“>
Фото: https://www.facebook.com
Група народних депутатів виступила з ініціативою щодо підготовки звернення до президента України з вимогою про відсторонення Олександра Сирського з посади Головнокомандувача ЗСУ, як повідомив народний обранець Ярослав Железняк (фракція «Голос»).
“Виключне право ухвалювати рішення стосовно вищого військового командування Збройних Сил України належить виключно Президенту, який є Головнокомандувачем (відповідно до статті 106 Конституції). Проте, народні депутати мають повноваження спрямовувати запит до Президента. Цей документ є не просто формальністю, а вимагає підтримки щонайменше 226 народних депутатів, тобто рішення парламенту. Саме з цією метою ми ініціюємо реєстрацію запиту від народних депутатів, який містить наступні вимоги: розглянути питання щодо звільнення генерала Олександра Сирського з посади Головнокомандувача Збройних Сил України; розглянути можливість призначення нового Головнокомандувача Збройних Сил України, керуючись критеріями професійної результативності та орієнтацією на досягнення вимірюваних технологічних показників”, – зазначив Железняк у своєму Telegram-каналі.
Також, звернення передбачає пропозицію щодо впровадження механізму регулярного звітування вищого військового керівництва перед профільним комітетом Верховної Ради України в умовах закритого засідання, що сприятиме відновленню демократичного цивільного контролю.
“Кожен народний депутат може долучитися до цього звернення до понеділка. Номер документа – 2293799”, – додав Железняк, закликаючи громадян України звертатися до народних депутатів з проханням підписати документ.
Як було раніше повідомлено, Президент України Володимир Зеленський 12 липня несподівано оголосив про кадрові зміни на посадах прем’єр-міністра та членів уряду, пояснивши це необхідністю реалізації “оновленої політичної стратегії”. Глава держави висунув кандидатуру очільника МВС Ігоря Клименка на посаду міністра оборони, замість Михайла Федорова, який обіймав цю посаду лише з середини січня поточного року. Федоров, за результатами соціологічних досліджень, вважався найпопулярнішим членом Кабінету Міністрів завдяки успіхам у сфері цифровізації держави і був єдиним міністром, хто зберіг свою посаду з моменту формування першого уряду Зеленського у серпні 2019 року.
Глава держави на зустрічі з фракцією правлячої партії «Слуга народу», за словами її учасників, пояснив своє кадрове рішення тривалими конфліктами між міністром оборони та головнокомандувачем Олександром Сирським, що також підтвердив і сам Федоров. За словами останнього, на рішення щодо його відсторонення вплинула також реформа системи оборонних закупівель та незадоволеність нею. Публічно Зеленський заявив, що Федоров залишається в його команді, проте той відмовився від запропонованої посади радника.
Рішення президента щодо заміни Федорова на Клименка на чолі Міністерства оборони викликало громадський резонанс. Подібно до минулорічних подій у липні, коли громадськість вперше з початку війни вийшла на протести після рішення Верховної Ради обмежити незалежність САП та НАБУ, цього року активісти, а не політичні партії, знову закликали до проведення “картонних” протестних акцій. Вони розпочалися 16 липня вранці перед голосуванням за новий уряд. Основною вимогою, висловленою на плакатах, було збереження на посаді Федорова, з яким учасники акцій пов’язували стабілізацію фронту та нещодавні успішні удари по Росії, і відмова від призначення Клименка. Внаслідок голосування Верховна Рада звільнила Федорова, проте посада нового міністра оборони залишилася вакантною. Увечері того ж дня Зеленський повідомив про рішення призначити тимчасового виконувача обов’язків міністра оборони Євгенія Хмару, який тимчасово очолював СБУ у січні цього року після відставки Василя Малюка, а до цього керував Центром спеціальних операцій «Альфа» СБУ. Новий уряд офіційно оформив це призначення 17 липня, а Верховна Рада пішла на місячну перерву. Клименка президент вирішив призначити секретарем РНБО замість Рустема Умєрова, про майбутнє призначення якого наразі не повідомлялося.
Стосовно протестних акцій, глава держави зазначив, що громадяни мають право висловлювати свою позицію навіть в умовах воєнного стану, і запевнив, що влада враховує думку суспільства та реагує на його запити. “Ми боремося за свободу і демократію. Тому люди роблять те, що вони хочуть. Вони хотіли вийти, ну і правильно”, – сказав Зеленський на прес-конференції.
Протести після таких кадрових рішень тривали, і мітинг у п’ятницю ввечері в Києві біля Театру Франка зібрав більшу кількість людей, ніж напередодні. До основних вимог, які часто зображували на плакатах, додалася вимога про відставку головнокомандувача Сирського.
Федоров наголошує на відсутності у нього політичних амбіцій та висловлює єдине бажання – бути на тій посаді, де він міг би завдати найбільшої шкоди ворогу. Його дружина закликала протестувальників “зупинитися на етапі висловлення вдячності за досягнутий результат та гідного відстоювання справедливості” і не розпочинати “формування хворобливого культу особистості та створення ідола”.
Після обрання Зеленського на пост президента у травні 2019 року, протягом кількох місяців посаду міністра оборони обіймав Степан Полторак. Надалі, за сім років, на цю посаду було призначено шість осіб: Андрій Загороднюк (серпень-2019 – березень-2020), Андрій Таран (до листопада-2021), Олексій Резніков (до вересня-2023), Умєров (до липня-2025), Денис Шмигаль (до січня-2026) та Федоров.
Що стосується головнокомандувачів, то за каденцію Зеленського їх було троє: Руслан Хомчак (до липня-2021), Валерій Залужний (до лютого-2024) та Сирський.