Дитина Тані почала говорити у віці одного року. Тим часом близнюки Маші вже до півтора року формували речення. А у Свєти… Шановні батьки! Оцінка темпів розвитку мовлення, та й будь-якого аспекту дитячого зростання, – марна справа. У будь-якому разі, ваша дитина неминуче відставатиме від інших у певних сферах, що може викликати у вас дискомфорт або, що ще гірше, змусити вас повірити, що з вашою малечею щось не так.
Від вас вимагається розумний підхід та пильність, а також регулярні огляди у педіатра та консультації логопеда приблизно у віці від 2 до 3 років.
Виявлення затримки мовлення може бути складним завданням, проте це в компетенції фахівців. Ми надамо поради щодо того, як допомогти вашій дитині говорити — у темпі, який є одночасно персональним та комфортним.
Етапи розвитку мови
Давайте розглянемо послідовний розвиток мови, починаючи з перших місяців життя немовляти.
До одного року
У віці від 1 до 3 місяців немовлята рефлекторно вимовляють голосні звуки у відповідь на зовнішні подразники. Наприклад, коли батьки входять до кімнати або під час купання. Через кілька місяців вони починають лепетати, вимовляючи склади. Значення мовленнєвих реакцій продовжує розвиватися, і до 10 місяців дитина зазвичай знає близько 10 основних слів.
Прагнення до подальшого розвитку випливає з цікавості до навколишнього світу. Дитина починає розуміти зв'язки між тактильним, зоровим та слуховим досвідом і мовою, спрямованою до неї.
Поради батькам: спілкуйтеся зі своїми дітьми з моменту їхнього народження. Слова матері, разом із віршами та піснями, безпосередньо стимулюють мовні центри в мозку дитини, сприяючи активнішому розвитку.
Від одного до двох років
У цей період діти усвідомлюють важливість мови у взаємодії з навколишнім середовищем. Вони охоче взаємодіють з дорослими та однолітками, використовуючи свій обмежений словниковий запас для спілкування. До кінця другого року життя вони зазвичай володіють близько 50 словами.
Поради батькам: Щоб розширити словниковий запас вашої дитини, називайте предмети в межах її поля зору. Використовуйте інтерактивні завдання з картками Домана, на яких зображено тварин та предмети. Дитина спостерігає за карткою, поки батьки чітко називають те, що зображено. Крім того, вказуйте на предмети навколишнього середовища та описуйте їх за допомогою прикметників: яскраве сонце, прозоре скло, тепле море.
Розвиток дрібної моторики має вирішальне значення, оскільки заняття, пов’язані з пальчиковими іграми, «ладошками» тощо, задіюють комунікативні центри мозку.
Від двох до трьох років
Дитина швидко розширює свій словниковий запас прямо на наших очах. Вона може ефективно використовувати прості речення та легко вивчати пісні та вірші. Важливо зосередитися на артикуляції — точній вимові звуків. Заняття з імітації шумів, побутових звуків та співу птахів, допоможуть у цьому процесі.
Делікатно виправляйте дитину, якщо вона неправильно вимовляє щось. Однак робіть це підтримуючи та заохочуючи, щоб уникнути занепокоєння щодо її прогресу.
Поради батькам: звертайте увагу на те, коли ваша дитина говорить найчіткіше — спокійна вона чи активна. Це допоможе вам визначити найкращий час для практичних занять.
Від чотирьох до шести років
З кожним роком діти стають дедалі більш досконалими у своїх навичках вербального спілкування. У дошкільному віці вони зазвичай володіють:
- 3000 слів;
- точна вимова звуків;
- правильна структура речень;
- активний інтерес до книг і, можливо, вміння читати;
- здатність запам'ятовувати довгі вірші (до 3-4 строф) та пісні.
Поради батькам: Зараз саме час читати та обговорювати книги разом. Якщо дитина ще не читає, дозвольте батькам почитати за неї. Потім ви можете обговорити історію, розглянути ілюстрації та поділитися своїми думками. Намагайтеся використовувати унікальні прикметники та передавати свої враження яскравими емоціями. Дитина несвідомо наслідуватиме ваші мовленнєві моделі.
Залучайте дітей до таких ігор, як шаради, загадки та скребл. Ці заняття покращують здатність швидко підбирати слова, покращують пам’ять, креативність та концентрацію, що збагатить їхні мовні навички.
Коли слід звернутися до логопеда
Існує концепція, відома як теорія збереження енергії, яка пов'язує швидкість розвитку мовлення із загальними енергетичними запасами дитини. Простіше кажучи, якщо дітям мало енергії, вони схильні бути млявими, неактивними та апатичними, що призводить до пізнішого розвитку мовлення, ніж їхні однолітки.
Крім того, діти можуть відчувати труднощі з обробкою інформації під час навчання. Наприклад, якщо їхня здатність до наслідування знижена, дитина може неохоче повторювати за вами пісні, фрази чи звуки тварин. Також можуть виникнути проблеми зі слухом, які стають очевидними лише під час спроби навчити дитину говорити. Поширеним станом є алалія, що характеризується пізнім початком мовленнєвих реакцій, труднощами у вимові звуків та структурі складів, а також обмеженим словниковим запасом.
Інші медичні причини затримки розвитку мови включають:
- Аномалії ЦНС та порушення обміну речовин;
- проблеми з психічним здоров'ям, епілепсія;
- гідроцефалія, ішемія головного мозку, підвищений внутрішньочерепний тиск;
- церебральний параліч, цереброваскулярні розлади тощо.
Щоб виключити ці стани, необхідна ретельна діагностика. Спочатку слід звернутися до таких спеціалістів: педіатра, логопеда, невролога, ЛОР-лікаря.
Після цього вони направлять вас на лабораторні та інструментальні обстеження: аналізи крові, УЗД, КТ, МРТ, аудіометрію тощо.
Якщо оцінювання показує, що дитина повністю
Источник