Після рекордних штрафів, накладених НБУ на EasyPay та City24, учасники ринку платіжних терміналів обговорюють запровадження єдиних, більш суворих правил фінансового моніторингу. Серед можливих нововведень – відеоідентифікація клієнтів та часові паузи між операціями.
Після суттєвих штрафів, накладених Національним банком України на компанії, що працюють під брендами EasyPay та City24, гравці ринку платіжних терміналів почали обговорювати необхідність введення уніфікованих, посилених регламентів фінансового моніторингу.
Серед потенційних нововведень розглядаються:
- відеоідентифікація користувачів;
- встановлення камер біля терміналів;
- запровадження часових інтервалів між операціями;
- додаткова перевірка нетипових транзакцій.
УНН дослідив, яким чином можуть трансформуватися платежі через EasyPay та City24 для українців.
Останнім часом представники ринку платіжних терміналів почали обговорювати потребу впровадження загальних стандартів фінансового моніторингу.
За інформацією медіа, оператори термінальних мереж, спільно з Асоціацією українських банків, готують меморандум, який може закріпити спільні правила для всіх учасників ринку. Ця ініціатива має на меті стандартизувати підходи до ідентифікації клієнтів, оцінки ризиків, виявлення підозрілих транзакцій та взаємодії з регулятором. Після узгодження пропозицій документ планується представити на розгляд Національному банку.
Які зміни можуть бути запроваджені
Однією з найбільш обговорюваних пропозицій стала відеоідентифікація клієнта в момент внесення ним готівки через термінал. Йдеться про можливість встановлення камер безпосередньо біля платіжних пристроїв або використання вже наявних камер для підтвердження того, що транзакцію здійснює реальна особа.
Крім того, учасники ринку розглядають запровадження обов’язкових часових інтервалів між послідовними платежами. Такий механізм може ускладнити масове проведення великої кількості транзакцій за короткий проміжок часу.
Серед інших потенційних заходів, які можуть змінити правила користування терміналами для населення, називають:
- встановлення єдиних лімітів на готівкові платежі;
- посилена перевірка операцій, що повторюються з однаковими реквізитами;
- призупинення платежів у разі виявлення нетипової поведінки;
- підвищена перевірка клієнтів, які здійснюють транзакції на значні суми;
- виявлення платежів, що проводяться в різних населених пунктах з використанням одного номера телефону;
- обмеження кількості операцій за певний період;
- розширення переліку даних, які клієнт повинен надати під час платежу.
Водночас усі ці заходи наразі перебувають на етапі обговорення. Обов’язкових вимог щодо встановлення камер або розпізнавання обличчя Національний банк поки що не вводив. Також незрозуміло, як саме може відбуватися відеофіксація, скільки часу зберігатимуться записи та хто матиме до них доступ. Ці питання потребуватимуть окремого врегулювання, зокрема з урахуванням законодавства про захист персональних даних.
Що вже змінилося для користувачів терміналів у 2026 році
Певні посилені вимоги до готівкових операцій через термінали вже набули чинності.
Так, з 26 червня 2026 року, при здійсненні більшості операцій з внесення готівки через програмно-технічні комплекси самообслуговування, користувач повинен вказати повний номер мобільного телефону. Цей номер необхідно буде підтвердити за допомогою одноразового коду з SMS або коду, отриманого під час телефонного дзвінка.
Ця вимога не залежить від суми готівки, яку бажає внести клієнт. Її мета – ускладнити проведення анонімних готівкових платежів та підвищити рівень відстежуваності операцій.
Проте, і тут Національний банк України передбачив низку винятків. Додаткове підтвердження номера телефону не вимагається під час оплати:
- податків;
- зборів;
- штрафів;
- адміністративних послуг та інших платежів до державного або місцевих бюджетів;
- комунальних послуг;
- інтернету;
- телебачення;
- охорони;
- фіксованого телефонного зв’язку;
- залізничних квитків;
- міського і приміського транспорту;
- поповнення транспортних карт.
Певні спрощення передбачені для поповнення мобільного зв’язку в межах встановленого ліміту.
Крім того, додаткова верифікація може не застосовуватися під час поповнення власного карткового рахунку, якщо термінал зчитує банківську картку, а користувач підтверджує операцію PIN-кодом, одноразовим паролем або через мобільний додаток банку.
Як нові правила роботи з терміналами можуть вплинути на клієнтів
У разі впровадження додаткових вимог, проведення платежів через термінали може займати більше часу. Користувачам, ймовірно, доведеться частіше підтверджувати свою особу, надавати додаткові дані або чекати перед здійсненням наступної операції.
Для клієнтів, які використовують термінали для одноразових побутових платежів, зміни можуть бути майже непомітними. Водночас, ті, хто регулярно вносить великі суми або проводить багато платежів поспіль, можуть зіткнутися з додатковими перевірками та обмеженнями.
Не виключено, що частина операцій, у разі виявлення ризикових ознак, буде тимчасово призупинятися до з’ясування походження коштів або мети платежу. Оператори також можуть переглянути ліміти, швидкість обробки платежів та внутрішні процедури блокування підозрілих операцій.
Які можливі ризики для ринку існують
Економісти та експерти у сфері фінансового права застерігають, що посилення правил фінансового моніторингу може призвести до збільшення витрат операторів термінальних мереж. Компаніям доведеться інвестувати у відеокамери, сервери для зберігання даних, нове програмне забезпечення, системи аналізу операцій та додатковий персонал. Ці витрати потенційно можуть вплинути на розмір комісій, що сплачуються користувачами.
Водночас, єдині правила можуть знизити ризик застосування різних, нерівних вимог різними операторами. Без уніфікованих стандартів клієнти або посередники можуть переходити до мереж з менш жорсткими процедурами перевірки. Саме тому учасники ринку виступають за однакові вимоги для всіх операторів, а не за окремі обмеження для найбільших мереж.
Контекст
У травні 2026 року Національний банк застосував до ТОВ “ФК “Контрактовий дім””, що працює під брендом EasyPay, та ТОВ “Свіфт Гарант”, що представляє мережу City24, штрафи у розмірі 135,15 млн грн для кожної компанії.
Загальна сума санкцій становила 270,3 млн грн. Це одні з найбільших штрафів, які регулятор застосовував до небанківських фінансових установ за порушення вимог у сфері фінансового моніторингу. Інформацію про це НБУ оприлюднив 5 червня. Водночас, самі рішення були ухвалені ще у травні 2026 року.
У чому полягали претензії НБУ
Національний банк заявив, що під час перевірок виявив порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та розповсюдженню зброї масового знищення.
У випадку з EasyPay, претензії регулятора стосувалися, зокрема, недоліків у застосуванні ризик-орієнтованого підходу, внутрішніх документів з фінансового моніторингу, процедур перевірки нових і чинних клієнтів та управління ризиками під час дистанційного проведення операцій.
Крім того, НБУ вказував на недоліки в роботі з політично значущими особами, а також на несвоєчасне або неповне надання документів та пояснень регулятору.
Щодо City24, національний фінрегулятор повідомив про неналежну перевірку та верифікацію клієнтів, недостатнє застосування посилених заходів до осіб із високим рівнем ризику, проблеми з внутрішніми процедурами фінансового моніторингу та неповноту інформації про клієнтів і проведені ними операції.
Водночас, у публічних повідомленнях НБУ не йшлося про те, що компанії вже визнані винними у відмиванні коштів. Регулятор застосував до них адміністративні заходи впливу за порушення правил фінансового моніторингу.
Що могло привернути увагу регулятора
За даними українських медіа, що посилалися на джерела, знайомі з результатами перевірок, увагу регулятора могли привернути операції, які мали ознаки нетипових або технічно малоймовірних. Зокрема, йшлося про випадки, коли значна кількість платежів нібито здійснювалася за дуже короткий проміжок часу. У деяких ситуаціях швидкість операцій могла бути такою, що людина фізично не встигла б внести до терміналу відповідну кількість готівки.
Також медіа писали про використання одного номера телефону для проведення платежів у різних містах із дуже малим часовим інтервалом між операціями.
Окремі джерела стверджували, що кількість операцій, зафіксованих у звітності реєстраторів розрахункових операцій, могла не відповідати записам з камер у місцях розташування терміналів. Крім того, у ЗМІ з’являлася інформація про те, що окремі отримувачі великих сум не відображали ці надходження у фінансовій чи податковій звітності.
Варто зазначити, що офіційного повідомлення НБУ щодо конкретних деталей справи не робив.
Як відреагували EasyPay та City24 на санкції НБУ
EasyPay та City24 не погодилися з рішеннями регулятора і звернулися до суду. Після подання позову компанією “Свіфт Гарант”, Національний банк заявив, що захищатиме у суді правомірність застосованого штрафу. Аналогічну позицію регулятор висловив після судового оскарження з боку ТОВ “ФК “Контрактовий дім””.
Остаточних рішень суду щодо правомірності санкцій наразі немає. Відтак, штрафи залишаються чинними рішеннями регулятора, проте їх законність ще перевірятимуть у судовому порядку.
Що потрібно знати про EasyPay та City24
Це одні з найпотужніших гравців на ринку платіжних терміналів в Україні. За даними медіа, мережа EasyPay налічує близько 20 тисяч активних терміналів, а City24 – приблизно 15 тисяч. Разом вони можуть контролювати близько 60% українського ринку незалежних платіжних терміналів. Через значну частку цих компаній, будь-які зміни у правилах їхньої роботи можуть фактично вплинути на більшість користувачів терміналів у країні.
Нагадаємо
У листопаді 2025 року у Верховній Раді запропонували створити “реєстр дропів”. Ініціатива передбачала створення Реєстру осіб, платіжні операції яких потребують посиленого контролю.