Відомий актор і зірка серіалу «Перші ластівки» Олег Гоцуляк вперше з початку Першої світової війни візьме на себе одну з головних ролей у новому серіалі. Зйомки багатосерійної бойовикової драми «Служба 112», яка розповідає про поліцейських, рятувальників та парамедиків, що щодня підтримують порядок, розпочалися на каналі ICTV2 у Києві. Підготовка до серіалу тривала майже рік, протягом якого було створено великий, спеціально розроблений декораційний майданчик, що включав станції, окремі кімнати, роздягальні та навіть спортзал.
В ексклюзивній розмові з «ФАКТАМИ» Олег Гоцуляк розповів про перші дні вторгнення, інцидент з дроном біля свого помешкання та свої творчі починання у воєнний період.
«Я, мабуть, ніколи не бігав так швидко!»
— Зараз я знімаюся на зйомках серіалу «Служба 112», — поділився Олег. — Усі події розгортаються під час Першої світової війни. Це може бути дещо складно, але захопливо. Я працюю з неймовірними колегами-акторами, у численних локаціях, і це досить зворушливо. Серіал починається з ракетного удару по станції. На жаль, це відображає нашу реальність. Мій персонаж, Саша, — звичайний хлопець із села, щирий і прагне служити всім. Цікаво, що спочатку мене взяли на іншу роль, але я вдячний за те, як все склалося.
ВІДЕО ДНЯ
— Як просуваються зйомки у такі складні часи?
— На щастя, на знімальному майданчику нічого не сталося. Якщо лунає тривога, ми шукаємо укриття. Однак ми всі живемо в умовах воєнного часу, тому наслідки очікувані. Часто всі приходять вранці втомленими після неспокійної ночі.
РЕКЛАМА
Нещодавно біля мого будинку також сталася аварія, яка стала повним шоком для мене та мого партнера. Дрон зіткнувся з сусідньою багатоповерхівкою, але, на щастя, всі в безпеці. Це сталося о 4:40 ранку. Була сигналізація, і оскільки ми живемо на верхньому поверсі, ми намагалися дістатися до укриття. Тієї ночі пролунала балістична загроза, ми швидко одягнулися та, почувши перші вибухи, помчали на парковку. Я, мабуть, ніколи не біг так швидко! Ми навіть не помітили, як уламок дрона пробив наше вікно. Однак, це був перший раз, коли я на власні очі бачив, як працюють наші рятувальні служби та поліція. Просто для своєї ролі…
«Герої серіалу «Служба 112» – це поліцейські, рятувальники та парамедики, які щодня допомагають людям під час війни», – стверджує Олег.
— Ви пам’ятаєте 24 лютого 2022 року?
— Мені це було так само, як і тим, хто був того вечора в Києві. Пам’ятаю, напередодні у нас з Даною (Дана Кузь — акторка та наречена Олега. — Автор ) були вистави. Я грала у виставі «Ерендіра» в театрі «Лівий берег» — зараз вона на паузі, оскільки багато акторів з постановки виконують вистави. Це було напередодні вторгнення. Пам’ятаю, ми вийшли вклонитися з прапором, і пролунали бурхливі оплески. Ми стояли там, майже відчуваючи, що щось ось-ось станеться.
РЕКЛАМА
Олег Гоцуляк з нареченою, акторкою Даною Кузь
«Через міст Патона літаки один за одним летіли в бік Броварів»
— Ви справді вірили, що росіяни вторгнуться?
— Усі про це говорили, але ніхто по-справжньому не вірив, включно зі мною. Проте 23 лютого я ніколи не чув таких оплесків. Пам’ятаю, як ми з Даною повернулися додому, їли вареники і прокинулися від звуку вибухів. Я вибіг надвір; небо було затягнуте хмарами, а над мостом Патона один за одним летіли літаки до Броварів. Я подумав собі: це було схоже на парад.
— Це було страшно?
РЕКЛАМА
— Це було дуже нервово. Ми з Даною посварилися, бо я не хотів їхати з Києва. Я наполягав, що буду робити коктейлі Молотова з хлопцями. Однак зрештою ми вирішили поїхати разом до її батьків у Чернівецьку область. Там я зареєструвався у військкоматі, допомагав хлопцям із самообороною і не був певен, що буде далі. Як тільки Київщину звільнили, ми повернулися.
Читайте також: «Я не милася кілька днів, не могла ні їсти, ні спати»: акторка та комік Лера Товстолес про виклики Великої війни
— Театри тоді ще були закриті…
— Так, наш театр знову відкрився у жовтні 2022 року. До цього я щиро хвилювалася за майбутнє. Я не думала, що колись знову буду грати. Я розмірковувала, чим буду займатися. Я відчула величезне полегшення, коли мені запропонували можливість озвучити книгу. Я була в захваті від того, що можу працювати за професією, навіть якщо це було зовсім небагато!
«Я розумію, наскільки необхідним є те, що ми робимо», – зазначає Олег. «Незважаючи на війну, люди відвідують театр; вони прагнуть втекти та зануритися в мирні часи».
— Ви коли-небудь думали про те, щоб поїхати на передову?
— Жодного дня не минало без таких думок. І зараз так само. Але поки в мене є можливість діяти, я продовжую свою роботу.