БЕБ розглядає лізинг літаків як роялті, нехтуючи міжнародними конвенціями про уникнення подвійного оподаткування. Це породжує ризики для інвесторів та іміджу України.
Росія тривалий час демонструє неповагу до міжнародного права, ігноруючи міжнародні угоди, судові рішення та власні зобов’язання. Україна ж, навпаки, формує свою зовнішню політику, європейську інтеграцію та взаємодію з міжнародними партнерами на засадах суворого дотримання міжнародного права та європейських цінностей. Саме тому будь-які спроби окремих українських державних установ самостійно переглядати чи спотворювати зміст міжнародних договорів є не лише юридичною проблемою, а й завдають шкоди репутації держави, зазначає УНН.
Дотримання міжнародного права – одна з ключових переваг України
Після початку повномасштабного вторгнення Україна багаторазово підкреслювала, що її протистояння з росією полягає не лише у збереженні територій, а й у боротьбі за міжнародний правопорядок. Саме на засадах Статуту ООН, міжнародних конвенцій та принципах верховенства права Україна вибудовує свої позови проти росії у міжнародних судових інстанціях, відстоює запровадження санкцій, конфіскацію російських активів та притягнення до відповідальності винних у воєнних злочинах росіян.
Завдяки цьому Київ користується безпрецедентною підтримкою з боку іноземних партнерів, які сприймають Україну як державу, що діє в межах міжнародного права навіть за умов повномасштабної війни.
Тому нині особливо важливо, щоб українські державні органи дотримувалися цих самих принципів і всередині країни.
Небезпечний сигнал для інвесторів
Проте останнім часом дедалі більше занепокоєння викликає практика окремих державних установ самостійно інтерпретувати положення міжнародних конвенцій всупереч усталеним нормам права.
Наочним прикладом стала позиція Бюро економічної безпеки щодо застосування міжнародних конвенцій, що запобігають подвійному оподаткуванню при лізингу повітряних суден. БЕБ почало класифікувати платежі авіакомпаній за операційний лізинг літаків та вертольотів від нерезидентів України як роялті, хоча конвенції про уникнення подвійного оподаткування між Україною та низкою іноземних держав, Модельна конвенція ОЕСР (Модельна конвенція щодо податків на доходи та капітал, розроблена Організацією економічного співробітництва та розвитку), багаторічна міжнародна практика та українські суди мають протилежний підхід до цього питання.
Правоохоронний орган спільно з командою Державної податкової служби під керівництвом Тетяни Кірієнко з 2024 року почали застосовувати власне трактування лізингу без будь-яких змін до законодавства чи самих конвенцій.
ДПС запропонувала оподатковувати лізинг повітряних суден як роялті, тобто, на їхню думку, замість плати за оренду транспорту, повинен сплачуватися податок за використання інтелектуальної власності. Така позиція податківців призвела до низки кримінальних проваджень БЕБ проти представників авіабізнесу. Адже правоохоронці переконані, що українські авіаперевізники, які використовують лізингові повітряні судна, мали б сплатити 15% роялті до українського бюджету, а не платити податок з оренди в країні, резидентом якої є лізингодавець, і при цьому застосовувати міжнародні конвенції для уникнення подвійного оподаткування. Від тиску БЕБ постраждали щонайменше 5 авіакомпаній: МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Скайлайн”.
В Українській авіатранспортній асоціації наголошують, що такий підхід правоохоронців до тлумачення лізингових операцій шкодить конкурентоспроможності українських авіаперевізників на світовому ринку, і вони можуть втратити міжнародні контракти, за рахунок яких виживають за умов закритого неба над Україною.
Конвенції не можна змінювати відомчими рішеннями
Міжнародні договори укладаються між державами і мають однакове розуміння для всіх їх учасників. Ратифікуючи конвенції про уникнення подвійного оподаткування, Україна погодилася застосовувати їх відповідно до загальновизнаних міжнародних принципів та підходів, сформованих на основі Модельної конвенції ОЕСР.
Важливо зазначити, що за десятиліття суть конвенцій не змінювалася, як і не вносилися зміни до Податкового кодексу України щодо оподаткування лізингу повітряних суден протягом останніх 30 років.
“Принципово важливо, що з 1992 року ОЕСР свідомо виключила зі складу роялті платежі за використання промислового, комерційного або наукового обладнання. Лізингові платежі за техніку, транспорт, обладнання – це підприємницький прибуток за Статтею 7, або оренда транспорту в межах міжнародних перевезень за Статтею 8, а не роялті”, – пояснює керуюча партнерка LAW GUIDE, експертка з міжнародного податкового планування, M&A, структурування бізнесу та захисту активів Олена Кузнечікова.
Юристи пояснюють, що в Україні міжнародні конвенції мають вищу юридичну силу, ніж українське законодавство.
“Відповідно до Конституції України та процесуальних кодексів, ті зміни, які були внесені у 2018 році, у разі, якщо є відповідний закон, що регулює певні відносини, і є міжнародні акти, ратифіковані Україною, то вони мають вищу силу, ніж внутрішнє законодавство України”, – прокоментував в коментарі УНН адвокат, партнер адвокатської компанії “Кравець і партнери” Ростислав Кравець.
Якщо ж одна зі сторін починає застосовувати міжнародні документи у спосіб, що суперечить загальновизнаному тлумаченню, це ставить під сумнів передбачуваність правового режиму в цій країні. Для бізнесу це означає, що правила гри можуть змінитися не через рішення парламенту чи в результаті міжнародних переговорів, а через позицію окремої державної установи.
Особливо чутливо це сприймають міжнародні інвестори. Вони оцінюють не лише податкові ставки, судову систему чи економічну ситуацію, а й стабільність застосування міжнародних угод. Якщо держава починає відступати від загальновизнаних міжнародних правил, інвестиційні ризики автоматично зростають, і це відлякує іноземний бізнес.
Особливо небезпечним є те, що згадана проблема може вийти далеко за межі авіаційної галузі. Якщо буде створено прецедент, за якого будь-яка державна, а особливо правоохоронна, установа може по-своєму інтерпретувати міжнародний договір, аналогічна практика потенційно може поширитися й на інші сфери – від інвестиційних угод до міжнародної торгівлі.
Для України, яка прагне членства в Європейському Союзі та розраховує на масштабні повоєнні інвестиції, передбачуваність правозастосування є одним із ключових критеріїв довіри.
Важливо не втратити свою головну перевагу
Сьогодні Україна має значний міжнародний авторитет як держава, що відстоює верховенство права та вимагає від світу дотримання міжнародних норм щодо російської агресії.
Саме тому всередині країни державні установи також повинні діяти відповідно до цих принципів. Будь-які спроби самостійно змінювати зміст міжнародних договорів або застосовувати їх всупереч усталеній міжнародній практиці можуть підірвати правову визначеність, погіршити інвестиційний клімат та створити небажані репутаційні ризики.
У протистоянні з росією Україна неодноразово демонструвала, що її сила не лише в армії, а й у повазі до міжнародного права. Саме ця відмінність є однією з ключових переваг держави, яку особливо важливо зберегти.