Нобелівська відзнака миру: Дональд Трамп чинить тиск на Норвегію – вона не піддається
Фото: Він Макнеймі/Getty Images
Нобелівська відзнака миру – одна з найбільш почесних відзнак, яку присуджують за внесок у зміцнення мирних відносин, єднання народів і роззброєння. Цьогоріч кандидатів на цю відзнаку більше, ніж торік – і наразі це все, що відомо про «мирний Нобель». Оголосять переможця Нобелівської відзнаки миру 10 жовтня о 13:00 за Києвом (дивіться. Як це буде).
Журналістка Коротко про вивчала колізії вручення Нобелівської відзнаки миру 2025 року.
Майже абсолютний рекорд за номінаціями
Отже, у 2025 році Норвезький Нобелівський комітет отримав 338 заявок на відзнаку миру: 244 від індивідуальних претендентів та 94 від угруповань. Це на 18% більше, ніж у 2024-му, що зрозуміло: у світі росте напруга, і це не лише війна в Україні чи криза у Газі, а й гуманітарні катастрофи у Судані та Центральній Африці. До речі, найбільша кількість запитів була у 2016 році – 376.
Процедура обрання кандидатів вже завершена. Для того, щоб запит був чинним, його мають надати не пізніше 31 січня. Запити закриваються взимку, попередній список із 20–30 кандидатів формується у лютому–березні, а експертні висновки та фінальне голосування відбуваються у вересні – на початку жовтня. Рішення Комітету безповоротне та оскарженню не підлягає. Згідно зі статутом Нобелівської відзнаки, Норвезький Нобелівський інститут ніколи не може підтверджувати чи заперечувати факт висування будь-кого на Нобелівську відзнаку миру, доки не мине 50 років.
Тому проголошення переможця часто стає несподіванкою: у минулому лауреатами ставали дивовижні особистості, як Барак Обама у 2009 році лише за вісім місяців після приходу до влади. Ще більш суперечливою була звитяга палестинського лідера Ясіра Арафата у 1994 році.
Проголошення лауреатів Нобелівської відзнаки відбувається у Королівській шведській академії наук у Стокгольмі. Фото: Джонатана Накстранда/AFP via Getty Images
«Темні конячки»
Серед 338 претендентів багато постійних лідерів – активісти прав людини, як-от Юлія Навальна (за продовження справи Олексія Навального) та гуманітарні угруповання, як-от Sudan’s Emergency Response Rooms (за допомогу в Судані, де криза визнана найстрашнішою у світі). Але можливі й несподіванки.
Цьогоріч імовірними «темними конячками» відзнаки миру можуть стати:
- активістка з Уганди Ванесса Накате, котра відстоює кліматичну справедливість в Африці,
- угруповання «Лікарі без кордонів» – за працю в районах конфліктів (проте відзнаку миру рідко дають медичним недержавним організаціям),
- Грета Тунберг, як це не дивно, може претендувати на відзнаку за «кліматичний активізм» плюс за образ жертви, створений у спробах проникнути до Гази.
Експерти пророкують, що комітет обере когось «неполітичного» для балансу і щоб висвітлити гуманітарні кризи на планеті. Ймовірно, це буде представник Африки чи Близького Сходу.
У переліку номінантів є шведська екоактивістка Грета Тунберг. Фото: wikipedia.org
А що кажуть букмекери?
Букмекери та вебсайти передбачень (наприклад, FanDuel, Oddspedia та Kalshi) активно приймають ставки на відзнаку. Коефіцієнти показують, наскільки букмекери вірять у кандидата: чим менше число, тим більший шанс (приміром, 1 з 3 означає 33% імовірності).
До переліку найкращих кандидатів букмекерів на нову відзнаку миру входять:
- вдова Олексія Навального Юлія (шанси 20-34%);
- волонтери угруповання Sudan’s Emergency Response Rooms (шанси 25-29%);
- президент США Дональд Трамп (шанси коливаються від 4% до 33% через політичні чинники);
- президент України Володимир Зеленський (шанси від 6% до 18%),
- екоактивістка Грета Тунберг (шанси 4-7%).
Мізерні шанси (але з чималою виплатою у разі перемоги) мають Ілон Маск (3%) за програму «Світ через технології» та Джуліан Ассанж (3%) за свої розкриття. Але все це непевно, і Нобелівський комітет ігнорує опитування і ставки – колишні перемоги часто шокували букмекерів.
Шанси Трампа на відзнаку
Трамп – один із найбільш обговорюваних кандидатів на відзнаку миру 2025 року, проте експерти оцінюють його шанси як мінімальні. Норвезькі аналітики, зокрема Хільде Рестад з Університету Осло, називають Трампа “антитезою” відзнаки, оскільки той чинить “все протилежне цінностям і духу Нобелівської відзнаки миру”. У Трампа агресивна риторика (наприклад, про мігрантів чи торговельні війни), він «підтримує мілітаризацію» (це про постачання озброєння Україні, що суперечить принципу Нобеля про «роззброєння»), занадто вихваляє сам себе, відкрито заявляючи про себе як про найголовнішого кандидата на відзнаку. Скромніше треба бути, пане президенте – Нобелівський комітет віддає перевагу нагороджувати довготривалі зусилля за мир, а не короткочасні дипломатичні злети.
Попри це, Трамп здобув кілька публічних висувань від світових лідерів за участь у деескалації конфліктів.
У березні конгресмен США Даррелл Ісса висунув Трампа на відзнаку миру за «історичну роль у припиненні війн». Про це є офіційна заява на вебсайті Білого дому.
У червні уряд Пакистану в особі прем’єра Шехбаза Шаріфа оголосив про висування Трампа за деескалацію кризи Індія – Пакистан у травні та «запобігання ядерній війні». Про це йшлося на пресконференції у Лондоні 29 вересня.
У липні прем’єр-міністр Камбоджі Хун Манет висунув Трампа за посередництво у припиненні прикордонного конфлікту з Таїландом. Офіційну заяву розповсюдили ЗМІ Камбоджі.
Тоді ж, у середині літа, прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху офіційно вручив Трампу листа з висуванням на вечері у Білому домі за перемир’я Ізраїль – Іран та зусилля щодо заручників у Газі.
У серпні президент Габону Бріс Оліги Нгуєма висунув американського лідера на відзнаку миру за стабілізацію у Центральній Африці після путчу 2023 року. Про це йшлося у дипломатичних каналах, проте офіційних заяв не було.
У вересні Олександр Мережко з Комітету Верховної Ради України із зовнішньої політики заявив про підтримку Україною висування Трампа на відзнаку миру за переговори щодо України. Офіційний лист пройшов у ЗМІ.
І нарешті, у жовтні сім’ї ізраїльських заручників у Газі звернулися до Нобелівського комітету із закликом висунути Трампа на почесну відзнаку на подяку за їхнє звільнення. Про це йшлося у публічному листі, проте це не офіційне висування.
Трамп давно натякає – такої медалі йому не вистачає в його «золотій колекції». Фото: wikipedia.org
«Авраамічні угоди»: можливо…
Трамп часто називає «Авраамічні угоди» (серія угод про нормалізацію відносин між Ізраїлем і низкою арабських держав, укладених у 2020-2021 роках. Їх назва відсилає до патріарха і пророка Авраама, віра в якого наявна у всіх найбільших авраамічних релігіях – іудаїзмі, християнстві та ісламі) своїм “головним мирним звершенням” і вимагає Нобелівську відзнаку миру за них. Він неодноразово скаржився, що ніколи не отримає відзнаку, та й Комітет Нобелівського фонду не нагороджував нікого і ніколи за ці угоди, проте вони стали підґрунтям для кількох висувань Трампа.
У 2020 році норвезький парламентар Крістіан Тібрінг-Г’єдде висунув Трампа за «проривну співпрацю» в «Авраамічних угодах». У 2024-му конгресвумен Клаудія Тені від Республіканської партії висунула Трампа, зауваживши, що попередні мирні договори (Ізраїлю та Єгипту 1978 року, наприклад) отримали “Нобелівку”, а «Авраамічні» – ні. У 2025 році конгресмен Даррелл Ісса висунув Трампа (у березні), підкресливши роль в угодах як «найзначніших на Близькому Сході за покоління». Це четверте висування Трампа загалом.
Експерти вважають шанси Трампа на відзнаку низькими: комітет цінує «тривалий мир і братерство». Авраамічні угоди критикують за ігнорування палестинців та вразливість до конфліктів (війна у Газі відновилася з 2023 року). Проте Трамп у квітні цього року заявив, що «заповнить» угоди новими країнами і таки заслужить Нобелівську відзнаку миру. Як вирішить Нобелівський комітет – дізнаємось дуже скоро…
Авраамічні угоди Трамп підписував із лідерами країн Близького Сходу ще під час свого першого президентського терміну у 2020 році. Фото: wikipedia.org
До речі
Через відзнаку миру Трамп налякав Норвегію
Президент США Дональд Трамп розгорнув таку запеклу кампанію за Нобелівську відзнаку миру 2025 року, що викликав тривогу в Норвегії перед проголошенням переможця 10 жовтня. Подібно через відзнаку миру у 2010 році “тиснув Китай”, проте тоді Нобелівський комітет зміг відбитися, декларуючи свою незалежність, повідомляє Bloomberg.
З січня цього року Трамп приписує собі вирішення різноманітних конфліктів. На Генасамблеї ООН 23 вересня він заявив: «Всі кажуть, що я заслуговую на Нобеля». У липні Трамп телефонував норвезькому міністру фінансів Йєнсу Столтенбергу, наполегливо згадавши у розмові про тарифи та відзнаку. Американського голову підтримала компанія Pfizer (за вакцини від COVID) та інші.
Офіційний Осло у напрузі – такої шаленої боротьби за відзнаку миру тут, мабуть, не бачили ніколи. Один із членів Норвезького Нобелівського комітету вже тривожно пожартував, що «мріє взяти лікарняний 10 жовтня» через можливу бурхливу реакцію Трампа на відмову у відзнаці.
Норвежця чудово розуміють співгромадяни: Трамп вже запровадив 15% тарифів на норвезький імпорт і погрожував, що не вручення йому нагороди стане «образою для США». Поки що вся надія на дипломатію міністра фінансів Столтенберга і на гору обіцянок, якщо не 2025-го, то 2026-го – вже однозначно відзнака миру піде американському президенту. Поки що Нобелівський комітет змушений витримувати колосальний тиск – і ще не відомо, що буде, якщо відзнака дістанеться іншому…
Як це буде
Проголошення лауреата Нобелівської відзнаки миру відбудеться 10 жовтня об 11:00 за центральноєвропейським часом (13:00 за Києвом) у будівлі Норвезького Нобелівського інституту в Осло (трансляція буде доступна на офіційному вебсайті Нобелівської відзнаки та на сайті відзнаки миру). Голова комітету Йорген Ватне Фрюднес навіть вийде на вулицю, щоб зачитати ім’я переможця. Церемонія вручення відзнаки відбудеться 10 грудня в Осло: лауреат отримає медаль, диплом та чек на суму близько 11 мільйонів шведських крон (приблизно 1 мільйон доларів).
Источник: kp.ua