Повернутися чи залишитися? Як розвиватиметься положення для українських біженців у 2025 році
Фото: Niall Carson/PA Images через Getty Images
Європейські країни постійно коригують свою політику щодо проживання українських біженців. Деякі скорочують допомогу, інші не продовжують тимчасовий захист, а деякі створюють центри повернення. Але насамперед ці зміни стосуються тих, хто за останні три роки не освоївся з новим життям під «європейським сонцем». Тих, хто інтегрувався та знайшов роботу в більшості європейських країн, все ще прийнято, незважаючи на зростання безробіття. Для європейців це зрозуміло: три роки – це справді значний термін для визначення намірів, окрім отримання підтримки.
Які оновлення чекають на українських біженців у різних країнах – у розділі Коротко про .
Німеччина: додатковий рік перебування
Кількість українських біженців: 1 243 445 осіб
Кожен третій українець у Німеччині планує залишитися там на кілька років, а майже чверть – хоча б на рік. 8% респондентів розглядають постійне місце проживання. Ці результати були виявлені в дослідженні, проведеному минулого року EWL Migration Platform у співпраці з Центром східноєвропейських досліджень Варшавського університету. Статистика щодо України невтішна, особливо з огляду на те, що Німеччина лідирує за кількістю українських біженців: за даними ООН, станом на січень 2025 року їх кількість становила 1,243 млн осіб.
Наразі посвідки на проживання українців у Німеччині під тимчасовим захистом автоматично продовжуються до 4 березня 2026 року. Подавати заяву на продовження або звертатися до Управління у справах іноземців не потрібно.
Варто зазначити, що в липні минулого року ЗМІ зашуміли новинами про розгляд Німеччиною тимчасових дозволів на роботу для українських біженців. Сьогодні ця дискусія затихла, оскільки ландшафт німецького ринку праці змінився. За даними DW, якщо до осені 2024 року основною проблемою вважався дефіцит робочої сили, який загострюється, то з кінця минулого року безробіття в Німеччині почало зростати, що супроводжувалося сповіщеннями великих компаній про загрозу масштабних звільнень.
Якщо на початку 2022 року в Німеччині тепло зустрічали українських біженців, то зараз сценарій змінився. Фото: Адам Беррі/Getty Images
Чехія: центри повернення українських біженців
Кількість українських біженців: 389 830 осіб
Чехія має намір створити “центри повернення”, які будуть допомагати українським біженцям у їх репатріації, повідомляє МВС Чехії.
Із середини 2025 року українці, які проживають у Чехії, матимуть право на спеціальний дозвіл на довготермінове проживання – ZDP, або довготермінове проживання, терміном на 5 років, що надає повний доступ до ринку праці та скасовує вимогу проходження курсів адаптації та інтеграції.
Такий дозвіл отримають українці, які два роки безперервно проживають у Чехії під тимчасовим захистом, не отримують гуманітарної допомоги, не мають боргів за медичним страхуванням, мають достатній дохід і можуть самостійно придбати житло.
Очікується, що процес реєстрації тих, хто бажає перейти на довготермінове проживання, розпочнеться приблизно в середині 2025 року. Заява на спеціальний дозвіл повинна бути подана всією сім'єю, яка проживає однією сім'єю.
Нідерланди: цілеспрямовані стратегії повернення
Кількість українських біженців: 121 645 осіб
Ще у вересні міністр притулку та міграції Нідерландів Маржолейн Фабер виступила за скорочення терміну дії дозволу на проживання для біженців, але з того часу тон змінився. У країні поки що немає вимоги до отримувачів соціальної допомоги, але вони схильні робити виняток для тих, хто працює і сплачує внески через податки.
Уряд Нідерландів вважає, що українцям, які працюють у країні, сплачують податки і таким чином «роблять найбільший внесок», потрібно дозволити продовжити термін перебування в Нідерландах, повідомляє De Telegraaf.
У своєму листуванні до нижньої палати парламенту Маржолейн Фабер пропонує сформулювати «національну альтернативу» для українців, які перебувають у країні. Зокрема, вона пропонує зберегти статус посвідки на проживання для українців, «поки вони тут і якомога більше сприяють і інвестують у наше суспільство та економіку».
Водночас пропонуються заходи щодо сприяння добровільному поверненню залежно від безпекової ситуації в Україні.
«Таким чином ми приєднуємося до прагнення України відновити націю в майбутньому за допомогою її власних громадян», – висловлює Фабер.
Програми добровільного повернення пропонують фінансовий стимул особам, які бажають репатріювати, але, за словами міністра, українцям надаватиметься додаткова підтримка. Це включає в себе підготовку до їх участі в реконструкції, наприклад, цільові курси.
Ірландія: житло, що фінансується державою, заборонено
Кількість українських біженців: 112 680 осіб
Нові обмеження щодо розміщення біженців будуть запроваджені в Ірландії з березня 2025 року. Зокрема, кількість осіб, які користуються безкоштовним житлом, буде обмежено: згідно з переглянутими правилами, новоприбулим особам не надаватиметься житло, яке покривається державою.
Українців також чекає виселення з державного житла, особливо тих, хто прожив у ньому найдовше. Крім того, обмеження можуть застосовуватися до осіб, чий дохід перевищує певний поріг. Ці заходи покликані зменшити бюджетні витрати та спонукати українців прискорити їх адаптацію.
Протягом кількох місяців уряд заявляв, що постійна підтримка українців породила несправедливу диспропорцію на ринку житла для інших орендарів. Допомога на проживання (ARP) у розмірі 800 євро виплачувалась незалежно від того, чи працював біженець чи мав дохід. Це створило для українців перевагу, якої не мали інші орендарі.
Норвегія: виявлено численні «безпечні регіони».
Номер
Источник: kp.ua