«Креативні та ефективні методи стимулювання використання та розвитку української мови». Частина третя
Любов Базів 15.06.2025 10:30 Укрінформ Кінематографісти та культурні діячі, що працюють у медіасфері, поділилися своїми думками щодо заохочення використання української мови
Просування кіно, дитячого контенту в медіа-ландшафті, фокус на українській жестовій мові
10 червня Національне інформаційне агентство «Укрінформ» провело круглий стіл на тему «Креативні та ефективні методи стимулювання використання та розвитку української мови», у якому взяли участь понад двадцять доповідачів, серед яких відомі діячі культури, освіти, науки та громадянського суспільства.
Представляємо вам третій короткий виклад заходу, в якому виступили кінорежисер, сценарист, продюсер та заслужений діяч мистецтв України Михайло Іллєнко; голова Асоціації «Сприяння розвитку кіно в Україні – Дивіться українське!» Андрій Різол; перекладачка жестової мови Марина Ліферова; заслужена артистка України, творець відомої музичної програми «Територія А» та директорка Державного агентства сприяння культурі України Анжеліка Рудницька; а також директорка та засновниця цифрового видавництва «Glowberry Books», яке створює кросплатформні проекти для дітей, зокрема анімаційні серіали, книги та інтерактивні додатки, Ольга Черепанова.
Михайло Іллєнко, заслужений артист України
УКРАЇНСЬКА МОВА ТЕПЕР — СМЕРТЕЛЬНА ХВОРОБА ДЛЯ БАТЬКІВЩИНИ, ЦЕ ТЯГАР, БЕЗМИЛОДНИЙ ПОЄДНАННЯ, ЯКЕ МИ ПРОГРАЄМО
Михайло Іллєнко, кінорежисер, сценарист, продюсер, заслужений діяч мистецтв України:
– Загалом, я вважаю себе оптимістом і не думаю, що ми наближаємося до точки, коли катастрофа для української мови неминуча. Можу навести статистику: коли я почав викладати студентам у 1992 році, значна частина предмета «Кінорежисура художніх фільмів» була присвячена обговоренню «в чому різниця». З 2014 року мені стало легше, а до 2020 року ця тема майже зникла. Мені взагалі не доводиться розмовляти зі студентами трьох останніх когорт (це статистика; я не перебільшую) на цю тему.
Однак, я хочу висловити певне занепокоєння, оскільки вважаю, що українська мова зараз тяжко хвора, ні більше, ні менше. Слухайте аудіозаписи в школах, у вищих навчальних закладах, будь-де на вулиці, в кінотеатрах і, на жаль, також у театрах. Зверніть увагу на те, що тиражується в незліченних копіях, в Інтернеті, слухайте політичних коментаторів, дуже обізнаних людей; я слухаю їх, бо хочу дізнатися більше, мені потрібно бути в курсі подій – я слухаю свою рідну мову. І я боюся, що ми схожі на лікаря, який лікує пневмонію, поки починається гангрена… І це фундаментальне питання, бо це виразка, хвороба, і для мене це вже є явним занепокоєнням.
Я не святий, але на знімальному майданчику, у громадських місцях, я не дозволяю собі так поводитися, проте сьогодні громадські місця переповнені цим, і я хвилююся, що ця недуга може перевантажити мову. Це створює більшу проблему, ніж баланс між російською та українською, а російська мова зникає! Ще лише дві-три ночі, як сьогодні, і всі розмовлятимуть українською.
Тому цьому слід присвятити окрему зустріч; це не може бути виключно питанням державного патронату; це має бути щось більше. Можливо, якийсь лицарський орден, вибачте за мій ідеалізм. Клуб зі своєю власною присягою, що об’єднує людей, які можуть цьому протистояти, які стали б яскравими прикладами в цьому напрямку.
Для мене це надзвичайно серйозне питання, і не лише теоретично; мої два останні сценарії дуже серйозно стосуються цього, бо дуель нещадна, і ми програємо. Я щиро сподіваюся, що ця тривога не зменшиться. І з українською мовою все буде добре; не потрібно надто хвилюватися; слава Богу, у нас є села та розумні люди, які можуть витримати цей імпульс. Але як щодо нашої батьківщини?
Андрій Різоль
ВАЖЛИВО, ЩОБ КОЖЕН РОБИВ МАКСИМУМ, ЩО МОЖЕ ВІДПОВІДНО ВІДПОВІДНИХ МІСЦЬ
Андрій Різоль, голова Асоціації «Сприяння розвитку кіно в Україні – Дивіться українське!»
– Перш за все, ми практики, тому я зосереджуся виключно на практичних питаннях. На вихідних відбувся фестиваль «Кобзарська трійця» (перший щорічний фестиваль традиційного кобзарства в Україні), а перед вихідними, у п’ятницю, ми передали 200 книг Страсбурзькій бібліотеці. Крім того, у травні ми організували 94 заходи з показом українських фільмів для військовослужбовців. Шість місяців тому ми відкрили сім кінотеатрів у реабілітаційних центрах, і всі вони без державної підтримки. Ми постійно демонструємо український контент.
Я виступаю за те, щоб практично робити все можливе у своєму середовищі. Співпраця з однодумцями та неупередженими людьми є ключовою. Ось і все. Ми відкриті до співпраці, і з нами легко зв'язатися — Асоціація «Дивись українськи!».
Марина Ліферова
ЗАЛУЧИТИ ДЕРЖАВУ ДО ВИКОРИСТАННЯ ЖЕСТОВОЇ МОВИ ДЛЯ ГЛУХИХ ЛЮДЕЙ ТА ПРОДЕМОНСТРУВАТИ, ЩО ВОНИ РОЗМОВЛЯЮТЬ УКРАЇНСЬКОЮ ЖЕСТОВОЮ МОВОЮ, ЯКА РОЗВИВАЄТЬСЯ
Марина Ліферова — перекладачка жестової мови. Вона працює перекладачкою з 1981 року, отримавши великий досвід на різних заходах, зокрема у прямих трансляціях (на
Источник: www.ukrinform.ua