Законодавча ініціатива передбачає право співробітників відхиляти робочі запити поза робочими годинами. Відсутність відповіді не повинна призводити до звільнення чи позбавлення преміальних.
В Україні планується законодавчо закріпити право працівників не реагувати на робочі дзвінки, повідомлення у месенджерах та електронні листи поза межами встановленого робочого графіка. Відповідне положення було включено до проєкту нового Кодексу законів про працю України, повідомляє УНН.
Галина Третьякова, голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, у коментарі журналістам щодо запропонованих змін зазначила, що роботодавцям слід утримуватися від звернень до підлеглих у неробочий час.
“Новий Кодекс законів про працю, до речі, забороняє роботодавцю звертатися та телефонувати особі, а також надсилати їй SMS та електронні листи у неробочий час. А далі вже це питання домовленості щодо розміру оплати праці та щодо способу роботи людини”, – заявила народна депутатка.
Голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів також додала, що новий Кодекс законів про працю містить дискусійний аспект стосовно надурочного робочого часу та його граничних норм на рік для кожної особи, аби не нехтувати частиною санітарних норм.
Деталі
Варто зазначити, що право громадян на інформаційний спокій також підтримується проєктом нового Цивільного кодексу. Він містить відповідну статтю під номером 337. Документ було внесено до Верховної Ради 9 квітня 2026 року. 28 квітня парламент схвалив проєкт за основу у першому читанні. Станом на 4 серпня його готують до другого читання.
Окремий урядовий проєкт Кодексу законів про працю №14386, своєю чергою, було зареєстровано у Верховній Раді 15 січня 2026 року. Однак 16 липня документ було відкликано та знято з розгляду.
Таким чином, інформація, озвучена Галиною Третьяковою представникам ЗМІ, може стосуватися вдосконаленого або нового проєкту закону, що розробляється для країни.
Що таке право на інформаційний спокій
Згідно із запропонованими положеннями документа, особа, яка виконує роботу або надає послуги, матиме можливість поза межами робочого часу припинити інформаційну взаємодію з роботодавцем чи замовником. Це стосується можливості не відповідати на телефонні дзвінки, повідомлення в месенджерах, електронні листи та інші робочі запити після закінчення робочого дня, у вихідні дні або під час відпочинку.
Відмова співробітника підтримувати зв’язок у цей період не повинна розглядатися як порушення умов угоди, трудової дисципліни чи невиконання посадових обов’язків.
Співробітника не можна буде карати за відсутність відповіді
Законопроєкт передбачає, що небажання особи відповідати на робочі звернення у неробочий час не може бути причиною для притягнення її до відповідальності.
Зокрема, співробітника не можна буде звільнити, позбавити преміальних, зменшити йому виплати, погіршити умови праці або застосувати інші негативні заходи лише на підставі того, що він не відповів на повідомлення чи телефонний дзвінок після завершення робочого часу.
Право на інформаційний спокій пропонується розширити не лише на штатних працівників, які працюють за трудовими угодами. Норма також може стосуватися фізичних осіб, які виконують роботи або надають послуги на підставі цивільно-правових угод.
Чи зможе роботодавець телефонувати після роботи
Прямої заборони на дзвінки чи надсилання повідомлень працівникові у неробочий час законопроєкт не містить. Документ також не передбачає автоматичного штрафу для роботодавця за кожне повідомлення або дзвінок після закінчення робочого дня.
Порушення прав працівника може виникнути у випадку, якщо роботодавець покарає його за відсутність відповіді, вимагатиме постійної доступності без відповідної умови в угоді або застосує інші несприятливі заходи.
Які винятки передбачені
Право на інформаційний спокій не буде абсолютним. Законопроєкт передбачає ситуації, за яких співробітник може бути зобов’язаний підтримувати зв’язок.
Зокрема, відповідне зобов’язання може бути чітко прописане у трудовому або цивільно-правовому договорі. Це може стосуватися чергувань, роботи за викликом, аварійних служб, медичного персоналу, працівників об’єктів критичної інфраструктури або інших професій, де оперативна комунікація є частиною посадових обов’язків.
Обмеження права на інформаційний спокій також допускаються у разі загрози національній безпеці, громадському порядку, життю чи здоров’ю людей.
Винятки можуть застосовуватися під час надзвичайних або аварійних ситуацій, а також у випадках, коли необхідно терміново запобігти небезпечним наслідкам.
Крім того, додаткові підстави для обмеження такого права можуть встановлюватися іншими законами та підзаконними актами.
Які правила діють зараз
Наразі українське законодавство вже передбачає право на період відключення для працівників, які здійснюють дистанційну роботу. У договорі про дистанційну роботу сторони можуть визначити період, протягом якого працівник має право не підтримувати інформаційно-телекомунікаційний зв’язок з роботодавцем. У цей час відсутність працівника на зв’язку не вважається порушенням трудового договору або трудової дисципліни.
Для інших працівників застосовуються загальні положення Кодексу законів про працю щодо тривалості робочого часу, режиму роботи та права на відпочинок.
Водночас конкретний обов’язок працівника залишатися на зв’язку може залежати від умов трудового договору, посадових обов’язків, графіка чергувань та специфіки роботи підприємства.
Під час дії воєнного стану також застосовуються спеціальні норми організації трудових відносин. Для певних категорій працівників можуть встановлюватися збільшена тривалість робочого часу, особливий режим роботи або залучати їх до виконання обов’язків у вихідні дні.
Чому нова норма викликала дискусії
Ініціатива щодо права на відключення відповідає європейській практиці захисту працівників від постійної робочої комунікації та професійного вигорання.
Схожі правила вже діють у низці європейських країн. Їхня мета полягає у тому, щоб чітко розділяти робочий час та особисте життя людини і не допускати ситуацій, коли працівник фактично змушений бути доступним для роботодавця цілодобово.
Водночас експерти наголошують на тому, що право на інформаційний спокій пропонується закріпити саме у Цивільному кодексі як загальне особисте немайнове право.
Це викликало занепокоєння серед представників медіа та громадських організацій. Вони висловлюють побоювання, що посадовці, представники бізнесу або інші публічні особи зможуть намагатися використовувати цю норму як підставу для ігнорування журналістських запитів або обмеження суспільно важливої комунікації.
Нагадаємо
Профспілки підтримують оновлення Кодексу законів про працю, але виступають проти локауту та звуження прав працівників.