Україна впроваджує нову систему керування відходами та підвищує корпоративну відповідальність. Громади активно розділяють сміття та займаються компостуванням, незважаючи на ворожі обстріли.
5 червня відзначається Всесвітній день навколишнього середовища. Для України ця дата набуває особливого значення, оскільки війна загострила проблеми довкіллю, а питання утилізації відходів, забруднення ґрунтів, пожеж, мінування територій та відновлення громад стали актуальними щодня.
Про те, що екологічна відповідальність сьогодні є як державним пріоритетом, так і особистими звичками — сортування, компостування, ремонт речей, відмова від надмірного пластику та усвідомлений вибір покупок — УНН поспілкувався з виконавчою директоркою Kharkiv Zero Waste, членкинею правління ГС “Український альянс нуль відходів” Анною Прокаєвою.
Експертка з екології та громадська активістка у своїй розмові з журналістами підкреслила, що Україна зробила перший системний крок у реформуванні поводження з відходами, проте попереду ще багато практичних завдань.
“Важливим нововведенням є новий закон про управління відходами, який запроваджує ієрархію поводження з відходами. Проте, багато механізмів його реалізації ще потребують детального опрацювання”, — зазначила Прокаєва.
За її словами, одним із ключових аспектів стане розширена відповідальність виробника, яка передбачає, що бізнес несе відповідальність не лише за виробництво товару, а й за його упаковку після використання.
Як змінюються екозвички українців
Прокаєва відзначає, що українці поступово починають сприймати відходи не як непотріб, а як цінний ресурс. У громадах встановлюють спеціальні контейнери для збору пластику, відкривають пункти приймання вторсировини, впроваджують системи компостування та проводять просвітницькі заходи для мешканців. Хоча зміни відбуваються нерівномірно, прогрес уже відчутний.
“Почався зрушення. Українці усвідомлюють, що відходи — це не просто сміття, а цінний ресурс, який українські переробники можуть ефективно використовувати”, — пояснила вона.
Пластик, папір, метал та скло після належного розділення можуть стати вторинною сировиною. З них виготовляють різноманітну продукцію: від господарських товарів до будівельних матеріалів. Коли люди бачать реальні результати переробки зібраної сировини, процес сортування перетворюється з абстрактної “екосвідомості” на практичну щоденну звичку, результати якої можна спостерігати безпосередньо.
Ситуація з сортуванням сміття та зменшенням використання пластику в Україні
Наразі найпоширенішою екозвичкою в Україні залишається сортування відходів. Для багатьох це перший крок до більш відповідального споживання. Однак, ефективність сортування безпосередньо залежить від наявності відповідної інфраструктури: контейнерів, пунктів прийому, чітких правил та регулярності вивезення.
Прокаєва повідомила, що Kharkiv Zero Waste відновив свою діяльність після нетривалої перерви на початку повномасштабної війни. Їхній пункт прийому приймає близько 40 різновидів вторсировини, включаючи дрібні елементи, які зазвичай потрапляють до загального сміттєвого баку.
“Ми приймаємо до 40 різних типів вторсировини. Ми знаходимо можливості для їхньої переробки, навіть для таких специфічних матеріалів, як, наприклад, пластикові затискачі для пакетів з хлібом”, — зазначила вона.
Окремою проблемою є одноразовий пластик. Частина пластикової упаковки погано піддається переробці або вимагає спеціалізованого обладнання. Тому важливо не лише сортувати, але й запобігати утворенню відходів: використовувати багаторазові сумки, пляшки для води, чашки для кави, купувати продукти з мінімальним пакуванням.
Популярні екологічні звички в Україні
Серед екозвичок, які вже набули поширення серед українців, — використання багаторазових сумок, купівля товарів у власну тару, ремонт речей, компостування органічних відходів, повторне використання одягу, відмова від зайвих покупок. Важливо зазначити, що формування звички залежить не лише від індивідуальної мотивації.
“Звичка формується не тільки завдяки особистим зусиллям, але й через наявність відповідної інфраструктури та підтримку цього процесу з боку суспільства, буквально на рівні доступності сервісу”, — підкреслила Прокаєва.
Війна також вплинула на екологічну поведінку частини українців. Люди, які перебували за кордоном, часто повертаються з уже сформованою культурою сортування, оскільки в багатьох країнах роздільний збір відходів є звичайною практикою.
“Значна кількість людей, які до війни не замислювалися над цими питаннями, повернулися вже з новими навичками та сформованою екологічною культурою”, — зазначила співрозмовниця УНН.
Екоініціативи та просвітницькі кампанії в Україні
Екологічні ініціативи стають дедалі активнішими як у великих містах, так і в невеликих громадах. Вони охоплюють пункти збору вторсировини, тренінги для населення, компостування, локальні акції з прибирання, консультації для місцевих органів влади та кампанії, спрямовані на просування відповідального споживання.
Анна Прокаєва навела приклад Дергачівської громади на Харківщині, де мешканці долучилися до централізованого компостування, незважаючи на постійну небезпеку обстрілів з боку російських військ.
“Навіть у Дергачах, невеликому містечку за 12 кілометрів від Харкова, ми бачимо, як люди із задоволенням прийняли компостування. Усі контейнери розподілені, хоча люди майже щодня перебувають під обстрілами”, — розповіла вона.
Як молодь долучається до екологічних проєктів
Молодь часто швидше адаптується до нових екологічних практик, розглядаючи їх не як обмеження, а як норму сучасного життя. Соціальні мережі, блоги, локальні ініціативи, освітні заходи та волонтерські проєкти сприяють поширенню простих правил: сортувати, уникати зайвих покупок, ремонтувати речі, надавати перевагу багаторазовим предметам.
Для багатьох українців, особливо в умовах війни, екозвички набувають значного психологічного значення. Вони дають відчуття контролю над власним життям та можливість зробити позитивний внесок у благоустрій свого двору, громади чи міста.
“Вони (люди) не можуть зупинити війну, забруднення довкілля, мінування, вибухи, спалювання полів, пожежі. Але вони можуть робити те, що їм під силу”, — зазначила Анна Прокаєва.
Всеукраїнські заходи та освітні ініціативи до Дня довкілля в Україні
З нагоди Всесвітнього дня навколишнього середовища в Україні проводяться освітні заходи, інформаційні кампанії, суботники, лекції, тренінги, акції зі збору вторсировини та заходи для дітей і молоді. Їхня мета — покращити стан довкілля та пояснити, як кожна людина може змінити свою щоденну поведінку через екозвички.
Екологічні організації рекомендують розпочинати з простих кроків: встановити вдома окрему ємність для пластику чи паперу, дізнатися адресу найближчого пункту прийому, придбати багаторазову сумку, відмовитися від зайвих пакетів, уникати одноразового посуду, компостувати органічні відходи, де це можливо.
Чому екозвички важливі для майбутнього
Ефективність більшості екозвичок полягає в їхній масовості. Коли значна кількість людей сортує відходи, ремонтує речі, зменшує споживання одноразового пластику та вимагає створення відповідної інфраструктури, громади та бізнес змушені адаптуватися.
Експертка з екології Анна Прокаєва підкреслює, що українці готові до розширення інфраструктури, але її доступність поки що обмежена. У прифронтових регіонах ситуація ускладнюється через безпекові ризики та логістичні проблеми.
Вплив маленьких щоденних змін на довкілля
Навіть найпростіші екозвички сприяють зменшенню кількості відходів, які потрапляють на звалища або спалюються. Сортування забезпечує переробників сировиною. Відмова від надлишкової упаковки знижує навантаження на систему управління відходами. Компостування скорочує обсяг органічних відходів у загальному смітті. Ремонт продовжує термін служби речей, зменшуючи потребу у виробництві нових.
Що може зробити кожен для захисту природи
Почати можна з базових кроків: відмовитися від зайвих пакетів, носити з собою багаторазову сумку, сортувати хоча б одну категорію відходів, уникати непотрібних покупок, ремонтувати речі, вибирати продукцію з мінімальним пакуванням, компостувати органічні відходи, якщо є така можливість.
Важливо також підтримувати місцеві ініціативи: користуватися пунктами прийому вторсировини, поширювати інформацію про них, долучатися до громадських проєктів, звертатися до місцевої влади з проханням про встановлення контейнерів та розвиток системи роздільного збору.
Фахівець у сфері екології Анна Прокаєва наголосила, що навіть під час війни екологічна тема залишається актуальною, адже громади мають відновлюватися на кращому рівні, а не повертатися до старих проблем.
“Багато хто вважає, що це не на часі під час війни. Натомість, я вважаю, що саме під час війни це те, що дозволяє громаді стати кращою”, — підкреслила вона.
Як зміняться екозвички та якість життя українців після вступу країни до ЄС
Після вступу України до Європейського Союзу, екологічні звички українців значною мірою визначатимуться Розділом 27 переговорів з ЄС — “Довкілля, клімат та цивільний захист”. Цей розділ охоплює понад 200 законодавчих актів ЄС, що стосуються управління відходами, якості повітря та води, промислових викидів, хімічної безпеки, охорони природи та кліматичної політики.
Найбільш відчутні зміни стосуватимуться сфери поводження з відходами. У ЄС діє принцип пріоритетності в управлінні відходами: спочатку запобігання утворенню сміття, потім — повторне використання, перероблення, відновлення і лише на останньому етапі — захоронення.
Для українців це означатиме поступовий перехід від звички “викинути все в один пакет” до регулярного сортування, окремого збору небезпечних відходів, батарейок, текстилю, органіки та пакувальних матеріалів.
Також буде ширше застосовуватися принцип розширеної відповідальності виробника: бізнес муситиме брати участь у фінансуванні збору та переробки своєї продукції після її використання.
Зміниться ставлення до пластику та пакування. ЄС посилює вимоги до пакувальних матеріалів, обмежує використання певних видів одноразового пластику, стимулює застосування вторинної сировини та ставить за мету зробити упаковку придатною до переробки. На практиці це виявиться у ширшому використанні багаторазових сумок, власних контейнерів для їжі, пляшок для води, зменшенні кількості зайвих пакетів та поступовому зникненні частини одноразового пластикового пакування.
Якість життя покращиться завдяки чистішому повітрю, воді, безпечнішому поводженню з відходами та посиленому контролю за промисловими забрудненнями.
Європейська політика “нульового забруднення” спрямована на те, щоб до 2050 року забруднення повітря, води та ґрунтів не шкодило здоров’ю людей та екосистемам. Українці отримають доступ до більшої кількості відкритих даних про стан довкілля. Підприємства та місцеві органи влади отримають чіткіші правила та посилену роль у контролі за відходами, водою та якістю повітря.
Окремим напрямком стане модернізація комунальних послуг, оскільки без належних контейнерів, маршрутів збору та потужностей для перероблення неможливо забезпечити ефективне сортування та подальше опрацювання сміття.
Нагадаємо
Російська агресія завдала нищівних наслідків екосистемам України, спричинивши знищення лісів, степів та заповідних територій. Відновлення зруйнованих ділянок вимагатиме значних зусиль та часу, а деякі території можуть стати “червоними зонами”.