Зеленський підписав закон про Пантеон: Польща реагує
Президент України Володимир Зеленський підписав закон «Про Український національний пантеон». Цей документ дозволяє вшановувати в Пантеоні, зокрема, командирів Української повстанської армії (УПА), що вже викликало суперечки у Варшаві.
Під час щорічного Форуму ветеранів у Києві Зеленський заявив, що в Пантеоні вшановуватимуть постаті, які своєю боротьбою за незалежність «дають сьогодні українцям натхнення бути сильними». «Сильні, значить вільні», — сказав президент. Він також наголосив, що визначати героїв мають виключно українці: «Український Пантеон точно постане, і лише українці вирішуватимуть, хто для нас герой».
Закон передбачає, що в Пантеоні зможуть вшановувати очільників держави та посадовців відповідного рівня часів Русі, Королівства Руського, Українського козацького війська (Війська Запорізького), Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави та Карпатської України. Також у Пантеоні зможуть вшанувати президентів України, крім тих, кого усунули з посади через імпічмент. Окремо закон передбачає вшанування головнокомандувачів та посадовців такого ж рівня збройних формувань УНР, Української Галицької армії, «Карпатської Січі» та УПА.
Саме діяльність УПА залишається однією з найбільш суперечливих тем у польсько-українських відносинах.
Реакції польських посадовців на новий закон про Пантеон різняться. Маршалок Сейму Влодзімєж Чарзасти закликав не робити передчасних висновків, доки не затверджено остаточний список вшанованих постатей. Він назвав це суверенним рішенням України, за яке вона несе повну відповідальність, і закликав переглянути підхід до відносин з Києвом, нагадавши про спільні безпекові інтереси та економічний внесок українців у Польщі. «Необхідно реагувати розумно і зважати на безпекові інтереси обох народів», — заявив він.
Більш гостру позицію висловив керівник Канцелярії президента Польщі Збігнєв Богуцький. Він розкритикував можливе вшанування діячів ОУН і УПА, назвавши це «неприйнятним для Варшави». «Це не шлях, який веде до цивілізованого світу, і Польща на це ніколи не погодиться… Голос жертв не може бути заглушений», — сказав Богуцький.
Уряд і МЗС Польщі наголошують, що вступ України до Європейського Союзу та дипломатична підтримка значною мірою залежать від вирішення історичних питань, зокрема дозволу на ексгумацію польських жертв на Волині.
Наразі немає інформації про те, що до Пантеону перенесуть прах Степана Бандери, похованого в Мюнхені. Відомо, що там спочине прах провідників ОУН, останки яких уже перевезли в Україну. У травні на Національному військовому кладовищі під Києвом перепоховали діяча ОУН Андрія Мельника та його дружину. Раніше вони були поховані в Люксембурзі.
18 серпня на тому ж кладовищі поховали останки першого керівника ОУН Євгена Коновальця. Він загинув у 1938 році від рук радянського агента. Його прах привезли з Нідерландів. Обидва перепоховання відбулися з державними почестями за участю Зеленського.
Один з ініціаторів закону, депутат «Слуги народу» Микита Потураєв, повідомляв, що остаточного списку тих, кого вшановуватимуть у Пантеоні, ще немає. При цьому він не виключив, що до нього може увійти Степан Бандера.
Наприкінці травня Зеленський присвоїв одному з підрозділів Сил спеціальних операцій назву на честь Героїв УПА. У Польщі це рішення розкритикували, а міністр закордонних справ Радослав Сікорський заявив, що для поляків УПА пов’язана з Волинню. Тему історичної пам’яті та польсько-українських відносин розібрав у своїй аналітиці «Орден розбрату. Анатомія політичного демаршу» доктор філософії з журналістики та викладач КНУ імені Тараса Шевченка Петро Катеринич.
У червні Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт про створення Українського національного Пантеону. У Польщі заявили, що це рішення може ще більше ускладнити відносини Києва і Варшави. 1 липня Рада ухвалила закон, визначивши, кого саме з українських державних і військових діячів можна буде вшановувати в Пантеоні.
У розпал суперечки британський історик Норман Дейвіс наголошував, що діяльність УПА не можна зводити лише до Волині, а рішення Києва щодо вшанування цієї організації не мають прямого стосунку до польських територіальних претензій чи сучасних відносин двох країн.
Джерело: www.ukrinform.ua