Заступниця директора профільного департаменту Державної податкової служби Вікторія Касьян інформувала, що лише одна проведена перевірка авіакомпаній виявила факт перекваліфікації лізингових платежів у роялті. Бюро економічної безпеки наразі розслідує кримінальні справи щодо п’ятьох авіаперевізників, пов’язані з несплатою 15% роялті.
Ревізії податкових органів встановили лише один прецедент порушення щодо сплати податків авіакомпанією в контексті лізингу повітряних суден – було виявлено необхідність сплати роялті. Цю інформацію під час обговорення за круглим столом надала Вікторія Касьян, заступниця керівника управління трансфертного ціноутворення Державної податкової служби України, як передає УНН.
Бюро економічної безпеки займається розслідуванням низки кримінальних проваджень стосовно щонайменше п’яти українських авіаперевізників. Слідство виходить з того, що перевізники зобов’язані здійснювати додаткову сплату 15% роялті (платіж за використання прав інтелектуальної власності) за операції, пов’язані з лізингом повітряного транспорту від нерезидентів України.
Підставою для відкриття кримінальних справ стало оприлюднення Державною податковою службою у 2024 році роз’яснення, яке, незважаючи на відсутність змін у податковому законодавстві, рекомендувало оподатковувати операції з лізингу повітряного та залізничного транспорту від українських нерезидентів як роялті. Податківці вважають, що компанії, які орендують літаки, гелікоптери чи залізничні вагони, насправді використовують обладнання за ліцензією, а не сам транспорт.
Згідно з даними, наведеними в цьому роз’ясненні ДПС, з 2017 по 2023 рік компанії перерахували нерезидентам 13,1 мільйона гривень як лізингові платежі, не сплативши при цьому 15% роялті в Україні.
На основі цієї позиції, Бюро економічної безпеки веде розслідування кримінальних справ проти авіакомпаній, серед яких МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3Operations та “Скайлайн”.
За словами представниці ДПС, у процесі податкових перевірок можуть виникати різноманітні питання щодо застосування міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування, коли сторони – платник податків та податковий орган – по-різному трактують, яка саме стаття міжнародної угоди повинна застосовуватися до конкретної операції. Водночас вона підкреслила, що питання перекваліфікації лізингових платежів у роялті на даний момент стосується лише одного встановленого факту.
“За підсумками однієї ревізії щодо компаній авіаційної сфери було здійснено перекваліфікацію лізингових платежів у роялті. Лише за результатами однієї перевірки”, – зазначила Вікторія Касьян.
Вона також повідомила, що податкова служба веде облік лізингових платежів, які українські авіакомпанії здійснюють на користь нерезидентів, проте не змогла надати відомості щодо обсягу таких операцій або кількості юрисдикцій, де застосовується розширене тлумачення поняття “роялті”.
Вікторія Касьян також підтвердила, що якщо під час податкової перевірки не було виявлено порушень, то вони вважаються не встановленими.
“Якщо акт перевірки не фіксує порушень, це означає, що порушень з цих питань не встановлено”, – констатувала вона.
Натомість голова юридичного комітету Аерокосмічної асоціації України Руслан Мельниченко зауважив, що всі авіакомпанії, які звернулися до асоціації, повідомили про проходження ними різноманітних видів податкових перевірок у минулому, включаючи камеральні, виїзні та комплексні. За його словами, жодна з цих перевірок не містила претензій щодо несплати податку на доходи нерезидентів або податку на репатріацію.
Юрист також звернув увагу на те, що наразі авіаперевізникам намагаються донарахувати додаткові 15% роялті за лізинг ретроспективно, за останні сім років.
“Якщо ми будемо стягувати ці податки за останні сім років, то всі компанії неминуче збанкрутують”, – заявив представник Аерокосмічної асоціації.
Представники авіаційної галузі наголошують на своїй готовності й надалі сплачувати всі податки в Україні, передбачені чинним законодавством. Однак вони вимагають від держави уніфікованого та зрозумілого підходу до оподаткування лізингових операцій, що відповідає нормам Податкового кодексу України та міжнародного права.