Свіже дослідження PISA показало: школярі по всьому світу гірше читають і рахують, ніж будь-коли раніше, а надмірне використання чат-ботів для навчання пов’язане з нижчими результатами з природничих наук.
8 вересня, у Міжнародний день грамотності, Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) оприлюднила результати дослідження PISA 2025 — наймасштабнішого циклу за всю історію цього тестування функціональної грамотності. У ньому взяли участь понад 760 тисяч 15-річних підлітків із 91 країни та економіки, що загалом представляють близько 33 мільйонів школярів цього віку.
Читання просіло найсильніше за десятиліття
Головний висновок дослідження: школярі в країнах ОЕСР стали помітно гірше справлятися з читанням і математикою, тоді як результати з природничих наук — уперше за багато років — стабілізувалися після тривалого падіння.
Найбільших втрат зазнала читацька грамотність: середній бал з 2015 по 2025 рік знизився на 28 пунктів — з 489 до 461 бала. За межами ОЕСР падіння було не таким різким — з 428 до 412 балів, тобто мінус 16 пунктів. За оцінкою організації, таке зниження еквівалентне приблизно півтора року навчання — нинішні 15-річні читають приблизно на рівні учнів, які раніше були на рік молодші.
Змінився не лише загальний рівень розуміння текстів, а й сам характер роботи учнів із завданнями. PISA окремо фіксує погіршення навичок, критично важливих у цифровому середовищі: оцінки достовірності інформації, зіставлення даних із кількох джерел і критичного осмислення прочитаного. Частка так званих «поспішних читачів» — тих, хто відповідає швидко, але неправильно, — за період з 2018 по 2025 рік зросла з 6,6% до 11,4%.
Математика: падіння на цілий рік навчання
За повним звітом PISA 2025, середній результат країн ОЕСР з математики знизився з 485 балів у 2015 році до 463 у 2025-му — на 22 пункти, що відповідає більш ніж одному року навчання. Найпомітніше показники почали погіршуватися після 2018 року, а за останні три роки динаміка лише посилилася: з 2022 по 2025 рік результат зменшився ще на 9 балів.
З природничими науками ситуація виглядає інакше: за десятиліття середній бал ОЕСР зменшився лише на 7 пунктів (з 489 до 482), а за останні три роки практично не змінився — після тривалого зниження з 2009 по 2022 рік результати стабілізувалися.
Кожен п’ятий підліток не дотягує до базового рівня одразу з трьох предметів
Частка школярів, які демонструють низькі результати одночасно з читання, математики та природничих наук, зросла з 16% у 2022 році до 20% у 2025-му. Це кожен п’ятий 15-річний школяр у країнах ОЕСР — учні, які не володіють базовим набором навичок, необхідних для подальшого навчання, роботи та повсякденних задач.
Показово, що в 2022–2025 роках результати забезпечених школярів падали швидше, ніж у їхніх менш забезпечених однолітків: із природничих наук різниця між групами скоротилася до 85 балів саме через погіршення показників у благополучних учнів, а не завдяки прогресу решти.
Причому тут штучний інтелект
Уперше PISA окремо дослідила навчання в цифровому середовищі та використання школярами штучного інтелекту. Дослідження не стверджує, що сам факт використання ШІ погіршує результати — вирішальним є спосіб його застосування.
У середньому 45,5% школярів країн ОЕСР повідомили, що використовують чат-боти для навчання щонайменше раз на тиждень. При цьому учні, які взагалі не звертаються до штучного інтелекту для шкільних робіт, у середньому демонструють вищі результати, ніж ті, хто ним користується. А серед тих, хто все ж застосовує ШІ, кращі показники — у школярів з помірною, а не інтенсивною частотою використання. За даними, які наводить освітня спілка Education International, надмірне використання чат-ботів призводить до того, що діти фактично «делегують» боту не лише навчання, а й саме мислення.
Помірне використання цифрових пристроїв для навчання пов’язане з вищими результатами з природничих наук, але при надмірному використанні показники починають погіршуватися. Проблема зачіпає весь клас: 28% школярів повідомили, що однокласники відволікаються на гаджети на більшості або кожному уроці природничих наук.
Нестача вчителів посилює проблему
До падіння результатів додається кадрова криза. У 2025 році приблизно четверо з десяти школярів країн ОЕСР навчалися у школах, де директор вважав, що нестача вчителів хоча б певною мірою заважає викладанню. Дефіцит кадрів нерівномірний: він частіше фіксується в соціально неблагополучних і державних школах, ніж у більш забезпечених і приватних, що створює додатковий ризик для рівності можливостей.
Генеральний секретар ОЕСР Матіас Корманн зазначив, що подолання спаду результатів школярів є нагальним завданням, а найуспішніші освітні системи концентруються на меншій кількості напрямів, але глибше, інвестують у вчителів і залучають батьків. За його словами, технології та штучний інтелект здатні посилювати навчання й готувати молодь до майбутнього — але лише за цілеспрямованого використання, а не як замінник самостійної роботи учня.
Хто впорався краще за всіх
Найкращі результати одразу з трьох напрямів показали китайські провінції Пекін, Шанхай, Цзянсу та Чжецзян (об’єднані в дослідженні позначенням B-S-J-Z) і Сінгапур. У Сінгапурі базового рівня з математики досягли 89% учнів (проти 65% у середньому по ОЕСР), з читання — 86% (проти 69%), з природничих наук — 90% (проти 74%). У китайській групі показники ще вищі: 96%, 93% та 97% відповідно.
Попри загальне падіння, помітного прогресу за останні три роки досягли Коста-Рика, Словаччина, Туреччина та Велика Британія, а також низка країн Африки, Близького Сходу й Азії. Особливо вирізняється Туреччина, яка за десятиліття покращила результат з природничих наук майже на 70 балів — це еквівалент понад трьох років навчання.