Іранська «ядерна держава»: легіон фізиків, центрифуги для збагачення урану та підземна фортеця Фордо

Фото: Getty Images

Коли у 2002 році іранські дисиденти розкрили світовій спільноті існування таємних ядерних об'єктів у Натанзі та Араку, світ завмер. Іран, який протягом останніх п'ятдесяти років перебував в історичній «ніші», що нагадує XVII-XVIII століття, опинився в центрі суперечки XXI століття: чи розробляє Іран ядерну енергетику, чи атомну зброю? Коротко кажучи – короткий виклад ядерної програми Ірану, яка стала приводом для чергового конфлікту на Землі.

Від Шаха до Урану

Сага про «ядерну енергетику» Ірану розпочалася в 1950-х роках, коли шах Мохаммед Реза Пехлеві задумався про модернізацію країни. У 1957 році Сполучені Штати поставили Ірану дослідницький реактор для Тегеранського центру ядерних досліджень, а протягом 1970-х років Іран намагався побудувати 20 атомних електростанцій на урані. Іран володіє значною його кількістю – він входить до десятки найбільших власників запасів урану у світі (лідером є Австралія). Були укладені угоди з Францією, Німеччиною та Сполученими Штатами, і в Ісфахані розпочалося будівництво ядерного дослідницького центру.

Революція 1979 року кардинально змінила ситуацію. В Ірані до влади прийшов антизахідний фундаменталістський режим. Партнери вийшли, відмовившись від недобудованої атомної електростанції в Бушері, а ірано-іракська війна, що тривала з 1980 по 1988 рік, загострила ситуацію: Ірак застосував хімічну зброю, а його ядерні прагнення змусили Іран відновити свою програму.

Іран шукав нових союзників, звертаючись до Китаю, Пакистану, а пізніше й до Росії. Ключовою фігурою в цих починаннях був пакистанський вчений Абдул Кадір Хан, який незаконно надав Ірану плани центрифуг для збагачення урану. Саме в цей період Іран опанував повний цикл ядерного палива – від видобутку урану до його перетворення на ядерне паливо.

Росія завершила будівництво атомної електростанції в Бушері, і в 2002 році світ дізнався про приховані об'єкти, що потрапило під пильну увагу МАГАТЕ щодо Ірану. Інспектори виявили високозбагачений уран на об'єкті в Натанзі, що призвело до запровадження міжнародних санкцій проти Ірану. У 2015 році Тегеран уклав ядерну угоду зі США та іншими західними країнами, погодившись на суворий нагляд за своєю «ядерною» діяльністю в обмін на пом'якшення санкцій. Угода вимагала від Ірану підтримувати рівень збагачення урану трохи вище 3,67%, скоротити запаси урану тощо.

Однак у 2018 році, під час першого президентського терміну Дональда Трампа, незадоволені США вийшли з угоди. Вашингтон запровадив нові, жорсткіші санкції проти Ірану, що спонукало Тегеран ігнорувати всі зобов'язання, збільшити збагачення урану до 40-60% та відключити камери спостереження МАГАТЕ на своїх ядерних об'єктах.

Тим не менш, навіть за відсутності камер агентство виявило частинки урану в трьох місцях – у Вараміні, Марівані та Туркузабаді, які не були включені до офіційно оголошеного списку ядерних об'єктів Ірану. На подив МАГАТЕ, Іран або не відповів, або надав «технічно ненадійні відповіді», як заявив генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі. На тлі цієї метушні іранці провели санітарну обробку цих місць від радіоактивних частинок.

Міжнародна спільнота стурбована: країна грається з ядерним потенціалом та уникає нагляду – результат, ймовірно, буде тривожним!

Атомна електростанція в Бушері будується за російської допомоги з 1992 року. Фото: wikipedia.org

Чому Іран прагне отримати «ядерну зброю»?

Офіційно Тегеран послідовно стверджує, що його ядерна програма служить мирним цілям – виробництву електроенергії та медичних ізотопів. Багатий на нафту та газ, Іран стверджує, що ядерна енергетика дозволить зберегти вуглеводні для експорту. Однак Сполучені Штати та Ізраїль дотримуються іншої точки зору. Зокрема, вони переконані, що режим аятоли таким чином приховує свої військові цілі.

«Іран накопичив достатньо збагаченого урану, щоб потенційно виробити кілька ядерних боєголовок», – заявив Рафаель Гроссі.

Він зазначив, що Іран володіє понад 140 кг урану, збагаченого до 60%, та понад 5000 кг низькозбагаченого урану. Залишилося лише кілька кроків для виробництва зброї (збагачення до 90%), і експерти оцінюють, що Іран може виробити 25 кг високозбагаченого урану протягом 2-3 днів, а повністю функціональну зброю – за 6-18 місяців.
«Іран становить найбільшу загрозу миру та стабільності на Близькому Сході, оскільки його ядерна програма швидко наближається до військових цілей», – зазначив прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху у березні цього року.

Самоучка

Щоб просто пояснити процес збагачення урану, Іран досягає цього за допомогою газових центрифуг, які обертають гексафторид урану з величезною швидкістю, тим самим відокремлюючи легший ізотоп U-235.

Абдул Кадір Хан – «батько пакистанської ядерної бомби», який передав секрети Ірану. Фото: gettyimages.com

Подорож почалася в 1980-х роках, коли Іран отримав від Абдула Кадира Хана центрифуги IR-1 – репліки голландських розробок 1970-х років. Вони відносно повільні та, звичайно, досить застарілі. Тим не менш, в Ірані працює приблизно 5000 таких центрифуг, доповнених пристроями новішого покоління: у 2010-х роках Іран придбав центрифуги IR-2M, які в 4-5 разів ефективніші за своїх попередників.

Источник: kp.ua