Питання легалізації криптовалюти в Україні та запровадження відповідних законодавчих заходів, яке вже деякий час триває, призвело до внесення відповідного законопроекту. Проте, деякі його положення сприймаються експертами як потенційні ризики для ринку.
ВІДЕО ДНЯ
За словами економічного аналітика Данила Моніна , законопроект № 10225-д містить численні положення, які є досить сумнівними. Однак він також містить деякі позитивні елементи.
Серед позитивних рис експерт зазначив, що фізичні особи не оподатковуються при обміні одного цифрового активу на інший; оподаткуванню підлягає лише продаж криптовалюти та її конвертація у фіатні валюти. Таким чином, зберігання криптовалюти не підлягає оподаткуванню, що експерт визначив як «суттєву перевагу в законопроекті», заявивши, що «доки ви тримаєте кошти на біржі, ви не сплачуєте податки».
Тим не менш, експерт також виділив кілька додаткових негативних або незрозумілих аспектів:
РЕКЛАМА
- податок на повітря або податок на девальвацію, який означає, що купівля криптовалюти USDT за курсом 42 та її перепродаж за курсом 45 тягне за собою податки на різницю в обмінних курсах;
- Оподаткування застосовуватиметься за пільговою ставкою 5% (плюс військовий збір) лише протягом 2026 року та залежатиме від декларування криптовалюти; після цього ставка зросте до 18%, плюс військовий збір;
- Закон про віртуальні активи забороняє купівлю товарів та послуг, залишаючи ринок без альтернатив, за словами експерта;
- 18% податок плюс військовий збір на всі криптовалютні перекази (USDT) іншим власникам;
- Будь-які криптотранзакції, що перевищують 45 тисяч гривень, що фактично становить 1 тисячу доларів у 2026 році, підлягатимуть фінансовому нагляду;
- Штрафи до 28 мільйонів гривень для фізичних осіб та до 200 мільйонів гривень для юридичних осіб, або 12,5% від обороту компаній.
Крім того, очікується, що:
- Надання послуг з криптовалютою має відбуватися після подання заяви до податкової інспекції, що є обов'язковим для всіх криптобірж;
- Національний банк України (НБУ) має стати основним регулятором ринку;
- Криптовалюта, власники якої не розкриваються або знаходяться в офшорних зонах, не буде дозволена до обігу;
- Якщо закон буде прийнято у 2025 році, він набуде чинності 1 січня 2026 року.
«Бравада Гетьманцева щодо легалізації ринку — це стратегія задушення сектору криптовалют або запровадження гнітючих податків та обмежень, які призводять до податку на повітря, податку на девальвацію та податку з обороту. НБУ, якщо він буде задіяний, зрештою може підірвати ринок. Він має величезний досвід у цьому питанні. Отже, якщо закон залишиться незмінним, ми отримаємо «криптоконцентраційний табір Україна». Українці шукатимуть альтернативи через схеми тіньової економіки та/або зміну місця проживання. Закон про криптовалюти — це не про можливості; він про обмеження, податки та утиски», — підсумував Данило Монін.
«Йдеться про встановлення чітких орієнтирів для учасників ринку. Легалізація криптовалюти потенційно може мати суттєвий вплив на бюджет – згідно з дослідженням Global Ledger щодо податкового потенціалу, якби крипторинок був легалізований раніше, з 2021 по 2024 рік, держава могла б отримати приблизно 8,34 млрд гривень податків від криптобірж, зареєстрованих в Україні (за ставкою 18%) та до 6,53 млрд гривень від оподаткування доходів громадян», – заявив Данило Гетманцев , голова Податкового комітету Верховної Ради, який є ініціатором законопроекту.
РЕКЛАМА
Тим часом, як раніше повідомляли «ФАКТИ», цілу команду детективів НАБУ підозрюють у маніпуляціях з криптовалютою.