Автор фото, Reuters
Підпис до фото, Люди на київському базарі наступного ранку після російської атаки5 годин(и) тому
Цей репортаж із Києва підготував репортер BBC Джон Садворт. Розгорнуту версію можливо прочитати тут.
Після чергового тижня запеклих та фатальних російських бомбардувань українських міст, у соцмережах почали активно поширювати один фотоколаж.
На ньому два кадри – старовинна чорно-біла світлина жителів Лондона, які чекають у черзі біля фруктово-овочевого ятка серед руїн, що залишилися після масованих бомбардувань 1940-1941 років, які увійшли в історію під назвою "Бліц". І також інше фото – цього разу кольорове – яке створює дивовижний контраст.
На цьому суботньому знімку покупці скупчуються біля аналогічних яток на півночі української столиці, в той час як позаду них грізно здіймається шлейф чорного диму.
"Бомби не спроможні зупинити ринки", – повідомляє підпис, який поєднує два знімки.
Напередодні ввечері, коли нічний спокій міста вкотре перервали звичні вибухи ракетних атак і дронів, двоє людей загинули, а дев'ять зазнали поранень. Наступного дня в Києві ще троє померли та понад тридцять отримали травми.
Висновок прозорий. Замість того, щоб підірвати моральний стан суспільства, різке посилення Росією атак на українські міста викликає відчуття незламності, яке перегукується з Британією 1940-х років.
Коли я побував на ринку, де все ще клубочилися чорні випари від ракетного удару по прилеглому складу, це відчуття непохитності було очевидним.
Але водночас було багато побоювань.
"Буде гірше"
Галина, яка реалізувала чорнослив і гриби, повідомила мені, що бачить мало причин для оптимізму.
"Буде гірше, – сказала вона. – Значно гірше".
Підпис до фото, Галина вважає, що становище погіршиться
Інша жінка, яка робила покупки на базарі, розповіла мені, що її оселя здригнулася від сили вибуху, і вона, безумовно, досі була приголомшена.
Натхненні меми у соцмережах – це добре, але для України значно більш важливе питання не в тому, як пережити цю війну, а в тому, як її припинити.
А оскільки президент США Дональд Трамп, який проголосив себе миротворцем, знову висуває це питання в центр світової політики, популярним стає також інший термін із того ж історичного періоду – "умиротворення".
Питання про те, чи має Україна воювати, чи вести переговори з агресором, існує з моменту анексії Криму Росією у 2014 році.
Але через більш як три роки після початку повномасштабного вторгнення війна входить у нову фазу, і це слово знову почали згадувати у всесвітніх дебатах.
Бойові дії зайшли у жорсткий тупик, і Росія все частіше атакує українські міста, розташовані далеко від лінії зіткнення.
Її повітряні напади – з використанням балістичних ракет, шахедів та КАБів – посилилися.
Автор фото, Reuters
Підпис до фото, Атаки по Україні посилилися за останні декілька місяців
Те, що Кремль наполегливо називає "військовими та квазі-військовими" цілями, зараз регулярно включає цивільні залізничні вокзали України, пасажирські потяги, системи постачання газу та електроенергії, а також житлові будинки та підприємства.
За даними ООН, цього року загинуло майже 2000 мирних мешканців, і загалом це вже 14 000 з початку повномасштабного вторгнення.
Окрім людських жертв, у геометричній прогресії збільшується фінансовий тягар – і системи ППО коштують значно дорожче, ніж хвилі дешевих безпілотників, які відправляють для того, щоб їх вивести з ладу.
Умиротворення?
Трохи більше тижня тому президент України Володимир Зеленський відправився на зустріч до Вашингтона з президентом Дональдом Трампом з оптимістичним настроєм.
Він вважав, що терпіння США щодо Росії закінчується. Проте його плани зруйнував несподіваний телефонний дзвінок Трампа та Путіна під час подорожі, а також подальші розмови про черговий саміт між двома лідерами в Будапешті.
Як пишуть світові ЗМІ, обмін думками Зеленського з Трампом у Білому домі був важким, оскільки президент США знову повторював свої колишні тези.
Уявляючи собі війну як ніщо інше, як бійку між двома чоловіками, які не люблять один одного, Трамп наполягав на тому, що їм потрібно зупинитися на лінії фронту.
Попереджаючи про ризики ескалації, він також відмовився надати Україні право використовувати американські далекобійні ракети "Томагавк" для удару вглиб Росії.
Автор фото, Reuters
Підпис до фото, Останній візит Зеленського до Білого дому пішов не за планом після того, як напередодні ввечері Трамп провів телефонну розмову з президентом Росії Путіним.
Критикуючи кроки Трампа, лідери Європи знову згадали це слово – "умиротворення".
Але після того, як Росія чітко дала зрозуміти, що вона не готова припиняти бойові дії, як на це сподівався президент США – і натомість пообіцяла захопити ще більше територій – зустріч у Будапешті перенесли.
Вашингтон запровадив санкції проти двох найбільших російських нафтових компаній – і це, можливо, свідчить про те, що Путін дедалі більше дратує Трампа.
І хоча економічні наслідки для Росії, ймовірно, будуть незначні, це все одно є серйозним зрушенням у зовнішній політиці Трампа.
Та навіть якщо це так, США та Європа, безумовно, мають надто різні погляди на те, як покласти край війні.
Через декілька днів після поїздки до Вашингтона Зеленський почувався значно краще, зустрічаючись з різними європейськими лідерами в Брюсселі, а згодом у Лондоні.
Там узгодили додаткові пакети санкцій і просунулися у питанні використання заморожених активів Росії для фінансування воєнних потреб України, хоч остаточної згоди ще не досягли.
Автор фото, PA Media
Підпис до фото, Після Вашингтона Зеленський відвідав Лондон, де зустрівся з деякими європейськими лідерами
Озираючись назад, легко кепкувати з політики умиротворення Великої Британії в 1930-х роках. Справді, певні політики робили це навіть тоді.
І все ж ми часом забуваємо, що людина, яку найбільше пов'язують із цією політикою, тодішній прем'єр-міністр Невілл Чемберлен, мав суттєву підтримку з боку США, які поділяли його глибокий страх перед повторенням жахіть Першої світової війни.
Президент Трамп, здається, має схожі побоювання сьогодні.
"Путін розуміє тільки силу"
Небагато українців, з якими я спілкувався цього тижня, сумніваються в тому, що уроки історії є актуальними.
"Росія зупиниться тільки тоді, коли потоне у власній крові, – сказав Євген Магда, професор Національного авіаційного університету в Києві. – Україна це довела. Чим раніше Захід це усвідомить, тим краще для всіх нас".
Федір, який на базарі продає гарбузи та моркву зі свого саду, розповів, що теж прокинувся від сили ракетного удару неподалік.
"Путін розуміє лише силу, – сказав він. – Нам потрібно знищити їхні аеродроми та їхні заводи, які виробляють ці снаряди, бомби та ракети".
Найбільший ризик, припускає він, полягає саме в поступках, переговорах чи умиротворенні – які б добрі наміри в це не вкладали, це лише заохочуватиме авторитарний режим.
"Європа вважає, що він заспокоїться після України? – запитав Федір. – Якщо він захопить Україну, він піде далі".