Ще кілька років тому термін «токен штучного інтелекту» був відомий хіба що IT-фахівцям. Сьогодні в Китаї вони стрімко перетворюються на звичайний елемент повсякденного споживання — токени пропонують банки, кафе, оператори звʼязку та навіть маркетплейси, використовуючи як інструмент залучення клієнтів.
За даними Rest of World, станом на середину 2026 року в Китаї щодня обробляється 500 трильйонів токенів для LLM-моделей — для порівняння, на початку 2024 року цей показник становив лише 100 мільярдів.
Що таке токен штучного інтелекту
Токен — це умовна одиниця обсягу даних, які обробляє LLM-модель. Коли користувач звертається до моделі із запитом, текст розбивається на невеликі фрагменти — токени, — які модель обробляє для генерації відповіді.
Стрімке зростання популярності штучного інтелекту спричинило різке збільшення споживання токенів у всьому світі. Ціна токена стала новим фронтом глобальної гонки ШІ: американські та китайські компанії агресивно знижують вартість обробки, конкуруючи за ширше впровадження своїх моделей.
Китайські моделі з відкритим кодом, попри те що за деякими показниками продуктивності поступаються американським конкурентам, можуть коштувати на 60–90% дешевше за порівнянні рішення OpenAI та Anthropic. Саме дешевизна токенів дозволяє IT-бізнесу КНР експериментувати з упаковкою й просуванням цього ресурсу серед звичайних споживачів.
Аналітик Poe Zhao, засновник розсилки Hello China Tech, назвав ці споживчі пакети токенів «експериментом, породженим надлишком пропозиції»: більшість пересічних користувачів досі стикаються зі штучним інтелектом через застосунок чи функцію, навіть не бачачи баланс токенів.
Токени замість кешбеку на кредитних картках
У липні китайський стартап Moonshot AI спільно з Сільськогосподарським банком Китаю та American Express випустив кредитну картку, названу на честь власної моделі Kimi. Власники картки заробляють токени Kimi, а також квоти на ШІ-агентів і інструменти програмування за кожну покупку — за тією ж логікою, за якою звичайні картки нараховують мильні бали чи кешбек.
Тренд започаткував ще у червні China Merchants Bank, випустивши картку для розробників штучного інтелекту: новим власникам пропонували до 1,8 мільярда токенів для роботи з моделями стартапу MiniMax. Слідом за ним Shanghai Pudong Development Bank запропонував подібний продукт — субсидії на суму до 3 мільярдів токенів для моделей Qwen від Alibaba.
Токени замість мобільного трафіку
Усі три найбільші оператори звʼязку Китаю вже пропонують доступ до штучного інтелекту так само, як звичайні пакети мобільних даних. China Telecom за тарифом від 9,9 юаня (близько $1,40) на місяць пропонує 10 мільйонів токенів, а для активніших і корпоративних користувачів передбачені більші пакети та підписки на 142 великі моделі через власну платформу TokenHub — оператор фактично намагається перетворитися з постачальника звʼязку на постачальника обчислювальних потужностей.
Конкуренти пропонують подібні умови: China Mobile у Шанхаї пропонував 400 тисяч токенів за 1 юань (14 центів), оплата йде прямо з рахунку телефону. China Unicom запровадив місячні пакети — від 15 юанів ($2,10) за 6 мільйонів токенів до 45 юанів ($6,30) за 18 мільйонів для бізнес-клієнтів.
Токени замість безкоштовного Wi-Fi у кафе
Дедалі більше китайських ресторанів, кафе та барів заманюють відвідувачів безкоштовними обчисленнями штучного інтелекту замість звичного безкоштовного Wi-Fi. У пекінському AGI Bar клієнти, які купують напій і підключаються до Wi-Fi, отримують необмежений доступ до моделі DeepSeek V4 Flash — заклад орієнтований на програмістів і засновників ІІ-стартапів і запускає модель локально на робочій станції Nvidia DGX Spark.
Неподалік пекінська пельменна Jingu Yuan після трапези пропонує клієнтам обчислювальні кредити на суму 10 юанів ($1,40). Картки на столиках закладу з гумором пояснюють ідею: клієнт наївся пельменями — тепер варто «зібрати трохи токенів», щоб «нагодувати» і свого ШІ-агента. Обидва заклади роздають понад сотню ваучерів щодня. У Чанші незабаром відкриється цілодобова кавʼярня, яка використовуватиме той самий підхід — токени разом із кавою.
Токени на маркетплейсах і в банківському кредитуванні
Токени дісталися й одного з найбільших онлайн-майданчиків вживаних товарів у Китаї — платформи Xianyu, що належить Alibaba. Поряд зі старими телефонами, меблями та одягом продавці пропонують дешевий доступ до LLM-моделей: мільйони токенів за кілька доларів у вигляді денних перепусток, місячних підписок або спільного доступу до акаунтів на ШІ-платформах. Частина продавців заробляє на перепродажі доступу, отриманого зі знижкою або безкоштовно.
Токени також проникли у сферу банківського кредитування. Чим більше в Китаї зʼявляється ШІ-стартапів, тим складніше банкам оцінювати їхній фінансовий стан за традиційними показниками, такі як матеріальні активи. У південному місті Гуанчжоу, у районі Хайчжу, у серпні запустили фінансовий продукт «токеновий заєм»: банки, включно з Bank of China, China CITIC Bank і Bank of Guangzhou, оцінюють обсяги виробництва й споживання токенів компанією, щоб визначити розмір і умови кредиту.
Нагадаємо, нещодавно ми писали про голодні ігри за токени: «Дехто залишає агентів працювати годинами, щоб штучно завищити свої показники».