Пожежі після обстрілів забруднюють атмосферу токсинами, що поширюються на десятки кілометрів. Експерти радять тримати вікна зачиненими та обмежити перебування дітей на вулиці.
Наслідки масованих обстрілів можуть залишатися небезпечними навіть після припинення вибухів. Пожежі, що виникають внаслідок влучань, викидають у повітря шкідливі речовини. Співзасновник громадської організації SaveDnipro та розробник системи SaveEcoBot Павло Ткаченко розповів УНН, чому не слід поспішати відчиняти вікна після атаки, як убезпечити себе від забрудненого повітря та які групи населення найбільш вразливі до його впливу.
Загроза для людей після інтенсивних обстрілів не зникає одразу після оголошення відбою повітряної тривоги. Пожежі, що спалахують після ударів, можуть значно погіршувати якість повітря на значній відстані від епіцентру. Екологи наполягають на необхідності приділяти особливу увагу особистій безпеці в перші години після займання.
Навіть якщо займання нетривале, значна кількість забруднюючих речовин від спалених паливно-мастильних матеріалів, пластику чи інших виробів потрапляє в атмосферу. Ці шкідливі частки розносяться на десятки кілометрів. Іноді прилеглі території можуть мати відносно чисте повітря, оскільки стовп диму піднімається вгору. Згодом він може поширюватися на сусідні райони.
– пояснює Павло Ткаченко.
За словами фахівця, склад забруднень залежить від того, що саме горить. Пожежі призводять до викиду в атмосферу дрібних частинок сажі, пилу, різноманітних газів та інших небезпечних сполук. Частина цих речовин згодом осідає на землю і може потрапити до водних ресурсів.
Насамперед, це дрібнодисперсний пил, мікрочастинки сажі, а також різні гази – зокрема оксиди азоту, діоксид сірки, чадний газ та інші елементи. Якщо відбувається горіння паливно-мастильних матеріалів, пластику, будівельних матеріалів, електроніки або на промислових об’єктах, спектр забруднень може бути дуже широким: від дрібного пилу та токсичних газів до органічних сполук, а в окремих випадках – і сполук важких металів. Частина цих елементів може зазнавати хімічних перетворень і з часом осідати на ґрунт.
– зазначає експерт.
Фахівець рекомендує уважно стежити за повідомленнями про пожежі та напрямком вітру. У разі, якщо дим рухається в бік житлових районів, варто обмежити перебування на свіжому повітрі. Це особливо актуально для дітей та осіб, які займаються фізичною активністю на відкритому просторі.
Найкращим варіантом буде утриматися від виходу на вулицю до моменту локалізації пожежі. Не рекомендується гуляти з дітьми або займатися спортом, адже під час фізичних навантажень людина дихає частіше, що призводить до потрапляння більшої кількості забрудненого повітря в організм. Після локалізації займання необхідно дати час для розсіювання забруднень.
– каже Павло Ткаченко.
У приміщенні також важливо дотримуватися базових правил безпеки. Фахівець радить тримати вікна зачиненими, використовувати очищувачі повітря та уникати використання витяжок за умов сильного задимлення на вулиці. Не менш важливим є регулярне споживання води та моніторинг показників якості повітря за допомогою спеціалізованих сервісів.
За сильного задимлення ззовні, краще тримати вікна зачиненими та, за можливості, завісити їх вологою тканиною. Якщо наявний очищувач повітря, його варто ввімкнути. Важливо підтримувати адекватний питний режим, особливо при подразненні горла чи слизових оболонок. Також необхідно відстежувати показники якості повітря та ухвалювати рішення відповідно до поточної ситуації.
– наголошує експерт.
За словами експерта, найбільш вразливими до забрудненого повітря є рятувальники, які працюють безпосередньо на місцях пожеж. Серед цивільного населення до групи ризику входять діти, літні люди та особи з хронічними захворюваннями. Саме ці категорії громадян найгостріше реагують на шкідливі домішки в атмосфері.
Найбільше страждають ті, хто вдихає більше повітря або є більш чутливим до забруднень. Це діти, чиї організми ще розвиваються. Це люди, які займаються спортом на вулиці, оскільки під час фізичних навантажень дихання стає частішим та глибшим. Також до групи ризику належать літні люди з ослабленим здоров’ям. При наявності хронічних захворювань ризики також зростають.
– підсумовує Павло Ткаченко.