Бюро економічної безпеки розслідує справи проти авіакомпаній, прирівнюючи лізингові платежі до роялті. Правоохоронці ігнорують міжнародні конвенції, наявну судову практику, а також податкові перевірки, які не виявили порушень.
Бюро економічної безпеки проводить розслідування кримінальних проваджень щодо щонайменше п’яти авіаперевізників через угоди лізингу повітряних суден із нерезидентами. Слідчі розцінюють такі лізингові внески як роялті, вважаючи, що компанії мали б сплатити додаткові 15% податків в Україні. Однак, податкове законодавство, що регулює подібні операції, не зазнавало змін, і раніше воно не викликало зауважень з боку контролюючих органів. Правоохоронці застосовують нове трактування до операцій минулих років, нехтуючи міжнародними угодами та чинною судовою практикою, повідомляє УНН.
Провадження БЕБ щодо лізингу
Бюро економічної безпеки ініціювало серію кримінальних розслідувань проти авіакомпаній. Слідчі вважають, що щонайменше 5 авіаперевізників, включаючи МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3Operations та “Скайлайн”, мали б внести до українського бюджету додаткові 15% податку з доходів нерезидентів за договорами лізингу літаків і гелікоптерів. Для цього БЕБ прирівнює лізингові платежі до роялті, а повітряні судна класифікує не як транспортні засоби, а як “обладнання”.
Цей підхід слідчі почали застосовувати після 2024 року, коли попереднє керівництво Державної податкової служби опублікувало статтю, в якій запропонувало оподатковувати лізингові операції з транспортом від нерезидентів України як роялті.
У зазначеній публікації ДПС вказує, що з 2017 по 2023 роки компанії виплатили нерезидентам 13,1 млн грн у вигляді лізингових платежів, не сплативши при цьому 15% роялті в Україні.
Очевидно, спираючись на цю публікацію, БЕБ отримало аналітичні висновки податківців про те, що українські авіаперевізники мали б сплачувати роялті за лізинг повітряних суден, які згодом стали основою для кримінальних справ. Крім того, що оренда літаків і гелікоптерів розглядається як використання обладнання, правоохоронці також ігнорують наявність міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування. Ратифіковані українським парламентом договори з іншими державами мають перевагу над національним законодавством. Саме ці договори визначають, у якій країні та за якою ставкою можуть оподатковуватися відповідні доходи нерезидента. Отже, автоматичне донарахування 15% в Україні без врахування положень конкретної конвенції є принаймні сумнівним.
Слід зазначити, що як до, так і після 2024 року українське податкове законодавство в частині оподаткування лізингу не зазнавало змін. Більше того, за даними ДПС, авіакомпанії пройшли податкові перевірки, і лише одна з них виявила порушення щодо оподаткування лізингу. Інші перевірки не виявили подібних порушень.
За результатами однієї перевірки щодо компаній авіаційної галузі було перекваліфіковано лізингові платежі у роялті. Тільки однієї перевірки
– зазначила заступниця директора департаменту трансферного ціноутворення Державної податкової служби України Вікторія Касьян.
Однак, відсутність порушень не завадила БЕБ порушити кримінальні провадження одразу щодо п’ятьох авіакомпаній.
Нове тлумачення – заднім числом
Однією з найбільш спірних особливостей цих кримінальних справ стала спроба застосувати до операцій, що відбувалися багато років тому, підхід, який державою раніше ніколи не використовувався.
Як уже зазначалося, протягом десятиліть договори оперативного лізингу повітряних суден виконувалися за встановленою практикою, що відповідала положенням Податкового кодексу України, міжнародним угодам про уникнення подвійного оподаткування та офіційній позиції контролюючих органів.
Йдеться про донарахування податкових зобов’язань за операціями, здійсненими багато років тому, відповідно до чинної на той момент практики застосування законодавства.
Юристи неодноразово наголошували, що подібний підхід суперечить принципу правової визначеності, який є одним з фундаментальних принципів верховенства права. Бізнес не може нести відповідальність за те, що державний орган через 7 років самостійно вирішив по-іншому трактувати норми, які весь цей час застосовувалися однаково.
За всю історію незалежності України змін у законодавстві не було. Так що змінилося? 2024 рік, війна – що змінилося? А нічого не змінилося
– зазначив керівник юридичного відділу Аерокосмічної асоціації України Руслан Мельниченко.
За його словами, податківці разом із правоохоронцями намагаються оподаткувати лізинг як роялті не в майбутньому, а заднім числом.
За останніх сім років аналітики складають так звані аналітичні висновки, які не мають жодного юридичного значення
– пояснив юрист.
Юристи пояснюють, що аналітичні довідки чи висновки самі по собі не можуть замінити акт податкової перевірки, податкове повідомлення-рішення або судове рішення. Вони не встановлюють узгодженого податкового зобов’язання і не мають підміняти повноцінну процедуру доведення порушення.
Мельниченко стверджує, що всі ці документи є фактично шаблонними: у них змінюються лише назви компаній та суми лізингових платежів, тоді як текст, аргументація і навіть помилки залишаються незмінними.
На його думку, якщо вимоги про донарахування платежів за сім років будуть реалізовані, більшість українських авіакомпаній не зможуть продовжувати свою діяльність.
Якщо ми за останніх сім років будемо ці податки стягувати, то компанії гарантовано всі банкрути
– заявив представник Аерокосмічної асоціації.
Хто має тлумачити закон
Ще однією проблемою експерти авіаційної галузі називають сам механізм появи нової позиції.
Жодних змін до Податкового кодексу щодо оподаткування лізингових платежів парламент не ухвалював. Не змінювалися й положення міжнародних угод, які мають пріоритет над нормами національного законодавства у сфері міжнародного оподаткування.
Попри це, правоохоронні органи самостійно почали застосовувати нове тлумачення закону, прирівнюючи лізингові платежі до роялті.
Правознавці звертають увагу, що питання офіційного тлумачення законодавства не належить до повноважень правоохоронних органів. Якщо існує правова невизначеність або різне розуміння норми, остаточну оцінку має надавати суд, а не слідчий чи детектив у межах кримінального провадження.
Якась аналітична довідка податкової… Є в нас суд, який може тлумачити норми закону, і сам законодавець. Питання, чому податкова не звертається за встановленим порядком до тлумачення
– пояснив СЕО юридичної компанії “Болінський і команда” Святослав Болінський.
Варто зазначити, що в Україні вже сформувалася судова практика з питань лізингу. Зокрема, Шостий апеляційний адміністративний суд у справі ТОВ “Рейл Лоджистік” дійшов висновку, що транспортні засоби не є об’єктами інтелектуальної власності, а отже, платежі за їх використання не можуть автоматично вважатися роялті. Суди в інших справах займали аналогічну позицію. Однак, в БЕБ, очевидно, вирішили знехтувати позицією суддів.
Ризики для всієї галузі
Представники авіаційної галузі наголошують, що проблема давно перестала бути виключно податковою.
Українська цивільна авіація вже пережила пандемію COVID-19, четвертий рік повномасштабної війни, втрату внутрішнього ринку та вимушене переміщення діяльності за кордон. Водночас компанії продовжують сплачувати податки в Україні, зберігати льотний склад, інженерів та інфраструктуру, необхідні для відновлення польотів після відкриття повітряного простору.
Зокрема, за даними голови Державної авіаційної служби України Даніїла Меньшикова, підприємства авіагалузі у 2022-2025 роках сплатили до бюджету майже 27 млрд грн податків і зборів. Але кримінальне переслідування авіаперевізників ставить під загрозу їхню подальшу діяльність.
Такий підхід створює ризики не для окремої компанії, а для всієї авіаційної галузі. Українські авіакомпанії й без того працюють в умовах надзвичайних викликів: небо закрите, ринки втрачені або суттєво обмежені, операційна діяльність ускладнена війною, питаннями фінансування, страхування та технічного обслуговування. Попри це, галузь не зупинилася. Вона пристосовується, виживає і продовжує працювати у надскладних умовах, демонструючи стійкість, яка викликає повагу всього світу
– зазначив Меньшиков.
На цьому тлі кримінальне переслідування через нове трактування законодавства може мати значно ширші наслідки, ніж окремі податкові спори. Представники галузі попереджають, що така практика створює ризики втрати української цивільної авіації, виведення бізнесу за кордон та скорочення бюджетних надходжень.
Отже, ситуація навколо авіаційного лізингу демонструє одразу кілька системних проблем: спробу застосувати нове трактування законодавства до правовідносин минулих років, підміну судового тлумачення норм позицією правоохоронних органів та кримінальне переслідування компаній, діяльність яких раніше не викликала зауважень під час податкових перевірок. Якщо такі підходи стануть звичною практикою, під загрозою може опинитися не лише авіаційна галузь, а й базовий принцип правової визначеності, без якого неможливі ані інвестиції, ані стабільний розвиток економіки, наголошують експерти.