Кінцево-песимістичне твердження щодо повного домінування Росії ґрунтується на числових доказах. Агресор має населення, економіку та військово-промисловий комплекс, які значно перевищують аналогічні показники України. Отже, вважається, що саме кількість людей визначатиме кінцевий результат, незважаючи на значні втрати Росії на полі бою та негативний вплив санкцій і економічних стратегій Путіна на її економіку. Цю точку зору поділяв Олександр Мотиль, професор політології Університету Рутгерса в Ньюарку, який спеціалізується на Україні, Росії та СРСР .
ВІДЕО ДНЯ
«Чи зможе Росія підтримувати свою здатність поповнювати та навіть нарощувати свої сили, поки триває конфлікт в Україні, залишається під сумнівом», – цитує Олександр Мотиль висновки експертів-аналітиків Колліна Майзеля та Метью Берроуза, виходячи з цієї точки зору. «Більш певною є її перевага над Україною за загальною чисельністю населення, майже в чотири рази більше людей та близько 18,9 мільйона чоловіків віком 20-39 років порівняно з менш ніж п’ятьма мільйонами чоловіків цього віку в Україні. Росія потенційно може втратити втричі більше військ, ніж Україна, і все одно зазнати меншої шкоди у відносному вираженні».
Складно заперечувати числові дані. Однак простіше оскаржувати їхні наслідки або їх відсутність. Зрештою, самі по собі цифри не є надійними провісниками тріумфу. Очікувалося, що США переможуть у В'єтнамі, Афганістані та Іраку, але цього не сталося. Очікувалося, що Франція досягне успіху в Алжирі та В'єтнамі, але цього також не сталося. Очікувалося, що Імперська Росія виграє Кримську війну та Російсько-японську війну, але вони зазнали невдачі. Навіть стародавні греки, а пізніше Олександр Македонський, не повинні були подолати Перську імперію, але вони це зробили», – зазначає експерт.
Звичайно, наголошує Мотиль, наратив виходить за рамки простого підрахунку особового складу, фінансів та ресурсів. Лідерство, моральний дух, тактика, стратегія, калібр озброєння та інші невловимі елементи відіграють значну, а можливо, навіть вирішальну, роль.
РЕКЛАМА
«Німеччина за кайзера Вільгельма та Гітлера необачно знехтувала основним принципом зовнішньої політики Отто фон Бісмарка, який заключався у уникненні війни на два фронти. Як наслідок, вона зазнала поразки. У цьому контексті перемога Росії, безумовно, не гарантована. Більше того, тривалий конфлікт може проілюструвати марність покладатися виключно на чисельну силу. Але чи зможуть українці, обмежені в кількості своїх військ, досягти перемоги? Багато хто, особливо ті, хто перебуває на передовій, впевнений, що зможе. Росія щомісяця мобілізує приблизно від 30 000 до 32 000 солдатів, тоді як Збройні сили України щомісяця ліквідують близько 20 000 російських солдатів. Це встановлює чітку та просту мету: вбивати або виводити з ладу від 10 000 до 12 000 російських військ щомісяця. Якщо цю мету буде досягнуто, усі наступальні зусилля Росії, ймовірно, зазнають невдачі. Якщо зберегти цю стратегію, загальний моральний дух російської армії знизиться. «Якщо наполягати ще трохи, російський уряд може бути повалений», – стверджує експерт, посилаючись на аналіз Роберта Броуді, пов’язаний з… позивний «Мадяр».
Згідно з публікацією, Україна повинна знищити більше росіян, ніж Росія може викликати. Однак досягнення цієї мети залежить не лише від кількості солдатів чи озброєння, яке Україна може виробити, але й від ефективності безпілотників та здатності українських солдатів вміло їх використовувати.
«Якщо припустити, що аналіз, наданий Колліном Майзелем, Метью Берроузом та Робертом Броуді, є точним, ми можемо зробити висновок, що, як мінімум, ситуація нічийна, що, враховуючи нерівність ресурсів та марні амбіції Путіна знищити Україну, фактично означає незначну перемогу для України. У найкращому випадку розрахунки Броуді підривають висновки Майзеля та Берроуза та вказують на потенційний крах Росії — або значну перемогу для України. Час справді може бути на руку Україні», — підсумовується у статті.
РЕКЛАМА
Раніше аналітики ISW вказували на те, що Росія здійснює широкомасштабні наступальні операції проти України, щоб приховати свої недоліки.