Абрикос потребує сонячного світла, захисту від вітру та помірного зволоження. Для посадки вибирають пухкий, родючий ґрунт, уникаючи глибокого занурення кореневої шийки.
Абрикосове дерево вирощують заради його соковитих плодів, які споживають свіжими, сушать, заморожують і консервують. Це теплолюбна кісточкова культура, однак правильно обраний сорт та належний догляд дають змогу отримувати врожай у різних кліматичних зонах України. Дерево потребує сонячного освітлення, захисту від холодних вітрів, своєчасного зволоження та регулярної обрізки. Натомість, застій вологи, надмірне внесення добрив та густа крона ослаблюють абрикос та збільшують імовірність виникнення хвороб.
Як правильно посадити абрикос та забезпечити йому належний догляд, розповідає УНН.
Час та місце для висаджування абрикосів
У регіонах з суворими зимами абрикос краще висаджувати навесні, до початку активного росту бруньок. Це дозволить саджанцю протягом літа успішно вкоренитися і підготуватися до холодів. Осіння посадка є більш доцільною для південних областей. Її проводять після того, як опаде листя, але до настання стійких морозів.
Для висаджування дерева обирають сонячне місце, бажано на невеликому підвищенні або схилі. У низинах накопичується холодне повітря, тому цвіт частіше страждає від весняних заморозків. Ділянка повинна бути захищена від сильних вітрів, але не затінена спорудами чи іншими деревами. Між високорослими абрикосами дотримуються відстані близько 4 – 5 метрів.
При посадці садивного матеріалу кореневу шийку не заглиблюють. Після висаджування дерево рясно поливають, підв’язують до опори, а пристовбурне коло мульчують. Важливо, щоб мульча не торкалася стовбура, інакше це може призвести до випрівання кори.
Ґрунт, що підходить для абрикосових дерев
Абрикос найкраще розвивається на пухкому, поживному та добре дренованому ґрунті. Ідеальними є легкі суглинки та супіски з нейтральним або близьким до нейтрального рівнем кислотності. Важкі глинисті ґрунти, де вода тривалий час застоюється після дощів, становлять небезпеку для кореневої системи та кореневої шийки.
Перед посадкою ділянку очищають від багаторічних бур’янів, розпушують і вносять перепрілий компост. Не слід додавати свіжий гній у посадкову яму, оскільки він може пошкодити молоді корінці. На ділянках з надмірною вологістю дерево краще висаджувати на спеціально насипаний пагорб і заздалегідь забезпечити відведення води.
Техніка поливу абрикосових дерев
Молоді дерева протягом перших двох років потребують регулярного поливу, особливо у посушливі періоди. Краще зволожувати ґрунт рідше, але забезпечити глибоке промочування ґрунту в зоні коренів. Частий поверхневий полив стимулює ріст коренів біля поверхні, де вони швидко пересихають.
Дорослі абрикоси краще витримують короткочасну нестачу вологи, проте потребують поливу під час активного росту пагонів, формування зав’язі та наливання плодів. Після збору врожаю частоту поливу зменшують. Надлишок вологи наприкінці літа може стимулювати ріст нових пагонів, які не встигнуть дозріти до морозів і загинуть.
Під час поливу абрикосових дерев досвідчені садівники рекомендують орієнтуватися на стан ґрунту. Якщо на глибині 10-15 сантиметрів ґрунт залишається вологим, полив відкладають. Якщо осінь видалася сонячною та сухою, проводять вологозарядний полив, після чого мульчують ґрунт.
Підживлення абрикосових дерев
У перші роки після посадки дерево часто забезпечене достатньою кількістю поживних речовин, що містяться в ґрунті. Згодом підживлення підбирають, враховуючи вік абрикоса, інтенсивність його росту та плодоношення. Надмірне внесення добрив, особливо азотних, стимулює ріст зелених пагонів, але може негативно вплинути на плодоношення та зимостійкість.
Навесні абрикосу необхідний азот для розвитку листя та пагонів. Після періоду цвітіння можна застосовувати комплексні добрива для плодових культур. У другій половині літа внесення азотних добрив припиняють. За потреби вносять калійні та фосфорні добрива, які сприяють зміцненню деревини.
Раз на кілька років у пристовбурне коло вносять перепрілий компост або перегній. Добрива розподіляють ближче до проекції крони, де зосереджена значна частина активних коренів.
Обрізка та формування крони абрикосових дерев
Обрізка є необхідною для формування міцної крони. У молодого дерева залишають декілька основних гілок, рівномірно розподілених навколо стовбура. Пагони, що ростуть у напрямку до центру крони, перехрещуються, труться один об одного або утворюють занадто гострий кут, підлягають видаленню.
У дорослого дерева видаляють сухі, пошкоджені та хворі гілки, кореневу поросль та сильні вертикальні пагони. Крону проріджують поступово. Видалення значної кількості деревини за один сезон може спричинити утворення великої кількості нових пагонів і сповільнити процес відновлення дерева.
Основну обрізку проводять за сухої погоди. Молоді дерева зазвичай формують навесні, після початку вегетації, а дорослі можна обрізати влітку, після завершення плодоношення. Обрізка в холодну та вологу погоду підвищує ризик інфікування через свіжі рани. Важливо, щоб інструменти для обрізки були гострими та чистими.
Хвороби та шкідники абрикосових дерев
Найчастіше абрикос уражається такими хворобами, як моніліоз, клястероспоріоз, плодова гниль, бактеріальний рак та ураження кори. Ознаками проблеми можуть бути раптове всихання квіток і пагонів, плями або дірки на листі, виділення камеді, тріщини на корі та загнивання плодів.
Основою захисту дерева від більшості захворювань та шкідників є ретельна профілактика. Для цього підтримують добру вентиляцію крони, прибирають опале листя та уражені плоди, а хворі пагони вирізають до здорової деревини. Дерево регулярно оглядають, особливо після періоду цвітіння, граду та тривалих дощів.
Серед шкідників, що загрожують абрикосу, слід виділити попелицю, плодожерки, листовійки, щитівки та кліщів. Препарати для обробки дерева рекомендується обирати лише після точного визначення шкідника або хвороби. Застосовувати їх слід відповідно до інструкції, дотримуючись термінів очікування до збору врожаю. Профілактичне обприскування випадковою сумішшю засобів може завдати шкоди дереву та корисним комахам.
Підготовка абрикосових дерев до зимового періоду
Наприкінці літа припиняють внесення азотних добрив і не стимулюють новий ріст надмірним поливом. Після листопаду з-під дерева прибирають опале листя, сухі гілки та пошкоджені плоди. У посушливу осінь проводять вологозарядний полив, а пристовбурне коло мульчують компостом, корою чи іншими органічними матеріалами.
Молоді дерева особливо вразливі до морозів, сонячних опіків та гризунів. Їхні стовбури можна захистити світлим садовим покриттям або повітропроникним матеріалом, а нижню частину стовбура – спеціальною сіткою. Щільне обмотування дерева поліетиленом не рекомендується, оскільки під ним може накопичуватися волога, що призведе до випрівання кори.
Взимку з гілок обережно струшують важкий мокрий сніг і слідкують, щоб біля стовбура не утворювалася щільна крижана кірка. Систематичний догляд протягом року допомагає абрикосу краще перенести морози, зберегти здорову крону та забезпечити формування врожаю наступного сезону.
Нагадуємо
Раніше ми публікували матеріал про те, що потрібно знати кожному власнику садової ділянки.