Що стало поштовхом до стрімкого й небезпечного загострення відносин?
22 квітня група озброєних терористів з автоматами АК-47 відкрила вогонь як по іноземних туристах, так і по місцевих жителях на курорті в індійському регіоні Кашмір. Цей напад призвів до загибелі 26 осіб і був охарактеризований індійськими офіційними особами як найжорстокіший напад на цивільне населення за 25 років.
ВІДЕО ДНЯ
“Нападники були повністю екіпіровані, запаслися сухофруктами та медичними препаратами. Джерела вказали, що місцеві жителі допомагали терористам у зборі розвідданих. Свідки повідомили, що хоча двоє з нападників розмовляли пушту (що свідчить про пакистанське походження), двоє інших були місцевими (Аділ і Асіф). (…) Ретельне виконання та планування нападу передбачає причетність навчених оперативників, а не місцевих аматорів. Джерела розвідки простежили цифрові сліди зловмисників до безпечних будинків у Музаффарабаді та Карачі (місто в Пакистані. — Авт. ), що підтверджує транскордонні зв’язки терористів», — зазначає India Today.
Пакистан уже прямо погрожував Індії війною
Незважаючи на те, що Пакистан заперечує свою причетність, Індія оголосила про закриття прикордонного переходу в спірному регіоні, значно обмежила і без того обмежену видачу віз громадянам Пакистану, скасувала раніше надані дозволи та вимагала від громадян Пакистану залишити свою територію протягом 48 годин. Крім того, Індія вислала пакистанських військових аташе та розпочала військові навчання під назвою «Акраман», зосереджені на одночасних операціях з кількох авіабаз.
РЕКЛАМА
У відповідь на дії Індії Пакистан вжив низку взаємних і ще більш жорстких заходів. Зокрема, Ісламабад закрив прикордонний пункт у Кашмірі, видворив індійських дипломатів і висунув 48-годинний ультиматум для громадян Індії залишити країну. Також були скасовані та посилені візові правила. Пакистан повністю закрив свій повітряний простір для індійських авіаліній і заборонив будь-яку торгівлю між двома країнами, навіть через посередників у третіх країнах.
24 квітня Індія вжила екстраординарних заходів, повністю закривши чотири шлюзи, зупинивши потік води з річки Інд до Пакистану. Це стало першим випадком, коли Індія перешкоджає потоку води з моменту укладення Договору про води Інду в 1960 році. Згідно з цим договором, річки, що беруть початок у Кашмірі, були розподілені між двома націями: Пакистан отримав контроль над річками Інд, Джелум і Ченаб, а Індії було надано права на річки Раві, Сатледж і Беас. Примітно, що цей договір залишався недоторканим навіть під час двох попередніх війн між країнами.
Індія повністю блокує 4 шлюзи, зупиняючи надходження води з річки Інд до Пакистану РЕКЛАМА
У відповідь на дії свого сусіда щодо водних ресурсів Ісламабад зробив різку заяву. Для Пакистану річка Інд є основним джерелом води для нації, що дозволяє зрошувати 12 мільйонів гектарів землі, а загальна зрошувальна мережа охоплює 65 тисяч кілометрів.
«Будь-яка спроба Індії зупинити або змінити водний потік, призначений для Пакистану згідно з Договором про води Інду, буде розцінюватися як акт війни. Відповідь буде швидкою та рішучою», — заявив Ісламабад.
25 квітня біля пакистансько-індійського кордону сталася стрілянина. За словами індійських чиновників, пакистанські війська обстріляли зі стрілецької зброї індійські позиції в Кашмірі вздовж сильно мілітаризованого кордону. Індійські сили відкрили вогонь у відповідь, але втрат немає.
Пакистан активно перекидає військову техніку до своїх західних кордонів.
РЕКЛАМА
Міністр оборони Пакистану Хаваджа Асіф висловив занепокоєння, що інцидент може перерости у «повномасштабну війну». Він також висловив сподівання, що конфлікт можна буде врегулювати шляхом діалогу.
Кашмір є спірною територією, яка була центром трьох воєн між двома націями.
Кашмір, розташований у приголомшливих Гімалаях, став полем битви між країнами через його стратегічне значення та релігійне розмаїття. Боротьба за цю територію переросла в один із найзаплутаніших і найтриваліших збройних конфліктів у сучасній історії. Отже, Індія часто звинувачує Пакистан у підтримці бойовиків, тоді як Ісламабад спростовує ці заяви, стверджуючи, що лише підтримує право на самовизначення Кашміру.
Одним із найбільших ризиків під час будь-якої кризи між Індією та Пакистаном є ядерний потенціал, яким володіють обидві країни.
Офіційно жодна з країн не розголошує кількість і якість свого ядерного арсеналу, але незалежні оцінки дають зрозуміти масштаби.
Станом на 2024 рік Індія мала приблизно 172-180 ядерних боєголовок. Відповідно до індійського законодавства, вони можуть бути використані лише у відповідь на агресію противника.
Пакистан має таку ж кількість боєголовок — до 170. У 2023 році країна оголосила, що має повний спектр ядерної зброї: стратегічної, оперативної та тактичної. Водночас Пакистан залишає за собою право використовувати свою зброю, коли це необхідно, через чисельну перевагу Індії в сухопутних і військових силах.
Ядерні арсенали Пакистану та Індії
Коріння конфлікту
До 1947 року і Індія, і Пакистан були частиною Британської Індії, колоніального утворення. Завдяки зусиллям Мусульманської ліги 14 серпня 1947 року було створено державу Пакистан, а 15 серпня 1947 року – Індію.
Основна причина тривалого конфлікту між Індією та Пакистаном лежить у спірному регіоні Кашмір. Офіційно Кашмір не демаркований угодою про кордон, що робить його не частиною Індії та Пакистану. Конфлікт почався, коли країни не змогли вирішити політичний статус князівства Кашмір. Більшість його жителів були мусульманами, а політична еліта – індуїстами.
Згодом махараджа Кашміру Харі Сінгх вирішив приєднатися до Індії, проти цього рішення виступив пакистанський уряд. Після конфлікту 1947–1949 років Кашмір був поділений: Індія отримала 60% території, а Пакистан – 40%. Однак перемир'я не вирішило основного конфлікту, що призвело до тривалого протистояння між двома державами.
У серпні 2019 року уряд Індії скасував статтю 370 Конституції, яка надала автономію Джамму і Кашміру, а також статтю 35A, яка обмежувала права некорінних осіб. Область була реорганізована в дві союзні території під прямим контролем з Делі,