Прагнучи посилити тиск на Росію щодо її агресивних дій проти України, уряд Фінляндії виступає за запровадження тарифів на всі товари, що імпортуються до Європейського Союзу (ЄС) з Росії. Країна прагне, щоб ці тарифи діяли паралельно з чинними санкціями, які вже діють.
Як повідомляє Bloomberg, про це журналістам повідомила міністр закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен після неформальної зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у Варшаві 8 травня. Вона наголосила, що Європейська Комісія «має повні повноваження продовжувати це».
«Якщо деякі санкції втратять свою ефективність у майбутньому, або якщо відбудуться інші події, ми все ще триматимемо ці тарифи в силі», – зазначив керівник МЗС Фінляндії.
Журналісти наголошують, що ця ініціатива виникла на тлі небажання Угорщини продовжувати санкції, запроваджені Європейським Союзом після масштабного вторгнення Росії в Україну. Ці дії, зокрема, включають заморожування суверенних активів, що належать Центральному банку Росії, вартістю близько 200 мільярдів євро, які переважно зберігаються у фінансових установах ЄС, а також обмеження щодо численних осіб, суден та організацій, які допомагали та підтримували війну Росії в різних якостях або навіть брали в ній участь.
Санкції ЄС оновлюються двічі на рік одноголосно – рішення вимагає підтримки всіх 27 країн-членів ЄС. Угорщина неодноразово погрожувала накласти вето на такі заходи, але щоразу відмовлялася від своїх рішень після отримання поступок з питань, які часто не мають прямого зв'язку.
За словами Кайї Каллас, верховного представника ЄС із закордонних справ та політики безпеки, майбутнє засідання Ради міністрів ЄС 20 травня потенційно може ухвалити 17-й пакет санкцій ЄС. Цей пакет буде спрямований, перш за все, на військову інфраструктуру Росії, її «тіньовий флот» та її допомогу, і очікується, що він охопить близько 140 нових суден, переважно танкерів, а також 70 організацій та окремих осіб.
Очікується, що російська енергетична компанія «Сургутнафтогаз», яка вже зіткнулася з санкціями США, зіткнеться з новими обмеженнями. Крім того, до чорного списку можуть бути додані ще 15 осіб та організацій, пов’язаних із гібридними загрозами та підозрою у використанні токсичних речовин – минулого року Організація із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ) задокументувала використання сльозогінного газу на передовій, хоча винуватців не було встановлено.