Амарант є псевдозлаком, позбавленим глютену, багатим на білок та сквален. Він сприятливо впливає на травлення, проте надмірне споживання може спричинити певний дискомфорт.
Амарант належить до тих культур, що за останні роки здобули значну популярність серед прихильників здорового харчування. Його часто додають до каш, випічки, смузі, салатів та використовують як заміну традиційним крупам. Підвищений інтерес до цієї культури зумовлений її поживною цінністю та високим вмістом білків, клітковини та інших корисних елементів.
Хоча для деяких українців амарант може бути відносно новим продуктом, сама рослина відома людству протягом тисячоліть. Її вирощували ще в цивілізаціях Центральної та Південної Америки. Нині амарант активно культивується в різних куточках світу, включаючи Україну.
Питаннями користі та потенційної шкоди амаранту займався УНН.
Амарант: опис рослини та її цінність
Амарант є однорічною трав’янистою рослиною, що належить до сімейства амарантових. У світі налічується понад 60 видів цієї культури. Деякі з них вирощують як декоративні, інші – як кормові, а деякі види мають значне харчове значення.
Особливо цінними є насіння та листя амаранту. Молоде листя інколи додають до салатів або використовують як зелень. Насіння ж вважається основним продуктом, який знаходить застосування в кулінарії.
Амарант часто називають псевдозлаком, оскільки його використовують подібно до зернових культур, хоча біологічно він не є злаком. За способом приготування амарант схожий на крупи: його можна варити, перетворювати на борошно або додавати до різноманітних страв.
Однією з ключових характеристик рослини є її стійкість до посушливих умов та несприятливого середовища. Саме тому фахівці вважають амарант перспективною сільськогосподарською культурою.
В останні роки спостерігається зростання інтересу до амаранту, зумовлене зростанням популярності безглютенової дієти та пошуком альтернативних джерел рослинного білка. Споживачі все частіше звертають увагу на продукти, які поєднують у собі високу поживність та різноманітність раціону.
Склад та переваги насіння амаранту
Насіння амаранту відзначається своїм багатим поживним складом. Воно містить:
- рослинний білок;
- харчові волокна (клітковину);
- кальцій;
- магній;
- залізо;
- фосфор;
- калій;
- вітаміни групи В;
- вітамін Е;
- антиоксидантні сполуки.
Особливу увагу фахівці приділяють білку, що міститься в амаранті. Він багатий на амінокислоту лізин, дефіцит якої часто спостерігається у багатьох зернових культурах.
Крім того, насіння містить сквален — природну органічну сполуку, яка бере участь у захисних процесах клітин. Сквален також присутній в організмі людини і активно використовується у фармацевтичній та косметичній промисловості.
Клітковина, що входить до складу насіння, сприяє нормальному функціонуванню травної системи. Вона допомагає підтримувати тривале відчуття ситості та позитивно впливає на роботу кишківника.
Завдяки вмісту мінеральних речовин, амарант розглядається як цінний компонент збалансованого харчування.
Користь та можлива шкода амаранту для організму
Дослідження показують, що продукти на основі амаранту можуть позитивно впливати на організм, будучи частиною різноманітного раціону.
Серед потенційних переваг виділяють підтримку нормального травлення, забезпечення додатковим джерелом білка, відсутність глютену, наявність антиоксидантів, корисних жирних кислот та тривале відчуття ситості.
Насіння амаранту часто включають до раціону людей, які дотримуються безглютенової дієти. Його також вживають вегетаріанці та ті, хто прагне урізноманітнити своє харчування рослинними продуктами.
Однак, дієтологи, нутриціологи та лікарі застерігають: не варто розглядати амарант як панацею або продукт із вираженими лікувальними властивостями. Жодна крупа чи насіння не можуть замінити повноцінне харчування, медичні рекомендації чи лікування.
У деяких випадках надмірне споживання насіння амаранту може викликати дискомфорт у травній системі, особливо якщо людина раптово збільшила кількість клітковини у своєму раціоні.
Способи вживання насіння амаранту
Існує кілька поширених способів включення амаранту до повсякденного меню.
Найчастіше насіння піддають термічній обробці (варять). За принципом приготування воно нагадує кашу. Для цього приблизно одну частину насіння заливають трьома частинами води та варять близько 20 хвилин.
Готовий амарант можна подавати як гарнір, використовувати для приготування сніданків, додавати до супів, салатів, запіканок або використовувати як основу для каш. Також набирає популярності борошно з амаранту, яке додають до хліба, млинців або домашньої випічки.
Існує також повітряний амарант. Його приготування нагадує виготовлення попкорну. Його додають до йогуртів, граноли або десертів.
Насіння амаранту добре поєднується з фруктами, овочами, м’ясними стравами або молочними продуктами.
Категорії осіб, яким варто обмежити споживання амаранту
Незважаючи на свої корисні властивості, амарант підходить не кожному.
Обережність слід проявляти особам із певними захворюваннями шлунково-кишкового тракту, особливо в періоди загострення. Через високий вміст клітковини продукт може спричиняти дискомфорт.
Також важливо враховувати індивідуальну переносимість амаранту або можливі алергічні реакції.
Людям з хронічними захворюваннями, специфічними харчовими потребами або тими, хто дотримується особливих дієт, перед регулярним вживанням нових продуктів рекомендується консультація з лікарем.
Фахівці радять поступово вводити амарант до раціону та уважно стежити за реакцією організму.
Нагадування
Раніше дієтолог-гастроентеролог Лариса Бойченко зазначила, що чорний кмин, або калінджі, є корисною спецією, однак не володіє чудодійними властивостями. Його слід вживати помірно, не перевищуючи одну столову ложку на добу, та в поєднанні з іншими корисними продуктами.