Як формуються політичні рейтинги і коли до них варто ставитися скептично – розповідь соціолога Антона Грушецького

Фото: pexels.com

Після обміну різкими репліками між Володимиром Зеленським і Дональдом Трампом (причому Трамп заявив, що Зеленському довіряють лише 4% в Україні, а Зеленський відповів, що ми будемо оцінювати не тільки рейтинг Трампа, а й інших світових лідерів), інтерес українців до рейтингів знову підживився. На тлі скандалу в Овальному кабінеті нещодавнє опитування КМІС показало, що рейтинг підтримки Зеленського піднявся до 68%. У разі встановлення перемир'я може початися підготовка до виборів, і за цими рейтингами будуть оцінювати кандидатів.

Рейтинги формуються на основі опитувань громадської думки, які також допомагають оцінити суспільні настрої та консолідувати загальну думку. Як соціологи виводять ці рейтинги, як локують респондентів і які маніпулятивні прийоми можуть бути застосовані – про це коротко розповів заступник директора Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький .

Від корупції до реформ і можливих компромісів

– Антоне, опитування стосуються різноманітних тем. Хто вирішує ці теми і як це робиться?

Антон Грушецький. Фото: facebook.com/anton.grushetskyi

– В Україні працює кілька авторитетних приватних дослідницьких фірм, які можуть проводити опитування як самостійно, так і на замовлення. Наприклад, наш КМІС щороку проводить не менше чотирьох самоініціативних опитувань, де ми самі обираємо теми. Крім того, ми проводимо численні опитування для клієнтів. Більшість із цих клієнтів – університети, дослідницькі установи в Європі та міжнародні організації, які цікавляться різними аспектами життя в Україні, починаючи від боротьби з корупцією і закінчуючи соціально-політичними настроями, реформами охорони здоров’я та станом енергетичного сектору.

Останнім часом деякі західні університети виявили інтерес до розуміння того, чи готові українці піти на певні поступки для зміцнення миру та які комбінації вони вважають прийнятними для переговорів. На замовлення одного з таких університетів ми ще у 2022 році провели опитування, щоб дослідити, як досвід війни впливає на готовність до поступок. Це було вузькоспеціалізоване дослідження з унікальними характеристиками. Він суттєво відрізняється залежно від того, чи зазнавали люди обстрілу, чи жили вони в прифронтовій зоні.

Є конкретні показники, які ми моніторимо щороку чи майже щороку – це і геополітичні настрої, і ставлення до Росії, і готовність до поступок, і довіра до президента чи різних інституцій в Україні. Крім того, існують спеціальні опитування, які виникають у відповідь на конкретні події. Наприклад, нещодавно ми оцінили суспільні настрої щодо призупинення фінансування USAID. На той момент це було актуально, і результати показали, що 47% респондентів вважають, що це матиме певні негативні наслідки, визнаючи, що це може бути справедливим покаранням для тих, хто зловживав коштами або займався неналежною діяльністю.

– Якщо тема походить від клієнта, вони також формулюють питання?

– Клієнтам заборонено формулювати запитання безпосередньо для респондентів. Якщо вони таки спробують це зробити, авторитетна компанія проведе методологічну перевірку, щоб переконатися, що питання правильно сформульовані, не приводять респондентів до конкретних відповідей і не містять маніпуляцій.

– Які форми маніпуляції можуть мати місце?

– Одним із прикладів є послідовність запитань. Припустімо, що основним фокусом опитування є корупція. Учасникам можуть поставити численні запитання про корупцію, а потім питання, за кого б вони проголосували. Це може негативно вплинути на сприйняття чинної влади в рейтингах. З іншого боку, якщо початкові запитання зображують опозицію чи певні групи активістів негативно, це може знизити підтримку опозиції на кілька відсотків.

Важлива не кількість, а правильний вибір.

– Скільки осіб бере участь в опитуваннях? Багато українців черпають свою думку з рейтингів, навіть не запитуючи їх прямо.

– Цей аспект є серйозною проблемою щодо того, як громадськість інтерпретує результати опитувань. Можна було б проводити суцільні опитування, але оцінити думку 30 мільйонів українців практично неможливо. Отже, багато десятиліть тому дослідники встановили необхідність використання статистичних методів. Цей підхід продемонстрував, що добре підібрана вибірка може дати репрезентативні результати навіть для менших груп. Опитування тисячі або двох тисяч осіб може дати точнішу інформацію, ніж опитування десяти тисяч, оскільки критичним фактором є спосіб відбору учасників. Важливо переконатися, що відбір є справді випадковим і що обидві статі та жителі різних регіонів представлені адекватно.

Примітний приклад стався в 1936 році під час виборчої кампанії в США. Цей захід підкреслив ефективність вибіркових досліджень. Журнал «Рідерз Дайджест» опитав кілька мільйонів людей, зв'язавшись з автовласниками за номерами телефонів. Тим часом компанія опитала тисячу американців. Прогнози, зроблені меншою групою, виявилися точнішими, оскільки вони використовували професійно складену вибірку.

Навіть якщо ми проводимо 50 опитувань на рік із вибіркою у дві тисячі, ймовірність того, що будь-яка особа попаде у вибірку, залишається досить низькою.

– Чи є обмеження за фахом? Колись казали, що журналісти не повинні займатися рейтингами. А як щодо військовослужбовців?

– Опитуються громадяни України. Якщо військовослужбовці є частиною вибірки та погоджуються брати участь, ми проведемо з ними опитування. Як правило, вони становлять близько 1,5-2 відсотка респондентів. Їх кількість може бути нижчою, ніж очікувалося, оскільки вони виконують бойові завдання і часто не бажають спілкуватися. Так само журналісти також є громадянами України і мають право висловлювати свою думку.

Обмеження можуть застосовуватися лише в дуже цілеспрямованих опитуваннях, насамперед у маркетингових дослідженнях, де клієнти побоюються, що вони можуть ненавмисно надати інформацію конкурентам, таким чином накладаючи спеціальні обмеження на професії. Журналістів можуть виключити з пулу респондентів, щоб запобігти витоку інформації, хоча ймовірність їхнього включення залишається досить низькою.

Професійні обмеження в суспільно-політичних опитуваннях відсутні.

Источник: kp.ua