Правильна експлуатація, належна годівля та комфортне утримання кнура значно подовжують термін його господарського використання. Недотримання цих умов скорочує репродуктивний період. Зазвичай, кнура-виробника використовують у племінних цілях 7–8 років за помірних навантажень. В умовах неналежного утримання цей термін скорочується вдвічі. Проте, відомі випадки, коли 14–15-річні кнури давали якісне потомство.
Перше парування кнурів відбувається у віці 10–11 місяців. У племінних господарствах це при живій масі 150–160 кг, у товарних — 135 кг. Занадто раннє спаровування виснажує молодих кнурів, затримує їхній ріст і розвиток, роблячи непридатними для подальшої племінної роботи. Тому з 4–6-місячного віку, коли настає статева зрілість, свинок слід утримувати окремо від кнурців.
Молодому кнуру (до двох років) протягом сезону парування призначають 10–12 маток. У дворічному віці це число зростає до 20–25 свиноматок. Кнурам-плідникам старшого віку надають повне навантаження — 30–40 маток, отримуючи від них 60–80 приплодів на рік.
Вирішальну роль у відтворенні стада кожного господарства, незалежно від його призначення, відіграють свиноматки. Від рівня їхньої продуктивності та інтенсивності використання залежить кількість одержаних нащадків та їхня собівартість. Тому необхідно отримувати не менше ніж 2,0–2,2 опороси та 20–22 поросяти на рік від основних свиноматок. Це дозволить щорічно отримувати понад 2 тонни свинини від основного стада.
У свинарстві застосовують природне та штучне запліднення. Маток можна спаровувати в період охоти, яка може виникати під час підсисного періоду (з 30-го дня) або в перші дні після відлучення поросят.
Свиноматки приходять в охоту кожні 18–21 день, в середньому через 20 днів, за умови правильної годівлі та утримання. Охота триває від 24 до 48 годин. У цей період у тварини погіршується апетит, спостерігається відмова від корму, хвилювання, набряклість зовнішніх статевих органів. Запліднювати матку слід після появи рефлексу нерухомості, який проявляється при натисканні рукою на поперек. Для кращого результату свиноматок покривають двічі: під час виявлення охоти та через 10–15 годин.
Якщо матка через 20–22 дні після покриття не прийшла в охоту, її вважають осімененою. У незапліднених маток охота повторюється через 3–4 тижні.
Взимку охота у свиноматок проявляється менш виражено. Для її виявлення найкраще двічі на день (вранці та ввечері) повільно пропускати кнура-пробника вздовж проходу свинарника. Виявлених у стані охоти маток спаровують із закріпленими за ними кнурами. Спаровування проводять у спеціальному станку, куди спочатку впускають матку, а потім кнура. Якщо кнур важкий, парування здійснюють у спеціальному парувальному станку. Під час процедури необхідно дотримуватися тиші та не допускати присутності сторонніх.
Тривалість поросності свиноматок становить у середньому 113–115 днів.
Для економічно вигідного відтворення свинопоголів’я важливе значення має розподілення опоросів за сезонами року. Господарствам з невеликою кількістю свиноматок (до 300) вигідніше застосовувати двотурову систему опоросів в осінньо-зимовий та зимово-весняний періоди.
Свинарським підприємствам із повним циклом виробництва (відтворення, вирощування, відгодівля) доцільно мати таку орієнтовну структуру стада: кнури — 0,3–0,4%, свиноматки — 8,5%, поросята до 2 місяців — 22,7%, поросята групи 2–4 місяці — 19,7%, ремонтний молодняк — 2,2% та тварини на відгодівлі — 46,9%. Якщо застосовується штучне запліднення маток, то група кнурів-плідників, крім кнурів-пробників, відсутня.
Враховуючи щорічну заміну 25–40% тварин основного стада, доцільно мати основних кнурів і свиноматок віком до 2 років — 35–40%, від 2 до 3 років — 40–45% і до 4-х років — 15%. Тварин зі стабільно високою продуктивністю можна використовувати довше.
Аналіз продуктивності свиноматок за порядковим номером опоросу показує, що до 3–4 опоросу вона підвищується, а потім починає знижуватися. Тому для великих свинокомплексів утримувати свиноматок після п’ятого опоросу невигідно. Кнурів краще використовувати в парувальній кампанії до 36–48 місяців.
Важливим елементом у процесі відновлення стад свиней є підготовка виробничого складу тварин до парування. Кнури-плідники та свиноматки за цілорічної системи утримання повинні мати заводські кондиції вгодованості. За сезонних опоросів підготовку кнурів до парування починають за 1–1,5 місяця, щоб довести їхню вгодованість до заводської кондиції згідно зі стандартом породи. Вгодованість маток бажано підтримувати стабільно на одному рівні шляхом відрегульованої годівлі, залежно від фізіологічного стану та умов утримання. Також звертають увагу на стан статевих апаратів самців і самок, прояв статевих рефлексів та якість сперми плідників.
Позитивним чинником для кнурів і свиноматок є щоденний моціон на вигульних майданчиках або прифермській території. Влітку бажано мати літні табори та пасовища. Перебування тварин на прогулянках сприяє поліпшенню обмінних процесів в організмі, прояву повноцінної охоти та підвищенню продуктивності.
Штучне запліднення свиней
Одним із основних способів розведення свиней є штучне запліднення маток. Цей метод набуває значного поширення у фермерських, індивідуальних та кооперативних господарствах.
Цей метод дає можливість зменшити кількість кнурів майже у 8–10 разів, скоротити потребу в приміщеннях, кормах та знизити затрати праці. Від кожного дорослого кнура за повноцінної годівлі протягом року можна отримати до 90 еякулятів і запліднити від 600 до 2000 маток. В одному еякуляті міститься в середньому 30 мільярдів сперміїв, а одна спермодоза — приблизно 3 мільярди. Отже, одноразово можна отримати 10 спермодоз, а за рік — 900.
Щоб задовольнити потреби господарства в кнурах і спермодозах, необхідно щоденно та щорічно визначати кількість свиноматок, враховуючи, що матка в одну охоту запліднюється двічі. Детальнішу інформацію щодо проведення штучного запліднення викладено у відповідній інструкції.