Сучасна війна – це не лише трансформація полів бою, але й еволюція методів розробки та впровадження найновіших видів озброєння.
Бойові дії стрімко еволюціонують, оскільки нові технології кардинально змінюють військові доктрини, впливаючи на все — від закупівель до проведення операцій. Спостерігаються зміни у підходах до розробки та вдосконалення озброєння. Україна перебуває на передовій цих трансформацій, зазначає УНН.
Головною ознакою конфлікту між росією та Україною, і, ймовірно, майбутніх великих протистоянь, як підкреслюється у публікації The Wall Street Journal, є те, що колись передові озброєння та технології стають застарілими протягом кількох місяців. На перший план виходять не самі технології, а здатність до адаптації, швидкість впровадження змін та темпи навчання.
Одним із прикладів адаптивності стала інноваційна система закупівель дронів в Україні, які відповідають за понад 90% втрат противника, систем радіоелектронної боротьби та певних інших критично важливих видів озброєння. Ця система суттєво відрізняється від функціонування західних армій з їхніми централізованими оборонними бюджетами.
Згідно з механізмом, введеним у серпні 2025 року, українські бригади отримують “електронні бали” залежно від кількості успішно знищених російських військових та техніки, підтверджених відеоматеріалами з дронів. Конвертуючи ці “електронні бали” на фінанси через систему управління полем бою “Дельта”, бригади можуть оперативно придбати нові системи безпосередньо у виробників через захищений онлайн-ринок. Встановлення прямих зв’язків перетворює зброю певною мірою на послугу за підпискою, а не на продукт, що постійно модернізується та переробляється відповідно до динамічних умов на полі бою.
“Відбулася ментальна революція як на рівні закупівель, так і на рівні військового та політичного керівництва, – цитує The Wall Street Journal Ірину Терех, генеральну директорку та головну технічну директорку Fire Point, однієї з провідних оборонних компаній нового покоління в Україні, яка займається виробництвом дронів та ракет. – Ми відмовилися від моделі, де інженери отримують чітке замовлення на виготовлення певної ракети, танка чи дрона, і перейшли до моделі, де інженери присутні на передовій, спілкуються з військовими, виявляють проблеми та працюють над їх вирішенням разом”.
Замість того, щоб розглядати дрони як ще один інструмент у межах існуючої військової структури, Україна виділила війну з використанням дронів як окрему сферу.
“Сфера — це час. Головна мета — скоротити ланцюг знищення, усунувши людські та ручні операції, що означає пришвидшення процесу прийняття рішення про знищення та його виконання порівняно з вашим противником”, – зазначає Олег Рогинський, генеральний директор Uforce, виробника морських та повітряних дронів.
The Wall Street Journal вказує, що швидкий та інноваційний підхід України, звісно, важко відтворити країнам, які фактично не перебувають у стані війни і, відповідно, не витрачають значних обсягів боєприпасів, що потребують заміни.
“Якщо ми в Європі вирішимо налагодити виробництво мільйонів малих безпілотників, подібних до тих, що випускаються в Україні, а через вісім місяців вони всі стануть застарілими, що нам з ними робити?” – розмірковує Мауро Гіллі, професор військової стратегії та технологій у Школі Герті в Берліні.
У таких умовах здатність швидко адаптуватися до технологічних змін стає ключовим елементом оборони.
“Зараз неможливо уявити війну без дронів, але ніколи не знаєш, що станеться через п’ять років, де проходитиме лінія фронту і чи будуть дрони найкращим інструментом для використання там”, – вважає міністр оборони Нідерландів Ділан Єшільгоз-Зегеріус. Вона наголошує на необхідності гнучкої промисловості, а також армії та уряду, які, на жаль, не завжди діють оперативно.
Щоб зберегти конкурентоспроможність, виробники оборонної продукції та військові командири повинні переосмислити свої методи роботи та визначити, яка частина традиційного обладнання та доктрин відповідає новим реаліям ведення бойових дій.