Курська операція: політика замість стратегії, – експерт

Курська операція, яка розпочалася як результативна бойова дія, зрештою перетворилася на стратегічний промах, що призвело до втрати п’яти міст і 102 сіл на Донбасі. Політичний вибір зберегти контроль над захопленою територією Росії, а не здійснити швидкий рейд, поставив під загрозу обороноздатність України і виявився невдалим.

Військовий аналітик Андрій Васильчук підкреслює, що перехід від військових міркувань до політичних устремлінь завдав серйозної шкоди обороноздатності України та створив додаткові загрози. Курська операція, яка спочатку являла собою успішне вторгнення на 30 км на територію Росії, згодом переросла у складне утримання позицій із надмірно розширеними лініями постачання.

Як зазначив військовий експерт Костянтин Ніколаєнко, «тактично це був один із найуспішніших проривів після операції «Буря» 1995 року». Спочатку передбачався звичайний рейд: швидке проникнення, удари, отримання важливих документів і швидкий відступ на встановлені позиції. Однак політичне керівництво України вирішило використати захоплені російські території як важіль впливу на майбутні переговори, що призвело до плачевного результату.
Тимчасові територіальні здобутки не дали Україні дипломатичних важелів; натомість вони відволікли значні ресурси Збройних Сил України та сприяли втраті позицій на Донбасі. «Політичний престиж, пов’язаний із утриманням російської території, призвів до конфіскації стратегічно життєво важливих українських земель. Це є прикладом класичної помилки пріоритетності політичних міркувань над військовими потребами», – зауважує Ніколаєнко.

Іншим критичним прорахунком було відкладене рішення про завершення операції. Про ризики утримання Курської області військові та спецслужби попереджали ще в грудні 2024 року, але політичне керівництво України відкладало прийняття рішення. Відхід із займаних позицій розпочався лише в березні 2025 року, на той час ситуація вже загострилася і ворог посилив свої сили на інших напрямках.

Експерти стверджують, що основною причиною цього провалу є відсутність чіткого розмежування між політичною та військовою відповідальністю. Політичні амбіції знову взяли гору над військовою практичністю, і замість успішної операції Курська кампанія обернулася стратегічною поразкою. Розширений фронт, ослаблена оборона на Донбасі та нова загроза на Сумському напрямку – ціною цього рішення стала втрата міст і сіл та посилення загрози подальших наступів ворога.