Городники звикли воювати з бур'янами, рахуючи їх ворогами врожаю. Але серед них є рослини, які здатні працювати на користь.
Одним із таких «прихованих помічників» вважається кропива. Її найчастіше виривають та викидають, навіть не підозрюючи про цінність.
Агрономи стверджують: кропива — це найкраще зелене добриво, повідомляє кореспондент Біловини. Вона містить азот, калій та мікроелементи у легкозасвоюваній формі.
З неї готують настій, який прискорює ріст овочів та зміцнює їхній імунітет. Для цього зелену масу заливають водою і залишають тинятися.
Через пару тижнів виходить концентрат, багатий на поживні речовини. Його розводять та поливають грядки.
Таке добриво працює м'яко, але ефективно. Воно не обпалює коріння та не накопичує хімії у ґрунті.
Крім того, кропива покращує структуру ґрунту. Після її перегнивання грунт стає більш пухким і родючим.
Огородники відзначають, що рослини після такого підживлення стають яскравішими і міцнішими. Особливо добре реагують томати та огірки.
Кропива також допомагає боротися зі шкідниками. Її настій відлякує попелицю та павутинного кліща.
Деякі використовують її і як мульчу. Скошені стебла укладають між грядками, і вони поступово перетворюються на перегній.
Такий прийом економить час та сили. Замість боротьби з бур'яном він перетворюється на союзника.
Вчені підтверджують: кропива містить до 3% азоту у сухій речовині. Це можна порівняти з мінеральними добривами.
Але, на відміну від хімії, вона не руйнує екосистему. Навпаки, підтримує баланс мікроорганізмів у ґрунті.
Тому досвідчені дачники ніколи не викидають кропиву. Вони використовують її з розумом.
Саме цей «бур'ян-ворог» здатний стати головним помічником на ділянці. Потрібно лише перестати бачити у ньому сміття.
Кропива – це безкоштовне та екологічне добриво, яке завжди під рукою. І той, хто навчиться його використовувати, отримає врожай, про який сусіди тільки питатимуть секрету.
Читайте також
- Навіщо садити помідори поряд з аґрусом: несподіваний симбіоз, який подвоює врожай
- Як використовувати гірчичний порошок проти колорадського жука: він не переносить цього аромату