Згідно з дослідженням, опублікованим у Nature, показник температури, що враховує вплив вологості та вітру, підвищується стрімкіше, ніж стандартна температура повітря. Це призводить до частішого виникнення небезпечних періодів сильної спеки та так званих тропічних ночей у Європі та інших частинах світу.
Дослідження, представлене в науковому виданні Nature, виявило, що так звана “відчувана” температура – показник, що інтегрує дані про вологість повітря та силу вітру – зростає швидше, ніж традиційно вимірювана температура. Це призводить до збільшення частоти небезпечних для здоров’я періодів надмірної спеки та тропічних ночей, як повідомляє УНН, посилаючись на Euronews.
Ключові аспекти
Планета стикається зі значним збільшенням небезпечного теплового навантаження, оскільки продовження використання викопного палива призводить до дедалі сильнішого розігріву Землі.
Згідно з даними Служби з моніторингу зміни клімату Європейського Союзу “Copernicus” (C3S), температури в Європі зросли приблизно на 2,5°C від доіндустріального періоду, незважаючи на зусилля, спрямовані на обмеження глобального потепління. Унаслідок цього Європа залишається континентом, що нагрівається найшвидше на планеті.
Водночас науковці все частіше аналізують не лише температуру повітря, але й показник “відчуваної” температури, щоб краще зрозуміти вплив спеки на людський організм.
Відчувана температура відображає, наскільки спекотною або холодною сприймається погода людським тілом. Цей показник, на відміну від звичайної температури повітря, що надається у прогнозах, враховує швидкість вітру, вологість повітря та особливості теплообміну людського організму з оточуючим середовищем.
Нове дослідження, опубліковане в журналі Nature, попереджає, що екстремальні показники відчуваної температури, дні з тепловим стресом та тропічні ночі (коли температура протягом доби не опускається нижче 20°C) стали значно частішими.
Тепловий стрес тепер зачіпає навіть ті регіони, які раніше ніколи не зазнавали подібних явищ.
Сутність теплового стресу
Тепловий стрес – це накопичення тепла в організмі, яке може генеруватися внутрішньо під час роботи м’язів або надходити ззовні з навколишнього середовища. Він виникає, коли кількість тепла, що поглинається організмом із середовища, перевищує його здатність відводити це тепло.
“Тепловий стрес зазвичай є результатом комбінації таких факторів, як висока температура оточення, вологість, фізична активність та недостатнє споживання рідини”, – зазначають представники C3S.
“На здатність людського організму підтримувати свою температуру в межах нормальних значень впливає багато чинників”, – йдеться у дослідженні.
Тепло, що виробляється людським тілом, може бути збалансоване теплом, що обмінюється з навколишнім середовищем, завдяки нашій системі терморегуляції (саме тому ми пітніємо, коли нам спекотно). Важливу роль відіграють і поведінкові фактори, такі як підтримання водного балансу, носіння вільного одягу та уникнення фізичних навантажень у найспекотніші години доби.
Коли організм не здатен підтримувати цей баланс, можуть виникнути різноманітні симптоми: підвищення температури тіла, прискорене серцебиття, прискорене дихання, сильне потовиділення, нудота та запаморочення.
У тяжких випадках стани, пов’язані з перегрівом, такі як теплове виснаження або тепловий удар, можуть мати летальні наслідки.
Регіони Європи, де тепловий стрес проявляється найсильніше
Дослідники оцінювали тепловий стрес за трьома рівнями: сильний (температура за індексом не нижче 32°C), дуже сильний (температура за індексом не нижче 38°C) та екстремальний (температура за індексом не нижче 46°C).
Вони виявили, що на півдні Іспанії, Італії, Греції та Туреччини, в окремих місцевостях, кількість днів із сильним тепловим стресом збільшилася на 40 днів на рік порівняно з показниками 50-річної давності. Більша частина південної Європи вже відчуває майже на місяць більше днів із сильним тепловим стресом порівняно з 1970-ми роками.
За словами провідного автора дослідження Ребеки Емертон, особливо прикметно, що тепловий стрес посилюється не тільки в традиційно спекотних регіонах, але й поширюється на території, де раніше подібні явища були рідкістю або зовсім не спостерігалися.
Схожа тенденція спостерігається і за межами Європи. В деяких районах Намібії та Анголи, а також в окремих регіонах Танзанії, Кенії, Уганди, Мексики та Центральної Америки, кількість днів із сильним тепловим стресом може зрости приблизно на 50 днів на рік порівняно з 1970-ми.
Нічна спека
Дослідження також показало, що температура, яка відчувається, в найтепліші ночі року зростає швидше, ніж у найспекотніші дні.
Температура протягом десяти найтепліших ночей кожного року підвищувалася в середньому на 0,32°C за десятиліття, тоді як для десяти найспекотніших днів цей показник становив 0,27°C.
Високі нічні температури можуть суттєво впливати на здоров’я людини, оскільки організм покладається на нічну прохолоду для регуляції температури тіла та відновлення після денної спеки. Це може призвести до підвищеного навантаження на серцево-судинну систему та порушення сну.
“Нічна спека часто недооцінюється, але вона може бути особливо небезпечною, оскільки люди зазвичай перебувають удома і можуть не мати доступу до прохолодних, кондиціонованих приміщень”, – зазначила в інтерв’ю Euronews Earth Рут Енгель, фахівець з даних у галузі екологічного здоров’я та екстремальної спеки в Інституті світових ресурсів (WRI).
“У Європі, де використання кондиціонерів (AC) залишається відносно рідкісним, а температури зростають швидше, ніж у будь-якому іншому регіоні, тропічні ночі стають серйозною проблемою громадської охорони здоров’я”, – наголосила вона.
Дослідження свідчать, що високі нічні температури корелюють зі зростанням смертності, особливо серед літніх людей та пацієнтів із хронічними захворюваннями.