Заснував призову медівку у 2013-му: як український бджоляр виборов золото на всесвітньому медовому змаганні.

У Копенгагені скінчився 49-й Міжнародний форум бджільництва «Апімондія-2025», котрий поєднав кращих бджолярів із Данії, Швеції, Норвегії, Польщі, Словаччини, України, в цілому більше ніж 120 країн. Україну, яка відома своїми продуктами бджільництва, достойно представив Володимир Дмитрук з Волині. Він здобув золоту медаль. Його медівку «З’їзд монархів 1429» визнали найкращою у світі. За словами майстра меду, таємниця успіху криється у витримці трунку та відданості справі, котрою займається вже багато років. Свою перемогу бджоляр присвятив рідному місту.

«В часи Київської Русі ці напої вважали священними, дарували здоров’я та довголіття»

— Займаюсь бджільництвом вже майже 30 років. У свій час започаткував створення музею бджільництва у селі Баїв Луцького району. Там працює гурток для учнів, їх навчають основам бджільництва. Також з товаришами створив осередок традиційної культури «Медова хата», це туристична перлина Луцька, де можливо багато дізнатись про мед та вироби з нього, спробувати й придбати оздоровчу продукцію бджолярів, — розповідає «ФАКТАМ» Володимир Дмитрук, голова Волинської обласної організації бджолярів віцепрезидент Спілки бджолярів України. — Один із напрямків моєї роботи — виготовлення питних медів.

ВІДЕО ДНЯ

— Розкажіть детальніше, що це таке?

— Це одні з найдавніших алкогольних напоїв на планеті. Уявіть собі, ще скіфи створювали такі трунки. І є оповідь, що коли Геродот приїздив до Скіфії, то не жалкував компліментів. Казав, скіфи вміють створювати напої нічим не гірші, а то й кращі за римські вина. В часи Київської Русі є згадки, що при дворах були люди, яким доручали виготовлення питних медів, таких називали медоварами. Ці трунки вважали священними, дарували здоров’я, довголіття. Їх споживали князі й слуги, вони роздавались для незаможних та калік під час певних святкових подій, приміром перемозі у бою.

РЕКЛАМА

Але, нажаль, у 18−19 століттях це все закінчилось, тому що з’явились напої, які швидко виготовлялись. Адже для виготовлення медівки, треба було чекати рік. А все тому, що це непростий процес, дріжджів туди потрібно зовсім небагато — від 25 до 50 грамів на 100 літрів. Якщо більше, то вийде звичайна брага. Тому виготовлення питних медів — кропітка робота, куди вкладаєш працю, досвід та любов.

В Україні відновив варіння питних медів Василь Соломка з Київщини. У 2008 році навіть була сформована ГО" Гільдія медоварів України". Вона, до речі, єдина у світі, котра займається відродженням традицій медоваріння й культури вживання питних медів. В її межах проводимо внутрішні конкурси, навчання, ділимось знаннями із фаховими закладами освіти.

На міжнародному конгресі бджільництва в Копенгагені “Апімондія-2025” питний мед, виготовлений Володимиром Дмитруком було визнано кращим у світі РЕКЛАМА

— Виходить, що питні меди українських бджолярів високо оцінили не тільки у рідній державі, а й за кордоном. Як вдалось здобути золоту відзнаку?

— Є така міжнародна федерація бджільницьких асоціацій «Апімондія». Вона об'єднує вчених, професіоналів та бджолярів з усього світу. Й кожні два роки вона проводить форуми у різних країнах. І 49-й проводили скандинавські держави — Норвегія, Швеція та Данія, а відбувався він у Копенгагені. Туди з’їхались бджолярі, щоб показати свої досягнення, напрацювання. У рамках форуму проходять виставки, наукові доповіді та конкурси різноманітних продуктів бджільництва — питних медів, обладнання, воскових свічок, колекцій та іншого.

«Чим довше витримана медівка, тим вона смачніша»

— Оскільки я є бджолярем та медоваром, то беру участь у номінації з питних медів, — продовжує Володимир Дмитрук. – У 2017 році на «Апімондії» у Стамбулі отримав бронзову медаль за питний мед «Сльоза бурштину». У 2022 році у тій же Туреччині здобув золоту нагороду. Цього року також вірив, що повернусь додому з перемогою. У Данію привіз особливий напій — медівку «З'їзд монархів 1429». Напій має 12 років витримки.

Свій питний мед Володимир Дмитрук назвав на честь видатної події – у 1429 році у Луцьку відбувся з’їзд монархів з приводу коронації князя литовського Вітовта

— Чим він унікальний і яка його історія?

РЕКЛАМА

— Заклав його у 2013 році, коли народився мій онук. І є така стара традиція, що медовари закладали напій, а коли дитина йшла до армії чи брала шлюб, питний мед відкривали та смакували. Тому я зробив 100 літрів напою. Використав волинський мед з різних трав, джерельну воду. Чотири місяці тривало бродіння. Потім відстоювання, фільтрація, очищення. Через рік отримав продукт, міцність якого близько 14 відсотків. Він не обробляється ніякими хімічними речовинами для зупинки бродіння. Напій має чудовий аромат меду. Приємні смак та післясмак, легко п’янить. Підіймається настрій, хочеться жити та творити.

П’ється він теж по-особливому — з аристократичною легкістю, невеликими ковтками й в гарній компанії. Чим довше витримана медівка, тим вона смачніша, навіть відчуваються ванільні, легкі фруктові та ягідні відтінки.

— Знаю, що назва цієї медівки теж має цікаву історію.

— Так. У 1429 році у Луцьку відбувся з’їзд монархів, який ініціював великий князь литовський Вітовт. Одне з питань було — коронація самого Вітовта. Окрім Вітовта, прибули монархи та представники багатьох держав Європи, зокрема король польський і верховний князь литовський Владислав II Ягайло, мазовецькі князі, представники Тевтонського ордену. Саміт тривав декілька тижнів. У 2029 році ми будемо святкувати 600-річчя з дня проведення цього заходу, все це відбуватиметься на державному рівні, будуть запрошені лідери усіх європейських держав. Тому вирішив назвати напій на честь цієї події.

Раніше «ФАКТИ» розповідали, що у Васильківській громаді на Київщині відкрили унікальну пасіку, де бджоли живуть у десяти «розумних вуликах».

Читайте також: «На блокпостах дивувалися, що в ящику з-під снарядів веземо бджіл»: як бійці на передовій обладнали пасіку

Джерело