Президент України Володимир Зеленський висловив думку щодо потреби в розробці Європою власних засобів протиповітряної оборони. Він підкреслив, що балістичні ракети залишаються ключовою перевагою росії.
Європейському континенту вкрай необхідно якнайшвидше розробити власні механізми протидії балістичним ракетам та організувати виробництво відповідних ракет-перехоплювачів. Таку думку висловив глава української держави Володимир Зеленський під час проведення Форуму оборонної промисловості країн НАТО, про що повідомляє УНН.
За його оцінками, саме балістичні ракети залишаються одним із найважливіших переваг російської сторони.
“Європі нагально потрібні власні ресурси для виробництва систем протиракетної оборони та ракет, які для них потрібні. Це становить один із найбільших викликів, оскільки балістичні ракети зберігають статус останньої вагомої переваги росії”, – підкреслив Президент.
Протибалістична ракета та європейський комплекс протиракетної оборони FREYJA
Україна виступила ініціатором розробки антибалістичної системи, до якої залучаються європейські партнери. Цей проєкт отримав назву FREYJA. Комплекс протиракетної оборони буде побудований на основі ракети-перехоплювача FP-7.х, що розробляється українською компанією Fire Point.
Виробник планує до кінця 2026 року випустити перші ракети-перехоплювачі. Крім того, нещодавно Fire Point уклала меморандум про співпрацю з німецьким виробником радарів HENSOLDT. В рамках цього проєкту компанія поставить системі високотехнологічні радари TRML-4D, які будуть використовуватися для виявлення та відстеження балістичних цілей.
Як повідомив співзасновник та головний конструктор Fire Point Денис Штілерман, компанія також наближається до завершення переговорів з одним із європейських виробників щодо постачання інфрачервоної головки самонаведення (IIR) для ракети-перехоплювача. Тривають переговори ще з одним європейським партнером щодо інтеграції радіочастотної головки самонаведення (RF), яка дозволяє відстежувати ціль за її електромагнітним випромінюванням.
Штілерман зазначив, що залучення європейських урядів, зокрема Німеччини, значно прискорило процес реалізації проєкту FREYJA. Якщо бюрократичні процедури в країнах-партнерах будуть проходити оперативно, перші перехоплювачі можуть бути готові до кінця поточного року.
Водночас для повноцінного створення системи потребуватимуться й інші елементи, які мають надати європейські партнери. Йдеться, зокрема, про систему передачі даних від радара до ракети в реальному часі, а також центр управління та командування.