмеженнями генерації.
Він додав, що окремою перевагою України є досвід роботи енергосистеми в умовах постійного тиску. За останні роки українські енергетики отримали практичний досвід швидкої адаптації системи, локалізації проблем та відновлення енергопостачання.
Водночас для підвищення гнучкості енергосистеми ДТЕК розвиває системи накопичення енергії, цифрові мережі та відновлювану генерацію. Зокрема, спільно з американською Fluence компанія ввела в експлуатацію шість систем зберігання енергії загальною потужністю 200 МВт. Також ДТЕК будує цифрову підстанцію та продовжує будівництво вітрової електростанції, потужність якої становитиме 500 МВт.
«Саме в цьому і полягає ширший сенс української енергетичної інтеграції: йдеться не лише про входження України до європейського ринку, а про можливість посилити Європу рішеннями, які вже сьогодні впроваджуються в Україні», – підкреслив Гелюх.