Утримання свиней на пасовищах є ефективним методом для невеликих племінних або товарних господарств, що налічують 50–80 основних свиноматок. Такий підхід сприяє покращенню репродуктивних функцій тварин: зменшується кількість холостих свиноматок, ускладнень під час опоросів та мертвонароджених поросят, а також на 10% зростає молочність маток.
Витрати на утримання однієї голови свиней, випасаних на пасовищах, знижуються на 20% порівняно зі стаціонарним утриманням. Крім того, майже вдвічі скорочуються витрати на концентровані корми.
Для випасання тварин можуть використовуватися як природні, так і культурні пасовища. Вибір залежить від кліматичних умов та розташування ферми. Рекомендується варіант випасання свиней на прифермській території, яку періодично засівають люцерною або іншими бобовими травами.
Пасовище розташовують на відстані 1,5 км від ферми. Випасання тварин відбувається на огороджених (пересувних) ділянках, що забезпечує раціональне використання зелених кормів та зменшення витрат на догляд за свинями.
Орієнтовна потреба в пасовищах на добу для однієї голови становить (м²):
- відлучені поросята — 1,5–2,5
- ремонтні свинки та молодняк на відгодівлі — 2,5–5
- свиноматки та кнури — 6–10
Тривалість випасання спочатку становить 1–2 години на добу, з поступовим збільшенням до 8–10-го дня. Свиней виганяють на пасовище двічі на день: вранці, після спадання роси, та в другій половині дня, коли спадає спека.
У літні спекотні дні (червень-липень) свиней слід випасати з 4–5-ї години ранку та з 15–16-ї години. У серпні-вересні — з 6–7-ї години та з 15–17-ї години. Загальна тривалість випасання становить 6–8 годин, по 3–4 години за один раз. Ці терміни є орієнтовними і залежать від кліматичних умов та якості травостою. На доброму пасовищі свині наїдаються за 1–1,5 години. Коли вони починають рити землю або погано пастись, їх заганяють у приміщення.
Поросних свиноматок за тиждень до опоросу та через 4–5 днів після нього слід годувати свіжоскошеною травою з годівниць і випускати лише для коротких прогулянок. На 6-й день після опоросу свиноматок можна виганяти на пасовище невеликими групами (по 4–5 голів) двічі на день, тримаючи їх там не більше 30 хвилин за раз. Згодом тривалість випасання подовжують до 1,5 години.
Встановлено, що пасовищне утримання може забезпечувати 20–50% потреби свиней у протеїні та загальній поживній цінності. Тому за такого методу утримання свиней необхідно обов’язково підгодовувати концентрованими кормами (комбікормом).
- Поросних свиноматок підгодовують один раз на добу: 1–1,5 кг концкормів.
- Підсисним свиноматкам дають двічі на день: по 1–2 кг та 1–1,5 кг за кожну годівлю відповідно.
- Відгодівельному та ремонтному молодняку за день згодовують від 0,7 до 1,5 кг концкормів.
Концентровані корми свиням згодовують не раніше ніж через 1–1,5 години після повернення з пасовища. Це стимулює тварин максимально використовувати пасовищні корми.
Оптимальна кількість тварин в одній кормовій групі на пасовищі:
- холості та поросні свиноматки — 70 голів
- підсисні з поросятами — 30
- відлучені поросята — 200
- ремонтний та відгодівельний молодняк — 100 голів
Поросятам-сисунам у вигляді підгодівлі дають м’ясо-кісткове борошно, крейду, червону глину, деревне вугілля, смажений ячмінь для запобігання діареї. Ці корми надають у низьких коритах у підгодівельних відділеннях станцій.
Напування тварин у літній період є надзвичайно важливим, тому організації безперебійного надходження свіжої, доброякісної води приділяють особливу увагу.
Для напування свиней їх забезпечують необхідною кількістю корита для води. Воду доставляють пересувними цистернами. Добова норма потреби свиней у воді, згідно з довідниковими даними (Герасимов В. І. та ін., 2001 р.), становить:
- кнури-плідники — 10 л
- свиноматки (холості й поросні) — 12 л
- свиноматки підсисні з приплодом — 20 л
- відлучені поросята — 2 л
- ремонтний та відгодівельний молодняк — 6 л
Температура води має бути оптимальною, близько 10–16 °C.
Таким чином, утримання свиней різних статево-вікових груп із використанням пасовищ є доцільним, оскільки дозволяє втричі здешевити виробництво свинини.
Лілія ГЕРАНІНА,
старша наукова співробітниця лабораторії землеробства ІСГС НААН
Олег Гайденко,
канд. техн. наук, учений секретар, завідувач науково-технологічного відділу маркетингу та наукового забезпечення трансферу інновацій ІСГС НААН, ст. наук. співроб., дорадник з питань механізації сільського господарства та економіки сільськогосподарського виробництва
