Тривале очікування: НСЗУ дослідила застосування комп’ютерної томографії

Черги на декілька місяців вперед: у НСЗУ проаналізували використання КТ-діагностики

Очільниця НСЗУ Наталія Гусак підкреслила, що без електронного скерування держава не фінансує КТ-обстеження, а скерування має надаватися насамперед у будь-якому комунальному закладі, який співпрацює з НСЗУ, і щодня має проводитись щонайменше 8 діагностичних процедур.

Як повідомляє Укрінформ, про це вона поінформувала Українське радіо, коментуючи результати дослідження використання КТ-діагностики протягом 2025-26 років.

“Отже, проаналізувавши скарги від пацієнтських та ветеранських організацій, що надійшли до Національної служби здоров’я України, ми виявили: незважаючи на значні багатомільйонні інвестиції держави для забезпечення доступу до КТ-діагностики в усіх медичних установах, ми все ще стикаємося з труднощами для пацієнтів у отриманні цієї послуги. Це стосується як фінансового доступу, так і часового. Попри чіткі вимоги Національної служби здоров’я України до надавачів послуг щодо забезпечення відкритого запису на КТ-діагностику, передбачаючи щонайменше 8 безкоштовних діагностик на робочий день за програмою медичних гарантій, ми спостерігаємо недостатнє завантаження КТ-обладнання”, – зауважила Гусак.

За її словами, одночасно з цим пацієнти повідомляють про величезні черги, що тривають кілька місяців, які часто закінчуються рекомендацією звернутися до приватних КТ-центрів.

“Загалом, якщо говорити про забезпечення, то наразі в комунальних некомерційних підприємствах, тобто в комунальних медичних закладах, функціонує 396 КТ-апаратів. Ми зареєстрували всі КТ-діагностики в електронній системі охорони здоров’я та будемо відстежувати їх використання в реальному часі. З 1 серпня буде доступний новий інструмент під назвою “Використання”, – пояснила очільниця НСЗУ.

Водночас вона зазначила, що з цих 396 КТ-апаратів в середньому по країні щодня проводиться лише 6 досліджень, що є “надзвичайно низьким показником”.

“При цьому є регіони, наприклад, Вінницька область, де показник становить менше 4 досліджень. Виглядає так, що в установах, де поряд з державним КТ функціонує приватне, державне обладнання працює з навантаженням у 2-3 діагностики на добу. Це призводить до відомих маніпуляцій, про які ми чуємо з різних джерел. Наприклад, що держава не покриває ринкову вартість КТ, і виникає потреба закуповувати контрастні речовини тощо”, – наголосила Гусак.

Згідно з її словами, держава покриває ринкові ціни: 2380 грн за КТ з контрастуванням та 1193 грн без нього.

“При цьому ми розуміємо, що для онкохворих пацієнтів необхідна КТ-діагностика кількох зон. Ми оплачуємо кожну зону, із незначним зниженням коефіцієнта, тобто за онкопротоколом ми фактично сплачуємо близько 5 тис. грн за КТ-діагностику для пацієнта. Це цілком відповідає ринковим реаліям. Достатньо просто перевірити в Google вартість приватного КТ. Держава покриває ринкові ціни, і це значно більше, ніж 600 гривень”, – підкреслила вона.

Голова НСЗУ відзначила, що серед загальної кількості проведених КТ-діагностик комунальні заклади зафіксували лише 0,6% платних послуг.

“Я в це не вірю, тому ми будемо вживати заходів. Ми розробили комплекс заходів, щоб, по-перше, краще інформувати пацієнтів про діагностику, забезпечити реальне навантаження на обладнання”, – додала вона.

Водночас Гусак зазначила, що в Національному інституті раку черг на КТ-діагностику немає, там проводять 17 досліджень щодня.

За її словами, більшість лікарень, зокрема надкластерних і кластерних, які приймають екстрені випадки, повинні забезпечувати КТ-діагностику для пацієнтів цілодобово та безкоштовно.

“Це включено в наші пакети, що стосуються хірургічного стаціонару та лікування інсультів. Якщо на території є приватне КТ, а державного немає, вони можуть укладати субпідряд, але цей субпідряд також є безкоштовним для пацієнта. Заклад оплачує його з наших тарифів”, – пояснила керівниця НСЗУ.

Вона також запевнила, що Міністерство охорони здоров’я працює над створенням наскрізної електронної черги та можливістю запису на КТ-діагностику, “це також з’явиться незабаром”.

Як повідомляв Укрінформ, Голова НСЗУ Наталія Гусак розповіла, що нові вимоги щодо доступу до Електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ) та оформлення електронних направлень не змінюють маршрут пацієнта та порядок надання медичної допомоги.

Source: www.ukrinform.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *