Питання призначення керівників НАК «Нафтогаз України» та НАЕК «Енергоатом» необхідно винести на розгляд Ради національної безпеки та оборони, якщо є проблеми з їх вирішенням на рівні уряду та наглядових рад, вважає директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
«Що потрібно зробити якнайшвидше: по-перше, провести прозорі конкурси для призначення фахових і незалежних керівників із бездоганною репутацією; по-друге, надати очільникам компаній повний обсяг повноважень для швидкого реагування на виклики війни; по-третє, якщо питання кадрової визначеності не вирішується на рівні Кабміну та наглядових рад – невідкладно винести його на розгляд РНБО», – написав Омельченко у своєму Facebook у вівторок.
Він звернув увагу на те, що за півтора місяця до початку опалювального сезону дві з трьох (окрім згаданих вище компаній, йдеться ще про НЕК «Укренерго») ключових державних енергетичних компаній України досі працюють під керівництвом тимчасових виконувачів обов’язків.
За його словами, в умовах війни статус «в.о.» не можна вважати формальністю, оскільки він ускладнює стратегічне планування та ухвалення швидких рішень, залучення фінансування та проведення переговорів з іноземними партнерами й кредиторами. Також, вважає Омельченко, щоденні рішення щодо ремонтів, накопичення газу, захисту інфраструктури та реагування на обстріли потребують конкретної персональної відповідальності.
Експерт зазначив, що найбільш критичною залишається ситуація навколо «Нафтогазу», від якого залежать обсяги видобутку й імпорту газу, наповнення підземних сховищ та стабільне теплопостачання.
Зі свого боку, народна депутатка, членкиня енергокомітету Верховної Ради Інна Совсун в коментарі інтернет-порталу «Енергореформа» зазначила, що «Нафтогаз» – одна з найбільших державних компаній України з доходом у 270 млрд грн, тому рішення щодо його топменеджменту не повинні залежати «від одноосібної політичної волі президента чи будь-якого іншого посадовця».
«У цьому й полягає сенс корпоративного управління: держава реалізує свої права як акціонер через визначені механізми, а незалежні члени наглядової ради мають забезпечувати ефективність рішень і захищати компанію від політичного втручання. Саме конкурсний відбір голови правління з ухваленням остаточного рішення наглядовою радою, а не президентом, є нормальною процедурою», – наголосила вона.
Щодо можливості призначення на посаду керівника «Нафтогазу» експрем’єрки України Юлії Свириденко, Совсун сказала, що їй не відомо, чи було остаточно ухвалено політичне рішення про таке призначення.
«Затримка може свідчити як про відсутність такого рішення, так і про необхідність пройти формальні корпоративні процедури», – пояснила нардепка.
За словами Совсун, безумовно, Свириденко має значний досвід міжнародних переговорів і залучення зовнішнього фінансування, що є важливим для «Нафтогазу» в умовах постійних російських атак. Водночас вона зауважила, що управління такою компанією потребує не лише політичної ваги та контактів із міжнародними партнерами.
«Нафтогаз» контролює понад 80% видобутку та постачання газу в Україні, тому його керівництво відповідає за складний комплекс спеціалізованих питань: видобуток та імпорт газу, наповнення підземних сховищ, стабільне постачання ресурсу населенню і теплокомуненерго, фінансову стійкість компанії та належні розрахунки на газовому ринку. Тому кандидатуру варто оцінювати з огляду на те, наскільки її компетенції відповідають цим завданням», – зазначила вона.
При цьому підкреслила, що для неї головним є питання не прізвища можливого керівника, а того, як держава управляє своїми ключовими компаніями, оскільки дотримання стандартів корпоративного управління ОЕСР є частиною євроінтеграційних зобов’язань України та домовленостей із міжнародними партнерами, які надають фінансування.
«Ключове питання – чи відбудеться справді конкурентний відбір, чи матиме наглядова рада свободу від політичного тиску під час ухвалення рішення та чи працюватиме майбутнє керівництво в інтересах компанії й українського суспільства, а не задля збереження політично лояльної «команди», – акцентувала народна депутатка.
Як повідомлялося, за прогнозом першого віце-прем’єр-міністра енергетики Дениса Шмигаля, НАЕК «Енергоатом» отримає нового голову правління та оновлений склад виконавчого органу не пізніше жовтня за результатами конкурсу, строк подання документів на який закінчився 31 липня 2026 року.
Стосовно НАК «Нафтогаз України», очільницею якого глава держави Володимир Зеленський запропонував призначити експрем’єрку України Юлію Свириденко, то координатор сектору «Енергетика та клімат» Ukraine Facility Platform та експерт у сфері корпоративного управління Олександр Візір тиждень тому в коментарі «Енергореформі» зазначав, що, найімовірніше, ще тривають перемовини з незалежними членами наглядової ради (НР) компанії, яка й має повноваження призначати голову правління чи виконувача його обов’язків.
Зі свого боку, ексчленкиня Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Ольга Бабій в коментарі «Енергореформі» зазначала, що Юлія Свириденко «для «Нафтогазу» – ідеальне рішення» і не знає, чому її досі не призначають.
Прем’єр-міністр України Сергій Корецький під час Години запитань до уряду у Верховній Раді 21 серпня зазначив, що вважає ідеальним форматом, якби нового голову правління НАК «Нафтогаз України» призначили після осінньо-зимового періоду 2026/27 (ОЗП).