Деякі міністри з уряду Свириденко зберегли свої крісла в оновленому Кабміні.
Цього тижня Україна отримала новий уряд. Його очолив колишній голова правління Групи Нафтогаз Сергій Корецький. Частина міністрів з уряду Юлії Свириденко зберегли свої портфелі, проте у Кабміні з’явилися й нові обличчя. Хто саме – читайте у матеріалі УНН.
Найбільша інтрига
Розпочнемо з найбільшої інтриги нинішнього складу Кабміну: не з тих, хто обіймає посади, а з тих, кого на них немає.
Майже одразу після оголошення Президентом про відставку Свириденко стало відомо, що Михайло Федоров не буде міністром оборони в новому уряді. Це викликало обурення в частини суспільства, деякі громадяни навіть виходили на протести. Основною причиною відставки Федорова називали конфлікт із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським. Наявність конфлікту врешті-решт підтвердили і сам Федоров, і Президент Володимир Зеленський. Проте це не зупинило потік припущень щодо справжніх причин відставки Федорова: прихильники вважають, що він почав боротися з корупційними схемами в Міноборони, тоді як противники стверджують, що він, навпаки, створив нові схеми та підібрав під себе фінансові потоки.
Колишній міністр закордонних справ Дмитро Кулеба припустив наявність якогось особистого мотиву.
“Тому я висловлю припущення, на яке на сьогодні ніхто не звертає уваги, але мені здається, що саме вона є ключовою причиною цього розриву. Між ними сталося щось особисте. Відбулося, скоріше за все, наступне: президент дізнався щось, що зачепило особисто його. І він не міг більше довіряти Михайлові так, як він довіряв йому всі ці роки. Довіряв максимально, повірте. Були тертя, і Єрмак пресував Михайла регулярно — це теж правда, і були різні інші конфлікти. Ну, влада без конфліктів неможлива. Але, зрештою, Михайло завжди був для президента незамінною особою”, – висловив припущення Кулеба.
Він додав, що за сім років перебування Федорова в уряді він максимально намагався зосередити повноваження на собі, а керівництво Міноборони було його мрією та піком кар’єри. У цей час він мав максимальну довіру Президента.
“І, знаючи закони влади, знаючи особистості гравців, залучених у цей процес, я висуваю версію про те, що між президентом і Михайлом зламалося щось особисте. Це настільки сильно вплинуло на президента, що він більше не міг довіряти Михайлові, і всі інші процеси просто наклалися на це. Тобто шість місяців президент уже бачив конфлікт із Сирським, якісь там речі, конфлікт довкола реформи контрактів війська, і зараз були звинувачення — хто і що там неправильно виробив, хто комусь саботаж влаштовував. Але Зеленський так не працює. Можна ж було викликати і сказати: “Тепер це працює і працюватиме інакше”. Тому я думаю, що є причина в основі цього всього — вона особиста. Про неї ніхто не говорить”, – припустив Кулеба.
Це припущення має право на існування хоча б через звітну прес-конференцію Федорова, яку він провів перед голосуванням ВР за новий склад Кабміну, і в якій виступив з досить різкими заявами. Проте, які б причини не спонукали Президента відправити Федорова у відставку, Зеленський явно не мав наміру йти на поступки колишньому міністру. Як очікується, новим міністром оборони стане Євгеній Хмара. Поки що він тимчасово керуватиме міністерством.
Євгеній Хмара
Генерал-майор Хмара з січня 2026 року обіймає посаду в.о. керівника СБУ, проте за цей час президент так і не подав його кандидатуру на посаду повноцінного голови служби. Згідно з офіційною біографією, Хмара працює в структурі СБУ майже 15 років. Він є одним з тих, хто був залучений до операції зі звільнення острова Зміїний влітку 2022 року.
Проте Хмара не був першим кандидатом на посаду міністра оборони, якого розглядав глава держави. За початковим планом, посаду міністра оборони мав обійняти очільник МВС в уряді Свириденко – Ігор Клименко. Зрештою, чи передумав глава держави, чи Клименко відмовився сам – але до Міноборони він не потрапив, і тепер обійме посаду секретаря РНБО.
Ще один міністерський портфель, доля якого поки залишається невизначеною – міністр закордонних справ. Кандидата на цю посаду подає глава держави – Зеленський цього ще не зробив. Натомість, вже колишній міністр Андрій Сибіга, залишився виконувати обов’язки очільника МЗС, але вже з приставкою в.о.
Нові обличчя
Власне, і очільник уряду вперше посів посаду у Кабміні. До цього Сергій Корецький понад рік очолював правління Групи Нафтогаз, куди перейшов з посади директора “Укрнафти” та “Укртатнафти”. Корецький також 5 років керував мережею АЗС WOG, а до цього працював у холдингу “Континіум” (якому належить згадана мережа заправок). Він також заснував власний бізнес – кавову компанію IDEALIST coffee co.
Сергій Корецький
Нового прем’єра описують як людину, що вміє швидко ухвалювати рішення та будувати ефективну систему управління. Як приклад наводять той факт, що під його керівництвом колись збиткова “Укрнафта” отримала 40 млрд грн чистого прибутку за 2023–2024 роки. Після переходу на посаду голови правління “Нафтогазу” Корецький ініціював повний аудит компанії та скоротив дублюючі функції.
Попри те, що Корецького називають людиною бізнесу, він має певний політичний досвід. Двічі був помічником на громадських засадах нардепа Ігоря Єремєєва (співзасновник холдингової компанії “Континіум”, якій належить мережа WOG. Єремєєв загинув у 2015 році. Був фігурантом антикорупційних розслідувань щодо тендерних махінацій), а також нардепа Катерини Ващук (обрана до ВР шостого скликання від Народного блоку Литвина). Крім того, Корецький невдало балотувався до ВР – у 2006 році був у непрохідній частині партійного списку Народного блоку Литвина.
Серед головних завдань на посаді прем’єра Корецький назвав повне забезпечення Сил оборони України, масштабування українського оборонно-промислового комплексу та підготовку до зими.
Посаду міністра внутрішніх справ обійняв Іван Вигівський, який багато років працював на різних посадах у структурах МВС та поліції. Три роки Вигівський очолював Нацпол.
Іван Вигівський
Головний поліцейський країни фігурував у журналістських розслідуваннях: виявилося, що ТОВ “Югнефтепродукт”, що належить сестрі Вигівського, кілька років торгувало з фігурантами кримінальних проваджень самого Нацполу. Крім того, розслідувачі зазначали, що його родичі набули різноманітних активів, на які не мали відповідних коштів.
Міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник близько року очолював Київську обласну державну адміністрацію, до цього був заступником голови КОДА. Свій трудовий шлях розпочинав як митний брокер, після чого кілька років працював на різних посадах у Дарницькій РДА столиці, і два роки очолював цю адміністрацію, хоч і як в.о. голови.
Микола Калашник
Міністр у справах ветеранів Віталій Кім з 2020 року очолював Миколаївську обласну державну адміністрацію. Кім став відомим на всю країну на початку повномасштабного вторгнення завдяки своїм відеозверненням, в яких розповідав про захист Миколаївщини від ворога. До того, як Кім обійняв посаду голови Миколаївської ОДА, він займався власним бізнесом та обіймав провідні позиції в низці компаній регіону.
Віталій Кім
Вперше до складу уряду увійшов кадровий дипломат Всеволод Ченцов, який посів посаду віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України. До цього Ченцов працював на різних посадах в МЗС, посольстві України в Польщі, Туреччині та Представництві України при ЄС. У 2017 році він став надзвичайним і повноважним послом України в Нідерландах. З 2021 року керував Представництвом України при Євросоюзі.
Всеволод Ченцов
Міністром у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України став Віталій Безгін – колишній народний депутат від “Слуги народу”. У парламенті Безгін займався розбудовою місцевої влади, проведенням децентралізації.
Віталій Безгін
Ще один представник “Слуги” – Денис Маслов, посів посаду Міністра юстиції. Маслов є колишнім суддею Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська, також займався адвокатською діяльністю.
Денис Маслов