Податковий комітет Верховної Ради виявив у звіті БЕБ за 2025 рік статистичні неточності та маніпулятивні дані. Народні депутати звернули увагу на низьку результативність розслідувань, де лише 13% справ досягли судового розгляду.
Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики висловив сумніви щодо ефективності діяльності Бюро економічної безпеки за підсумками 2025 року. У рішенні, ухваленому після заслуховування звіту директора БЕБ Олександра Цивінського, депутати відзначили відсутність ключових показників ефективності, статистичні помилки та розбіжності у наданих даних, повідомляє УНН.
Аналітика без видимих результатів
Одним з головних зауважень податкового комітету Ради стала аналітична робота БЕБ. Незважаючи на те, що у звіті представлені дані про створення 1529 аналітичних матеріалів на загальну суму 141,5 млрд грн, депутати підкреслили брак інформації щодо кількості кримінальних проваджень, ініційованих за результатами цих досліджень, та досягнутих вислідків. Це унеможливлює об’єктивну оцінку реальної дієвості аналітичних підрозділів.
Інформація щодо аналітичної діяльності БЕБ у звіті викладена таким чином, що не дає можливості здійснити повноцінну оцінку ефективності роботи БЕБ за цим напрямом. Наведені результати діяльності аналітичних підрозділів мають фрагментарний характер та не охоплюють усього спектра завдань, покладених на БЕБ
– йдеться у рішенні.
Крім того, незрозумілим залишається вплив такої діяльності на процес детінізації економіки.
У цілому зі Звіту не вбачається можливим встановити, яким чином результати діяльності аналітичних підрозділів БЕБ, зокрема підготовлені аналітичні дослідження та продукти, вплинули на процеси детінізації економіки, зниження рівня економічних правопорушень та зміцнення економічної безпеки держави. Відсутність відповідних показників результативності та оцінки впливу не дозволяє належним чином оцінити ефективність цього напряму діяльності БЕБ
– зазначається у рішенні податкового комітету.
Також народні депутати звернули увагу на те, що деякі рекомендації, надані БЕБ державним установам, викликають сумніви. Як приклад, наводиться рекомендація податковій службі скасувати свідоцтва платників ПДВ, хоча такі документи давно відсутні у законодавстві.
Зниження ефективності розслідувань
Окремо депутати розкритикували результати досудових розслідувань, які є основною функцією Бюро економічної безпеки. Із майже 6,9 тисячі кримінальних проваджень, розслідуваних БЕБ у 2025 році, підозри були оголошені лише у 12,9% випадків, а до суду передано 13,1% справ, або 904 кримінальних провадження.
Тобто, відсоток кримінальних проваджень у яких вручено підозру та відсоток кримінальних проваджень, що передано до суду надто низький відносно загальної кількості розслідуваних проваджень
– йдеться у рішенні комітету.
У період з січня по квітень 2026 року показники стали ще нижчими: підозри отримали лише 8,1% фігурантів, а до суду передано 8% справ.
Ці дані викликають особливий інтерес, оскільки наводять на думку про можливе зловживання повноваженнями з боку правоохоронного органу. Кримінальні справи можуть відкриватися не з метою розслідування злочинів і притягнення винних до відповідальності, а для тиску на бізнес. Іншого пояснення тому, що з майже 7 тисяч кримінальних справ до суду передано менше тисячі, знайти складно.
Помилки та маніпуляції у звітності
Серйозні претензії у народних депутатів виникли й щодо висвітлення боротьби з нелегальними автозаправними станціями. Після аналізу даних БЕБ помічниками голови Комітету Данила Гетманцева було виявлено, що частина АЗС, які бюро вважало закритими або демонтованими, відновили свою діяльність. Такі випадки були зафіксовані, зокрема, в Одеській, Львівській, Полтавській та Чернівецькій областях.
Крім того, Комітет виявив помилки безпосередньо у звіті. Зокрема, БЕБ подало загальний обсяг виторгів від продажу пального як приріст показника, завищивши його більш ніж у шість разів. Також були некоректно зазначені одиниці виміру обсягів реалізації пального.
Крім того, інформація щодо нелегального ринку сигарет у звіті БЕБ була подана некоректно. Бюро використало середньорічний показник тіньового ринку за 2025 рік, що створює хибне враження про його скорочення. Водночас податковий комітет звернув увагу, що наприкінці року частка нелегального ринку зросла до 17,8% порівняно з 12,6% у 2024 році.
Втрати бюджету від нелегального ринку на початку 2026 року оцінюються вже у 28,1 млрд грн на рік, збільшились на 1,6 млрд грн. Кожна шоста пачка на ринку тютюну залишається нелегальною
– йдеться в рішенні.
Таким чином, БЕБ намагалося створити маніпулятивне враження про позитивну динаміку, хоча протягом 2025 року значна частина досягнень попереднього року була втрачена.
Аналогічні претензії депутати висунули й щодо ринку лікеро-горілчаної продукції. Комітет наголосив, що БЕБ переважно оперує показниками зростання виторгів через РРО, але не аналізує виробництво та податкові надходження від виробників. При цьому рівень сплати ПДВ у галузі продовжує знижуватися. На думку депутатів, це свідчить про припинення процесів детінізації.
Відсутність стратегічного бачення
Комітет дійшов висновку, що документ здебільшого складається з опису окремих заходів та прикладів, замість системної оцінки діяльності органу. Депутати констатували негативну динаміку за низкою ключових напрямів роботи БЕБ, зокрема щодо аналітичної діяльності, ефективності розслідувань та відшкодування збитків державі.
У рішенні також зазначається, що БЕБ бракує стратегічного підходу до організації роботи, чіткого планування та системного бачення пріоритетів. На думку Комітету, бюро не продемонструвало комплексного та ризиково-орієнтованого підходу до протидії тіньовій економіці, а реформа органу залишається незавершеною.
За результатами обговорення під час засідання Комітету народні депутати України – члени Комітету дійшли висновку про необхідність посилення та активізації діяльності ДПС, БЕБ і Держмитслужби у сфері протидії тіньовим процесам в економіці. На думку народних депутатів України – членів Комітету, підвищення ефективності роботи зазначених органів сприятиме забезпеченню рівних та справедливих умов ведення господарської діяльності для всіх учасників ринку, зменшенню масштабів тіньової економіки, а також збільшенню надходжень до державного та місцевих бюджетів
– зазначено в документі.
За результатами розгляду, звіт БЕБ було лише “взято до відома”, а самому бюро, ДПС та Держмитслужбі Комітет надав широкий перелік рекомендацій щодо усунення виявлених недоліків та посилення роботи з детінізації економіки.
Нагадаємо
Народні депутати, опитані УНН, наголосили на необхідності проведення аудиту кримінальних проваджень, що розслідуються БЕБ, на предмет їх замовного характеру. Вони також вказують на потребу перезавантаження та очищення правоохоронного органу.
Показовим випадком для перевірки законності кримінальних проваджень, які розслідує Бюро економічної безпеки, може стати серія справ проти авіаперевізників. Як повідомляв УНН, БЕБ розслідує низку справ щодо щонайменше п’яти українських авіакомпаній, серед яких МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Скайлайн”. Ці авіаперевізники орендують повітряні судна за кордоном у компаній-нерезидентів України. У Бюро вважають, що авіакомпанії мали б сплачувати в Україні роялті, тобто збір за користування інтелектуальною власністю. При цьому повністю ігнорується той факт, що транспорт не є інтелектуальною власністю, а між Україною та низкою країн діють Конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Згідно з цими угодами, українські компанії сплачують податки саме за лізинг у тих країнах, резидентами яких є лізингодавці.
Саме на цій правовій конструкції, яка не підкріплена законодавством, базуються кримінальні провадження щодо ухилення від сплати податків. Однак проблема полягає в тому, що така позиція суперечить як міжнародній практиці, так і сформованим в Україні судовим рішенням.
Українські суди неодноразово розглядали подібні спори щодо оренди та лізингу транспортних засобів у нерезидентів і ставали на бік бізнесу, вказуючи, що лізинг транспорту не є роялті.
Цю позицію поділяють і профільні юристи, податкові експерти та фахівці з міжнародного оподаткування, опитані УНН. Вони підкреслюють, що міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування мають пріоритет над внутрішніми трактуваннями податкових органів, а лізингові платежі за транспорт не можуть прирівнюватися до роялті.
Тому кримінальні провадження щодо авіакомпаній все більше нагадують не боротьбу зі злочинами в економічній сфері, а спробу створити штучний податковий спір за допомогою механізмів кримінального переслідування.