Світлана Ройз поділилася з Укрінформом практиками та порадами, які саме зараз можуть допомогти малечі
Для того щоб діти якомога безпечніше для психіки пройшли випробування жорсткою реальністю сьогодення – повітряні тривоги, загрози ракетних атак, регулярне перебування в укриттях та загальний стрес від війни всього суспільства – дитяча психологиня Світлана Ройз зібрала практики, ігри та поради, які допоможуть їм впоратися з ситуацією. Звісно, за допомогою дорослих, близькість і піклування яких зараз ще більш важлива для малюків.
«Ми всі зараз шукаємо якісь якірці – те, що допоможе укорінитись у житті, дасть сили, зарадить як впоратись із втомою та іноді зневірою. Можливо, такі якірці – наша близькість з дитиною та наша надія. Те, що так властиво людям», – сказала вона в коментарі нашому агентству.
Тож найголовніше, що зараз потрібно всім і великим, і маленьким українцям, особливо під час і у перші хвилини ворожої атаки:
- Відчуття близькості. Наша присутність та контакт. І всі наші слова і відчуття про одне, по суті – я з тобою, ми разом, наша ППО неймовірно нас захищає.
- Найскоріше відновлення «рутини» – звичного розкладу дня, підкреслена увага до простих потреб.
- Нормалізація станів: загальмованість, збудженість, дратівливість, балакучість чи навпаки мовчання, пригніченість – то все норма після такого. Ми говоримо з дітьми і робимо акцент на тому, що було дійсно страшно, але ми разом це витримали.
- Тіло. Все, що ми зараз зможемо зробити для тіла близької людини, дитини – повернути відчуття власного кордону (обіймами, доторками, укутуванням в ковдру), іграми треба розтягнути м'язи, дати води та теплої їжі, іграми стимулювати рухливість. Корисно надати можливість «звучати» – в співі, наприклад.
- Важливі ранкові тілесні ігри. Вони важливі в будь-який час – і дітям, і дорослим, – говорить психологиня, – але вранці саме зараз вони просто необхідні. Бо від нашої «тілесності» зараз буде залежати, як ми впораємося із емоційним навантаженням, травмами, завданими ворожою атакою.
«Діти спираються на тілесність, тому обійми – якщо вони комфортні для дитини – дають відчуття захищеності», – говорить психологиня. Тому, якщо ви бачите, що ваша дитина тривожиться, напружена або нервує через тривале перебування в укритті, зробіть з нею кілька простих речей, запропонованих Світланою Ройз у проекті ЮНІСЕФ «Гратись і не боятись».
- Встановлюємо контакт з дитиною – гра «Інопланетянин». Уявіть себе інопланетянами, які не знають, як вітаються на Землі. Тому вони зустрічаються і вітаються торкаючись ліктиками, колінками, плечиками, мізинчиками і тільки наприкінці – за руку.
Source: www.ukrinform.ua