Володимир Фесенко: Без США Путін не взаємодіятиме з європейцями щодо миру в Україні

Фото: president.gov.ua

Після очевидного провалу мирних ініціатив Дональда Трампа, спрямованих на врегулювання конфлікту в Україні, він знову пригрозив вивести Сполучені Штати з переговорів. Виникає питання, хто може взяти на себе ініціативу в цьому процесі — європейці чи інша країна — і чи зможуть вони ефективно зайняти місце Америки в цих переговорах, запитав журналіст Коротько у Володимира Фесенка, директора Центру прикладних політичних досліджень «Пента» .

Трамп і Путін зараз переживають період дружніх стосунків.

Політолог Володимир Фесенко Фото: uatv.ua

– Де зараз знаходиться головний центр мирних переговорів, у США чи в Європі?

– Сполучені Штати залишаються ключовою рушійною силою продовження переговорного процесу. Без Америки та помилкової віри Трампа в те, що угоду з Путіним можна укласти, ці переговори, ймовірно, взагалі б не відбулися. Однак, Трамп зараз, схоже, готовий відмовитися від переговорів і перекласти відповідальність на Європу.

– Чому так?

– Тому що вони не дають жодних результатів. Путін, по суті, грається з Трампом, який неохоче визнає цю реальність. Білий дім більше не бачить жодного потенціалу в цих дискусіях. Особливо тому, що Трамп не бажає чинити подальший тиск на Путіна; без такого тиску не може бути вирішення цієї глухої точки. Отже, президент США вдає, що все добре, але насправді він прагне непомітно вийти з цих мирних переговорів.

– Чому він не хоче тиснути на Путіна? Звідки береться ця симпатія?

– Тут може бути кілька теорій. Одна з можливих причин полягає в тому, що Трамп боїться, що посилення санкцій проти Росії та посилення тиску на Москву можуть поставити під загрозу мирні переговори та спровокувати повернення до колишніх воєнних дій.

Ще один момент полягає в тому, що Трамп цінує угоди з Росією щодо економічних питань. Він явно зацікавлений у веденні бізнесу з Росією. Путін частково налагодив для Трампа бізнес-інтереси, пов'язані з великими, привабливими та багатими на ресурси мегапроектами в Росії.

Третя теорія взаємної спорідненості припускає, що у стосунках між Путіним і Трампом існує певна хімія. Президент США перебуває під особливим впливом російського диктатора з моменту свого першого терміну.

Йому подобається спілкуватися з ним, а Путін послідовно розробляє ефективні тактичні підходи для переговорів з Трампом. Він готується до цих розмов набагато ретельніше, ніж Трамп. Щоразу лідер Кремля визначає теми, які емоційно та позитивно резонують з Трампом – особисті питання.

Наприклад, він майже з благоговінням демонстрував портрет Трампа. Під час їхньої останньої розмови він щедро компліментував Меланію Трамп, привітав президента США з народженням онуки тощо. Путін розуміє, як звернутися до того, що важливо для Трампа, задаючи позитивний емоційний тон у їхніх розмовах та сприяючи переконанню, що Путін — дружня людина, з якою можна домовлятися. Відповідно, Трампу приємно спілкуватися з Путіним, оскільки їхні дискусії часто виходять за рамки політики та стосуються тем, які приносять йому особисте задоволення.

Це різко контрастує з його взаємодією з президентом України Володимиром Зеленським, який переважно обговорює політичні питання та виклики. Така динаміка значно напружує Трампа. Таким чином, Трамп і Путін зараз переживають справді сердечну фазу.

Європа не може замінити США, але Китай може

– Чи може Європа зайняти місце США у мирних зусиллях?

– На жаль, ні. США функціонують як рушійна сила, так і формально нейтральний посередник, тоді як Європа розглядається росіянами як союзник України. Також важливо визнати, що росіяни беруть участь у переговорах щодо завершення війни лише через Трампа; вони зацікавлені в переговорах виключно з ним – не лише щодо України, а й щодо широкого кола двосторонніх відносин та співпраці.

Якщо американці вийдуть з переговорів, Путін, ймовірно, буде цілком задоволений. Його головне турбує продовження переговорів щодо двосторонніх відносин між США та Росією. Європа їх не цікавить, і вони не вестимуть з Європою переговори щодо миру в Україні.

– Тож, без американців це глухий кут?

– Якщо американці вийдуть з переговорів, тоді може виникнути необхідність переналаштувати мирний процес, включивши, наприклад, китайців. Однак я сподіваюся, що американці збережуть контроль над процесом і впливатимуть на нього, принаймні через перспективу угоди про ресурси між Україною та Сполученими Штатами.

– Тож Європа не зможе переконати Путіна зупинити війну?

– Ні, на жаль, ні. Однак це не означає, що Європа не має жодної ролі. Навпаки, Європа буде важливим партнером для України. Ми вже узгоджуємо спільну позицію щодо переговорів. Для нас вкрай важливо, щоб європейці були залучені до переговорного процесу, а також військова підтримка з боку європейців, яка зміцнить наші політичні, військові та економічні позиції, також є життєво важливою для нас.

– Хто є найвидатнішим європейським лідером у плані допомоги нашій країні на даний момент?

– Наразі немає єдиного лідера; це явище колективного лідерства. Це включає Макрона, Стармера, Мерца, Туска та Мелоні. Ця коаліція партнерів залишається активною та залученою до переговорного процесу. Європейський Союз також нагадує нам, що він відіграватиме суттєву роль у наданні інституційної підтримки Україні. Крім того, європейські лідери відіграють важливу роль у забезпеченні того, щоб американці залишалися «в грі», та у впливі на позицію Трампа.

Місце проведення переговорів не гарантує успішного результату

– Щодо мирних переговорів, хто з них зараз є «яструбом», а хто більш поміркований?

– У цьому контексті немає ні «яструбів», ні «голубів». Європейські партнери України повністю усвідомлюють необхідність переговорів, зокрема завдяки Трампу. Вони також розуміють важливість тиску на Росію, і принципових розбіжностей у цьому питанні немає. Будь-які розбіжності, ймовірно, є незначними тактичними нюансами.

Наприклад, прем'єр-міністр Великої Британії Стармер виступає за адаптацію до підходу Трампа. Канцлер Німеччини Мерц більш критично ставиться до американців. Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн також висловила підтримку…

Источник: kp.ua