Володимир Фесенко: Гадаю, для місцевої влади вже сформовано список кандидатів «на виліт»

Фото: Володимир Зеленський

Президент України Володимир Зеленський висловив своє незадоволення діяльністю місцевої влади в українських регіонах та містах. І застеріг – центральна влада прийматиме кадрові рішення стосовно місцевих чиновників, котрі не спроможні або не мають бажання результативно розв’язувати нагальні проблеми в регіонах. Разом з тим парламент ухвалив ухвалу, яка відміняє місцеві вибори до завершення війни.

Репортер Коротко про розпитав у очільника Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимира Фесенка, що зараз насправді відбувається з місцевою владою і з якої причини виникають до неї закиди.

Стосунки центральної та місцевої влади в період війни стали напруженішими

– Президент стверджував, що місцева влада не розв’язує проблеми, котрі з’являються. Чи це загрожує значними кадровими змінами для регіонів?

Політолог Володимир Фесенко Фото: uatv.ua/

– Місцеві службовці, стосовно яких президент може ухвалити кадрові рішення, – це очільники місцевих державних та військових адміністрацій. А стосовно міських голів президент не може приймати рішення, тому що їх обрано на виборах, і президент не може усунути від керівництва жодного мера. Це можливо або за рішенням суду за наявності відповідних обставин судового вироку, або за ухвалою місцевої ради, або за процедурою імпічменту, такі в нас приклади вже траплялись. Щодо очільників обласних та міських державних адміністрацій, то це можливо здійснити за поданням Кабінету Міністрів. Тобто сам президент особистим рішенням зробити це не може.

– А чому саме зараз постали претензії?

– Найперше, що виринає в голові як обґрунтування цього, – це нещодавня ситуація в Одесі, коли ціла сім’я загинула через повінь. І такі сумні наслідки великою мірою були пов’язані з тим, що саме місцева влада не здійснила профілактичних заходів для того, щоб запобігти такій трагедії. Так само було обурення суспільства, були звернення до парламентаріїв, президента, що потрібно вживати відповідні дії, якось реагувати на цю ситуацію.

Між іншим, ймовірно, мова йде не тільки про закиди до мера Геннадія Труханова, але й до місцевої адміністрації. Побачимо, на кого буде покладено відповідальність. Це перша обставина, і ситуація пов’язана з конкретним містом, з конкретними керівниками.

Друге, що викликало незадоволення президента, – ситуація у деяких прифронтових регіонах, де, на превеликий жаль, місцева влада теж виявилася не найкращою у питаннях, пов’язаних із фортифікаційними спорудами. Це, на жаль, давня проблема. Ну і з точки зору пріоритетності: коли замість того, щоб допомагати військовим та вирішувати надзвичайні питання, котрі пов’язані з російськими ударами по мирному населенню, по об’єктах інфраструктури, місцева влада займалася іншими справами.

Але слід визнати, що стосунки центральної та місцевої влади в період війни загострилися. Це пов’язано і з певним протистоянням у багатьох регіонах між військовими адміністраціями та місцевою владою – органами місцевого самоврядування, у тому числі й деякими мерами.

Між іншим, відмічу, що, згідно з даними Асоціації мерів міст України, рішеннями судів було усунуто п’яту частину мерів в період війни. І в порівнянні з мирними часами, таких прецедентів стало більше. Часто були різні причини: коли хтось із мерів формально виїжджав у закордонні відрядження в період війни, а реально займався іншими речами, наприклад, виїжджав на відпочинок.

– Чи існують приклади успішної співпраці місцевої влади з військово-цивільними адміністраціями?

– Так, безумовно. Є багато прикладів, коли мери великих міст нормально взаємодіють з державними адміністраціями і не мають проблем у стосунках з центральною владою. Наведу приклади – це Харків, Львів, Дніпро. Мер останнього, Борис Філатов, навіть за всієї своєї специфіки, в період війни працює та співпрацює з державними адміністраціями нормально, і там немає якихось протистоянь та конфліктів. Тобто я не узагальнював би тут, що повсюдно йде ледь не війна центру з місцевою владою.

Але є політичні конфлікти керівників місцевої влади із центром. Наприклад, це протистояння мера Києва Володимира Кличка з Офісом президента.

А загалом зараз в період ескалації війни виявляються і деякі слабкості, і неефективність окремих місцевих керівників, що і стало причиною невдоволення президента. Який вирішив у такий спосіб простимулювати та активізувати роботу місцевої влади та нагадати, якщо вона не буде належним чином виконувати свої обов’язки, то можуть бути й кадрові рішення.

Повноваження місцевої влади обмежили лише на час воєнного стану

– Які та де конкретні кадрові рішення можуть трапитися після претензій президента?

– Я вже назвав місто, де найбільш загострена ситуація у цьому плані, – це Одеса. За мером Трухановим рахуються антикорупційні розслідування і навіть кримінальні справи.

 Стосовно очільників місцевої держадміністрації також можуть бути зроблені висновки. Можливо, і в інших регіонах буде ухвалено якісь кадрові рішення. Я знаю, що у Кабінеті Міністрів ведеться моніторинг чи конкретна перевірка діяльності керівників місцевих адміністрацій. І цим зараз займається не тільки Офіс президента, але й віцепрем’єр Олексій Кулеба, який в уряді займається місцевою владою. І я вважаю, є список кандидатів “на виліт” у двох варіантах. Один – в Офісі президента, інший у Кабміні, у Кулеби. Наскільки вони ідентичні – питання відкрите. Але масових звільнень не буде.

Я думаю, що президент Зеленський висловив свої претензії регіонам більше для залякування, для того, щоб привести до тями різних місцевих керівників.

– Зараз за фактом місцевій владі обмежили як їхні повноваження, так і фінансування. Чи коректно в такому разі висувати їм претензії?

– Повноваження, зокрема й бюджетні можливості, дійсно обмежили. Але насправді це правильно в умовах воєнного стану. Я нагадаю, що в нас були ситуації, коли місцева влада почала використовувати кошти, м’яко кажучи, не для зміцнення оборони країни. Хтось стадіони почав зводити в період війни, хтось активно починав займатися озелененням та різними іншими не найактуальнішими комунальними питаннями. Навіть у тому числі й на Донбасі, у прифронтовій зоні, було багато повідомлень, коли місцева влада витрачала гроші на висаджування квітів та фарбування бордюрів.

Тому ті обмеження, котрі було зроблено, – це правильне рішення, зокрема, під тиском суспільства. Бо в нас і так зараз грошей не вистачає у бюджеті, і їх треба перерозподіляти переважно на оборону. І тому місцеві військові адміністрації і розпоряджаються бюджетами та де-факто обмежують можливості місцевої влади. Це такі міста, як Херсон, Миколаїв, Харків, Суми, Чернігів, я вже не говорю про Донбас.

Хто винен у трагедії, викликаної потопом в Одесі, – розберуться правоохоронні органи. Фото: ФБ Геннадій Труханов

Добрий мер завжди порозуміється з держадміністрацією та центральною владою

– Чи вистачає зараз повноважень та можливостей у місцевої влади, щоб вирішувати місцеві проблеми?

– Я думаю, що все залежить від статусу мера і від того, наскільки він контролює ситуацію у місті та наскільки він ефективно діє. Ось нещодавно я читав інтерв’ю мера Львова Андрія Садового, тож у ньому він найбільше скаржився на «попередників», а не на Зеленського. Тому що у нього нормальні відносини з місцевою адміністрацією та з центром.

Це при тому, що він, напевно, теж відчуває нестачу бюджетних коштів. Але такі особистості з великим політичним досвідом, котрі є ще й сильними господарниками, вони вміють вирішувати проблеми з центральною владою.

Або мер Харкова – Ігор Терехов, у нього зараз один з найвищих рейтингів. При тому, що це прифронтове місто, де є військова адміністрація, з якою він налагодив добрі стосунки. Голова Харківської військової адміністрації Олег Синєгубов залишається на посаді з 2022 року, і у нього із Тереховим нормальні відносини. Тобто вони вміють знаходити спільну мову та разом вирішують проблеми.

– Центр хоче перекласти на місцеву владу вручення повісток та мобілізацію загалом. Чи це правильно?

– Дана дискусія триває вже не один рік. Дехто вважає, що місцева влада самоусунулася від цього, хоча це їхній обов’язок згідно із Законом «Про військовий стан». Але вони не хочуть цим займатися, а інколи просто заважають роботі ТЦК, що видно з інформації про це у деяких західноукраїнських невеликих містах. Тому що зараз це непопулярно. Але це неправильно.

Тому що за законом місцева виконавча влада, у тому числі й місцеві ради, мери міст повинні сприяти ТЦК у проведенні мобілізації. А вони не хочуть цього робити, бо бояться втратити своїх потенційних виборців.

Тому тут, як і у випадку зі згаданими мерами, все залежить від того, як себе мер покаже, як він вибудує свої стосунки, зокрема, з керівниками військових структур.

Адже йдеться не про те, що тепер цим займатиметься виключно місцева влада. Ні, вони повинні просто допомагати ТЦК.

Мер Харкова – Ігор Терехов, один із тих керівників, до кого у центральної влади претензій бути не повинно. Фото: ФБ Ігор Терехов

Місцеві вибори відбудуться тільки після війни

– До Ради внесено законопроєкт 13150, який обмежує повноваження органів місцевого самоврядування та передає їх до рук виконавчої влади. Чому він з’явився і що може спричинити?

– Я думаю, що це відображає позицію Кабміну та, можливо, Офісу президента. У разі війни необхідна мобілізація всіх ресурсів з метою оборони. Ми знаємо, що є нестача бюджетних коштів, необхідна мобілізація матеріальних ресурсів. І у нас згідно із Законом «Про військовий стан» передбачається, у тому числі, й тимчасове вилучення (з подальшою компенсацією) матеріальних ресурсів, автотранспорту, палива, будматеріалів у військових цілях.

Це закон передбачає, але у більшості випадків це не використовується. А оскільки відбувається ескалація війни, то в Кабміні, ймовірно, вважають, що військово-цивільним держадміністраціям не вистачає повноважень і їх треба посилити. І це об’єктивні передумови даного законопроєкту. Інша річ, що треба прописати в законі і чітко визначити, що він матиме тимчасовий характер на час воєнного стану, потім усі повноваження місцевій владі буде повернуто.

– На місцях подекуди вже розпочався процес залучення виборців, чи це означає, що вибори розпочнуться саме з місцевих рад?

– Насправді це дуже просто пояснюється. У нас вибори до місцевих рад були заплановані на кінець жовтня. І хоча згідно із законом про воєнний стан вибори заборонені, деякі політики почали готуватися до них інерційно, за звичкою.

Різні місцеві начальники та ті, хто хотів би стати або мером, або депутатом, вони розпочали кампанію. З одного боку, це було очікування, що ось-ось завершиться війна, а з іншого – календарна дата місцевих виборів. І тільки влітку Центрвиборчком заявив, що виборів не буде. Але все одно очікування залишилися.

– А коли реально можливо провести місцеві вибори?

– Загальна відповідь на це питання – після закінчення війни. А от коли і які вибори проводити, їхній алгоритм – президентські, парламентські чи місцеві, то тут ще немає ясності. Зараз відбуваються дискусії у високих кабінетах та в експертному середовищі.

Источник: kp.ua