Україна веде переговори щодо залучення Данії до проєкту FREYJA – спільної європейської системи протиракетної оборони. Цей проєкт вже має підтримку Німеччини, визначених технологічних партнерів та встановлені терміни реалізації.
Україна продовжує залучати європейських партнерів до проєкту FREYJA – системи перехоплення балістичних ракет. Після переговорів із новопризначеним міністром оборони Данії Єппе Бруусом, міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров повідомив, що Данія може стати одним із учасників майбутнього консорціуму, пише УНН.
“Ми обговорювали програму протиракетної оборони, яка є пріоритетом для нас. І потенційно Данія може стати одним із членів-партнерів у формуванні цього консорціуму країн Європейського Союзу для створення власної протибалістичної системи”, – зазначив міністр Федоров.
Окремо Федоров підкреслив, що FREYJA розглядається як проєкт, спрямований на захист не лише України, а й усієї Європи.
“Це може стати першим масштабним проєктом з виробництва протибалістичної зброї. Тому ми активно працюємо над запуском цього проєкту. Сподіваємося, що Данія також приєднається до цього консорціуму”, – заявив він.
Крім того, країни обговорили запуск спільної платформи Denmark-Brave1 для розвитку оборонних інновацій та подальшу підтримку пріоритетів України, визначених на зустрічі в Рамштайні, зокрема, розвиток далекобійних спроможностей та безпілотних систем.
Що вже відомо про FREYJA
Генеральним підрядником проєкту протибалістичної системи FREYJA виступає українська компанія Fire Point. Вона відповідає за розробку системи, виготовлення ракет-перехоплювачів FP-7.х, пускових установок, систем управління та інтеграцію ключових складових комплексу.
Одним із перших міжнародних партнерів стала німецька компанія HENSOLDT. Вона візьме на себе відповідальність за виробництво, тестування та постачання радіолокаційних систем, а також їх інтеграцію до загального комплексу. Ключовим елементом стане багатофункціональний радар TRML-4D, розроблений на базі технології AESA, який здатен одночасно виявляти та відстежувати до 1500 повітряних цілей різних типів.
HENSOLDT назвала співпрацю над FREYJA важливим етапом для зміцнення європейських оборонних можливостей у сфері протиракетної оборони. У компанії зазначили, що український досвід створення нових оборонних рішень в умовах повномасштабної війни буде поєднаний із німецькими радіолокаційними технологіями, виробничими потужностями та компетенціями в галузі системної інтеграції.
За словами співзасновника Fire Point Дениса Штілермана, за умови прискореного проходження необхідних процедур у країнах-партнерах, перші ракети-перехоплювачі можуть бути готові вже до кінця 2026 року. Наступною ціллю розробників є проведення першого успішного перехоплення балістичної цілі до кінця 2027 року.
Відомо, що система буде побудована на базі відкритої архітектури та інтегруватиметься через стандарт НАТО Link 16. Очікувана вартість однієї ракети-перехоплювача становитиме приблизно 700 тис. доларів. Для порівняння, вартість ракети американського комплексу Patriot PAC-3 оцінюється приблизно у 3,8 млн доларів.
На необхідності активної взаємодії з міжнародними партнерами напередодні наголосив Президент Володимир Зеленський. За його словами, цього тижня Україна продовжить переговори з союзниками щодо рішень, необхідних для забезпечення безпеки та наближення миру.
“Ми будемо співпрацювати з партнерами. Є завдання, які необхідно виконати задля наближення миру. Передбачається активний міжнародний графік. Ми дуже очікуємо на позитивні відповіді від Групи семи щодо наших запитів, а також від учасників “Коаліції охочих” (…) Червень та липень мають бути продуктивними для України, перш за все для нашого спільного прагнення гарантувати безпеку. Мир є необхідним”, – підкреслив Президент.
Нагадаємо
18 червня Україна та Німеччина підписали угоду про розвиток спільної антибалістичної програми. Вона передбачає співпрацю українських і німецьких підприємств у сферах протиповітряної та протиракетної оборони, а також підтримку розробки та виробництва сучасних ракет-перехоплювачів. Відомо, що вже сім німецьких компаній виявили зацікавленість у долученні до проєкту.