Поділитися Джерело: Science Daily
Дослідники з Кембриджського університету провели обширний аналіз ДНК сучасних людей і виявили, що наші предки походять не лише від однієї, а принаймні від двох стародавніх популяцій.
Ключові моменти:
- Сучасні люди є результатом генетичного злиття двох стародавніх груп, які розділилися та злилися приблизно 1,5 та 300 тисяч років тому відповідно.
- Еволюція Homo sapiens виявилася більш заплутаною, ніж вважалося раніше, і характеризується значним змішуванням генів у різних популяціях.
- Результати дослідження підкреслюють вирішальну роль генетичного обміну в появі нових видів у тваринному світі.
Дослідники пропонують нову теорію походження людини
Дослідники знайшли докази того, що сучасні люди є продуктом генетичного змішування двох стародавніх груп. Ці групи розійшлися приблизно 1,5 мільйона років тому, але знову зібралися близько 300 000 років тому. Отже, одна група внесла 80% у генетичну основу сучасної людини, а інша – 20%.
Раніше вважалося, що Homo sapiens виник в Африці між 200 000 і 300 000 років тому з однієї безперервної популяції. Однак останні дані свідчать про те, що наш еволюційний шлях був значно заплутанішим.
«Наше дослідження демонструє, що історія людства не була прямим шляхом, а скоріше складалася з кількох фаз поділу та рекомбінації різних груп», — коментує співавтор дослідження професор Річард Дурбін.
Ця генетична взаємодія відбулася задовго до того, як Homo sapiens почав взаємодіяти з неандертальцями та денисовцями приблизно 50 000 років тому.
Змішання стародавніх популяцій мало значно більший вплив на генетику сучасних людей, ніж взаємодія з неандертальцями — близько 20% нашого геному походить від цієї стародавньої лінії.
Поділіться
Дослідники залишаються невизначеними щодо того, які викопні види відповідають цим предковим популяціям. Проте Homo erectus і Homo heidelbergensis — два видатних стародавніх видів людини — існували як в Африці, так і за її межами протягом відповідного періоду часу, і цілком ймовірно, що вони відіграли значну роль в еволюції Homo sapiens.
Геном меншої популяції містив гени, пов’язані з функціональністю мозку, що могло вплинути на розвиток когнітивних навичок у сучасних людей.
Результати дослідження ставлять під сумнів уявлення про те, що види розвиваються як чітко визначені гілки дерева життя. Схоже, що між ними відбувався динамічний обмін генами — явище, яке могло мати місце не лише у людей, а й у інших видів тварин.
«Еволюція — це не проста траєкторія — вона складніша, ніж ми припускали. Ми спостерігаємо, що змішування популяцій було фундаментальним елементом у появі нових видів у всьому тваринному світі», — стверджує провідний автор Тревор Казенс.
Дослідники мають намір удосконалити свою модель, щоб далі досліджувати поступовий обмін генами між популяціями та його вплив на подальшу еволюцію людства.
Источник: online.ua