Експерт СБ Оксана Руженкова: Щоб заощадити на продуктах, відвідуйте оптові ринки

Фото: east-fruit.com

На четвертому році війни кошти в кишенях українців суттєво зменшилися, але ціни продовжують рости. Що чекає на продовольчий ринок, як можна знизити витрати на продукти харчування, чи є ймовірність падіння цін і чому експерти рекомендують аграріям виходити на вулицю? На ці та інші теми редакція «Коротко о» поспілкувалася з експертом Світового банку Оксаною Руженковою .

На м'яку зиму

– Оксано, ця зима принесла нам непогано теплу погоду; це вигідно фермерам?

– Зима справді була досить м’якою, дозволяла озимим добре розвиватися. Щороку Мінагрополітики та спеціалісти слідкують за потребою пересіву, але, на щастя, цього року озимі культури не потребуватимуть пересіву по всій Україні. Це суттєва економія для фермерів, що дозволяє їм виділяти кошти на вирішення інших завдань.

– Наприклад, які виклики?

– В першу чергу, можуть підвищити зарплати ключовому персоналу до 20 тис. грн, щоб захистити їх від мобілізації. Крім того, вони можуть інвестувати частину своїх фінансів назад у свій бізнес. Хоча Мінагрополітики виступає за розвиток нових сховищ, я вважаю, що зараз актуальніше питання оновлення технопарків та обладнання для ефективної роботи.

Зазвичай великі сільгоспвиробники оновлюють свою техніку кожні три роки, а старе обладнання продається менш заможним середнім і дрібним фермерам. Наскільки мені відомо, з початком війни пересічний фермер майже не купував нової техніки, а значить, для багатьох це питання зараз досить актуальне. Агрохолдинги все ще борються з потребою в нових зерновозах та логістичному обладнанні, а середні та малі фермери зосереджені на модернізації тракторів, комбайнів та посівних комплексів. Зважаючи на нашу успішну зиму, можна очікувати зростання попиту на техніку, зокрема вітчизняного виробництва.

– Навіщо віддавати перевагу вітчизняній продукції?

– По-перше, при придбанні вітчизняної техніки держава компенсує 25% вартості закупівлі. По-друге, ми виготовляємо якісне ґрунтообробне обладнання. Українські чорноземи щільні, а поля часто містять каміння та сміття, що спонукає місцевих виробників використовувати кращий метал, що призводить до більш довговічної та міцної української техніки. Завдяки Експортно-кредитному агентству (ECA) наші виробники успішно виходять на світові ринки, а налагодження зв’язків з африканськими країнами відкриває для нас значні можливості.

Крім того, в нашій країні добре розвивається виробництво іригаційного обладнання. Це шанс як для збільшення експорту, так і для збільшення внутрішніх продажів. Інвестиції в зрошення приносять швидку віддачу. Адже розвиток високорентабельного сьогодні овочівництва безпосередньо залежить від ефективного зрошення.

Українське обладнання та техніка набагато витриваліші та міцніші за імпортні. Фото: agropravda.com/

Про стратегічне планування

– Як гадаєте, цього року аграрії змінять стратегію?

– Я вважаю, що в першу чергу буде розширюватися виробництво картоплі. Однак якість може бути не оптимальною через брак насіння з власних насіннєвих господарств, які минулого року не змогли засіяти належні площі. Тим не менш, восени можна очікувати більш доступні ціни на картоплю.

Я оптимістично налаштований щодо збільшення виробництва капусти, зокрема у Вінницькій області на заході України. На жаль, передбачити результати для східної частини країни складно через триваючі військові дії.

– Чи можна стверджувати, що війна кардинально змінює роботу українських агровиробників?

– Я б стверджував, що нинішні складні обставини та співпраця уряду з донорськими організаціями спонукали фермерів до певного прогресу, зокрема у плануванні виробництва. Історично склалося так, що наші виробники важко планували свою діяльність не на 5 років, а навіть на 2-3 роки. Вони бачать попит на картоплю і думають: «Чудово, ми посадимо її наступного року», не враховуючи наявність насіння чи майбутні умови.

А що сьогодні відбувається з фруктосховищами? На їх будівництво витрачено значні державні кошти. Збиткові сади та брак робочої сили змушують садівників вилучати свої сади на користь овочівництва, а у дорогих газових фруктосховищах вони просто створюють ями для зберігання кукурудзи. Скажемо чесно: це схоже на вандалізм.

– Як ефективне планування виробництва сприяє прибутковості?

– Щоб отримати грант, потрібно заповнити грантову заявку, і з’явилася маса консалтингових фірм, які спеціалізуються на бізнес-планах, і наші виробники можуть почати рахувати свою прибутковість. Як наслідок, прибутковість підприємств зростає, і підприємства починають досліджувати нові, інтригуючі ніші.

У нас є ініціативи щодо переробки та модернізації підприємств, держава готова підтримувати програми регіонального розвитку. Наприклад, Житомирська область може розробити програму розвитку вирощування коноплі та льону, Одеська область – вирощування помідорів, Чернігівська – виробництва картоплі на переробку на крохмаль. Держава готова субсидувати ці програми за наявності економічного обґрунтування.

Регіональні іригаційні ініціативи є важливими. Для того, щоб зрошувальні системи працювали, необхідно не лише придбати обладнання, а й прокласти канали для транспортування води. Фермер не може впоратися з цим самостійно; однак регіональні водоканали можуть цим ефективно керувати. Проблема полягає в тому, що регіональні OVA не запропонували подібних ініціатив, незважаючи на те, що держава виявила готовність розглядати регіональні ініціативи з минулої осені. Я вважаю, що місцевий бізнес має заохочувати місцеву владу відстоювати свої інтереси, розробляти власні програми та, зрештою, активізувати регіональну діяльність.

— Звучить дещо ідеалістично, особливо у воєнний час…

– Нещодавно Кабінет Міністрів затвердив План пріоритетних дій Уряду на 2025 рік.

Источник: kp.ua