Вишукано збережені срібні та позолочені царські врата з іконостасу історичного Борисоглібського собору в Чернігові є одними з найважливіших артефактів, представлених на масштабній виставці «Мазепа. Стратегія європейської України: значна колекція артефактів епохи визначного гетьмана в Лаврі», яка розпочала свою роботу в Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра».
Згідно з легендою, ці величні ворота були виготовлені зі срібла, отриманого шляхом переплавлення язичницького ідола, знайденого під час розкопок для фундаменту Чернігівського колегіуму (навчального закладу, заснованого в 1700 році). Підтверджено, що ці ворота були виготовлені в Німеччині на замовлення та за фінансування гетьмана Івана Мазепи. Цей вишуканий витвір ювелірного мистецтва зберіг зображення герба Мазепи. Крім того, на ньому є клеймо німецького майстра Пилипа Якоба Дрентветта – три латинські літери PID. Також зазначається чистота срібла – 870.
«Судова система часів Мазепи гарантувала жінкам майнові права. Такий передовий правовий стандарт був не в усіх європейських країнах того часу».
— За часів Мазепи міцно заклалися основи політичної культури України, одним із ключових принципів яких було те, що правитель має не лише права, а й обов'язки перед громадою, — пояснив «ФАКТАМ» куратор виставки, кандидат історичних наук Ярослав Затилюк (зображений у заголовку). — Для сучасної людини цей принцип може здаватися самоочевидним, проте наприкінці XVII та на початку XVIII століть численні правителі відверто його відкидали.
ВІДЕО ДНЯ
— Наприклад, російський цар Петро I, проти якого виступав Мазепа?
— Дійсно. У Московії влада царя була по суті безмежною. І навпаки, в Козацькій державі за часів Речі Посполитої — співдружності українців, поляків, литовців та білорусів — сформувалася окрема політична культура. На виставці ми демонструємо Конституцію союзника Мазепи Пилипа Орлика, а завершуємо її текстом присяги, складеної ватажком Війська Запорозького на захист прав своїх підданих. Якщо він порушував їхні права, населення мало законне право чинити опір правителю. Згідно з цим міркуванням, опозиція гетьмана Івана Мазепи царю Петру I вважається справедливою та законною — такою, що відповідає українським політичним традиціям. Зрештою, цар нехтував правами своїх підданих, ставлячись до них як до кріпаків.
Доречно нагадати, що поштовхом до Національно-визвольної війни під проводом гетьмана Богдана Хмельницького (1647–1653) було порушення прав (особливо релігійних) українського народу в межах Речі Посполитої.
РЕКЛАМА
Царські ворота з Борисоглібського собору. Внизу зображено герб Мазепи.
Читайте також: Загадка навколо знесення стародавнього Успенського собору Лаври: археологу наказали мовчати про своє відкриття, яке вказує на винуватців цього злочину
— Які права були надані українським жінкам за часів Мазепи?
РЕКЛАМА
– Українська правова база того періоду гарантувала права власності як чоловікам, так і жінкам. Примітно, що цей прогресивний правовий стандарт ще не був усталений у всіх європейських країнах на той час, не кажучи вже про Московію з її «Домостроєм».
Слід наголосити, що епоха правління Мазепи ознаменувала собою час економічної та політичної стабільності в Козацькій державі, а також зміцнення її політичних інституцій. Примітно, що протягом цього часу остаточно сформувалася судова гілка влади. Литовські статути (правовий кодекс Великого князівства Литовського, Малоруського та Жемайтійського) слугували основою судового процесу.
За часів правління Мазепи українські міста продовжували користуватися автономними правами, наданими Магдебурзьким правом. Кульмінацією управління Мазепи стало складання його соратником Пилипом Орликом Конституції, яка закріпила демократичні принципи державного устрою. Що стосується Литовського статуту, то він залишався в силі на українських територіях до XIX століття, коли був насильно витіснений російським законодавством.
«Одна стаття Конституції Орлика передбачає, що гетьмани повинні підтримувати дружні, братні стосунки з Кримським ханством»
— Головний обов’язок правителя — захищати свій народ і державу, — продовжує Ярослав Затилюк. — На виставці ми представляємо шаблю, яка, за однією з теорій, належала Мазепі. На клинку є напис грецькою мовою, присвячений Покрову Божої Матері. Цю шаблю надав виставці Чернігівський історичний музей. Поряд з нею ми експонуємо меч правосуддя, яким кат виконував смертні вироки.
РЕКЛАМА
Шабля, яка, за однією з версій, належала Мазепі
— Щодо шаблі, яка, можливо, належала Мазепі. Яка її передісторія?
— Ця шабля є частиною колекції відомого колекціонера українських старожитностей Василя Тарновського. Він придбав її у нащадків сотника козацького війська Савича. Існує припущення, що цей сотник зберіг шаблю Мазепи після смерті гетьмана. Однак правдивість цього твердження залишається невизначеною.