Україна прагне обмежити експорт ріпаку та сої, щоб використовувати вітчизняні переробні потужності. Проте фермери стверджують, що з огляду на загальне зниження експорту такі заходи шкодять виробникам сировини та економіці в цілому.
Цю інформацію повідомляє УНІАН.
Нещодавно міністр аграрної політики Віталій Коваль запропонував скоротити експорт необробленого ріпаку та сої для покращення їх переробки. Він зазначив, що потужності України з переробки зерна становлять 22 мільйони тонн, а наразі вони працюють лише на 65%. «Ми продовжуємо експортувати сою та ріпак у сирому вигляді, тоді як 95% соняшнику вже переробляється всередині країни. Якщо ми досягли успіху з соняшником, те саме можна зробити і з іншими культурами», – зазначив міністр під час конференції Grain Ukraine.
Степан Капшук, генеральний директор асоціації «Укроліяпром», також запропонував заборонити експорт 50% врожаю ріпаку, щоб стимулювати роботу українських переробних потужностей. Більше того, Шаміль Хакіров, директор з розвитку олійного бізнесу компанії «Дельта Вілмар Україна», вважає, що додаткове мито та/або експортні квоти на ріпак слід запровадити принаймні на частину року, оскільки переробники наразі «конкурують з експортерами» та не отримують достатньої кількості сировини.
«Однак жоден із прихильників цих обмежень не врахував наслідки, якщо експортні можливості зникнуть, а переробні потужності ніколи не будуть реалізовані через небажання інвесторів розширювати ці потужності, відсутність діючих підприємств чи інші фактори», – зазначається у виданні.
Журналісти також зазначають, що заклики до обмеження експорту окремих культур виникають на тлі повідомлень про помітне скорочення експорту зерна з України: станом на 2 червня з початку 2024/2025 маркетингового року було експортовано 38,3 мільйона тонн зернових та зернобобових культур, що на 22% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Очікується зниження врожаю цього року на 10% через складні погодні умови, пересів у деяких районах та скорочення посіву певних культур. Крім того, угода про скасування мит та квот на експорт до ЄС закінчується 5 червня, і можливість відновлення аналогічних умов є дуже невизначеною.
Виробники виступають проти ініціатив, які погіршать їхні і без того складні умови праці. «Виробники олійних культур – це десятки тисяч фермерів по всій Україні, і вони рішуче проти будь-яких обмежень. Самі переробники визнають: у нас достатньо заводів, і немає потреби створювати нові. Йдеться не про розвиток інфраструктури, а про спробу штучно створити обставини, за яких переробники можуть просто отримувати більше прибутку. Чому б і виробникам? Обмеження експорту фактично забирає гроші у фермерів і розподіляє їх між переробниками», – стверджує Михайло Соколов, заступник голови VAR.
Асоціація закликала уряд «не втручатися в ринок і не створювати переваг для одного сектора бізнесу за рахунок іншого».
За даними видання, окрім ріпаку, Міністерство аграрної політики та спеціалізовані асоціації активно розглядають питання запровадження мит або обмежень на експорт сої. Цей ринок стикається з тією ж «проблемою» щодо використання рослин: лише 65% потужностей наразі працюють, а решта неактивна. Експерти попереджають, що скорочення або обмеження експорту сої може призвести до втрати частки ринку на міжнародному рівні та зниження доходів виробників через заниження цін переробниками (відсутність ринкового ціноутворення змусить їх знижувати ціни). Враховуючи, що ця проблема стосується не лише великих підприємств, а й середнього та малого бізнесу, це може призвести до значних фінансових труднощів, а в деяких випадках навіть перешкодити можливості закупівлі насіння та добрив у наступному сезоні. Це також може спонукати до переходу на інші культури.
«Таким чином, замість збільшення виробництва, ми можемо спостерігати зменшення площ, посівних площ під цими культурами. Це, у свою чергу, може призвести до значного падіння вартості землі та, як наслідок, до зниження її ринкової капіталізації. Зрештою, це може призвести до зменшення орендної плати за землю, меншої соціальної підтримки сільських громад та меншої кількості можливостей працевлаштування. Загальний вплив буде негативним для інвестиційного профілю України. Більше того, нові випадки непередбачуваного (і навіть під час сезону збору врожаю) державного втручання в експортну політику суперечать заявам щодо інвестиційної привабливості країни та створення умов, сприятливих для залучення зовнішніх ресурсів, зокрема для створення додаткових переробних потужностей. Це навіть не враховує потенціал переходу торгівлі в тінь, який процвітає в умовах заборон, або втрату податкових та валютних надходжень», – підсумовується у виданні.
Источник: www.agroportal.ua