Відома акторка та зірка телесеріалу “КОД” (СТБ) Олена Вознесенська з'явиться у другому сезоні серіалу. Під час зйомок Олена чекала на третю дитину. Сценаристи навіть адаптували роль персонажа до ситуації акторки. Вона взяла коротку перерву через пологи та повернулася на знімальний майданчик лише через місяць після народження доньки.
В ексклюзивній розмові з «ФАКТАМИ» Олена Вознесенська поділилася думками про життя під час війни, переживання втрати, своїх дітей, внутрішню стійкість та знімальні сцени разом із сином.
«Нескінченні нічні жахи, перелякана дитина, що кричить уві сні…»
— Олено, ми розмовляли на початку великої війни. Що змінилося для вас за четвертий рік повномасштабного вторгнення?
ВІДЕО ДНЯ
— Моє життя щороку змінюється. На початку війни народилася Аріадна, а тепер у нас є Мирослава. Ми ретельно обрали їй ім'я: вона уособлює ту, хто прославляє мир. Я глибоко хочу вірити, що її поява символізує наближення миру. Наша родина щиро вірить у це.
— Як ваша старша донька Аріадна, яка народилася під час бойових дій, переживає війну?
РЕКЛАМА
– Наразі ми проживаємо в приватному будинку за містом, де для дітей набагато спокійніше. Вибухи трапляються рідше, хоча іноді повз пролітають «шахіди», а система ППО залишається активною. Однак ця ситуація блідне в порівнянні з нашим життям на 22-му поверсі в Києві — з постійними нічними тривогами та переляканою дитиною, яка кричить уві сні… Тепер все змінилося. Діти нарешті можуть спокійно відпочити.
«Глядачі обожнюють проєкт «KOD»; я ціную свою роль», – каже Олена Вознесенська
— Чи були моменти, коли ви шкодували, що не виїхали з країни?
— Ні. Не думаю, що колись пошкодую про це рішення. Моя любов до України глибока. Я народилася і виросла тут, і мої діти також народилися тут. Ми з чоловіком багато подорожували світом, але усвідомили: наш дім тут. Це наша земля, і жодна інша країна не здається нам домівкою.
РЕКЛАМА
«Коли стає справді важко, я ходжу босоніж по траві»
— На початку повномасштабної війни ваші батьки покинули Україну. Як у них справи зараз?
– На жаль, мій батько помер. Він переніс дві складні операції та почав одужувати, але сталася трагедія… Це був дуже важкий досвід для всіх нас. Маму забрали додому; вона зараз з нами. Їй все ще важко, але ми тут, щоб підтримати її.
Читайте також: «Вибух освітив кімнату темно-червоними відтінками»: зірка фільму «Я, «Перемога» та Берлін» Микита Васейко розповідає про виклики, з якими зіткнулися під час Першої світової війни
Цього року моя бабуся також померла у віці 93 років. Вона не змогла пережити втрату чоловіка. Вона жила під Києвом. У моєму рідному місті Запоріжжя залишилися лише друзі. Їхні квартири досі цілі, незважаючи на безперервні обстріли в цьому районі. Коли я розмовляю з ними телефоном, я чую вибухи на задньому плані. Їхня стійкість – це просто героїчна подія. У Києві ми не витримуємо навіть половини того, що переживає Запоріжжя.
РЕКЛАМА
— Багато хто обговорює втому, апатію та депресію цими днями. Як вам вдається справлятися з такими почуттями?
– Чесно? Я не дозволяю собі розслаблятися — у мене троє дітей, про яких потрібно піклуватися. Я точно знаю, що мій стан впливає на самопочуття моїх дітей. Якщо я почуваюся слабкою або тривожною, вони також стають засмученими, тривожними та дратівливими. Тому я знаходжу силу в природі. Коли стає важко — я ходжу босоніж по траві, глибоко дихаю та обіймаю дерево. Значну роль відіграють такі техніки, як медитація, дихальна йога та вода. Ранковий душ служить моїм ритуалом очищення. Навіть прибирання допомагає: коли ви організовуєте свій дім, це також очищає ваш розум. Я також намагаюся багато ходити — іноді 10-15 тисяч кроків щодня. Без жодної музики я просто слухаю свої думки та світ навколо мене.
На знімальному майданчику серіалу «COD»
— Відомо, що ви знімалися в серіалі разом зі своїм сином Танаїмом. Чи подобається йому грати?
– Так, він надзвичайно схвильований. Він постійно питає, коли ми повернемося на знімальний майданчик. Він грав у театральній студії, має акторський хист і дуже серйозно ставиться до своїх ролей. Я не впевнений, чи це стане його кар’єрою, але він відчуває сильний зв’язок зі сценою.
— Ви також згадали, що Аріадна може з'явитися на екрані. Чи хотіли б ви, щоб ваші діти продовжили ваш кар'єрний шлях?
– Я хочу, щоб вони прокладали свій власний шлях. Як батьки, ми часто нав’язуємо свої мрії дітям, але це неправильно. Наша роль – підтримувати, а не спрямовувати. Якщо я бачу талант у одній зі своїх дітей, я запропоную це, але ніколи не буду змушувати. Моя мама хотіла, щоб я став стоматологом, а батько уявляв мене банкіром. Однак жодна з цих професій мене не надихала. Тому я сподіваюся, що мої діти йтимуть за своїми справжніми мріями. Я хочу, щоб усі батьки допомагали своїм дітям знайти своє місце в цьому світі, а не нав’язували свої ідеали. Це надзвичайно важливо.
— Хоча ви не одразу почали свою акторську кар'єру. Чи шкодуєте ви, що не почали раніше?
– Не можу сказати, що шкодую про це; іноді мені здається, що я міг би почати раніше та отримати більше досвіду. Більшу частину свого життя я провів на телебаченні.