Мисливці, що проживали під час Льодовикового періоду, були надзвичайно вибірковими стосовно того, на яких саме мамонтів вони полювали задля власного виживання.
Про це пише Independent, передає Укрінформ.
Зазначається, що великі мамонти були бажаною здобиччю для людей доісторичних часів у Євразії та Північній Америці, адже одна така тварина забезпечувала значну кількість м’яса та жиру.
Її шкуру також можна було застосовувати для виготовлення одягу.
Крім того, з кісток та бивнів цього звіра можна було виготовляти інструменти, зброю та предмети мистецтва.
А найбільші кістки могли слугувати будівельним матеріалом.
Нові дослідження свідчать, що тогочасні мисливці були вельми прискіпливими у виборі мамонтів для полювання.
Застосовуючи генетичні дані з кісток, знайдених у 11 локаціях у Польщі, Австрії, Чехії, Німеччині, вчені з’ясували, що мисливці Льодовикового періоду переважно вполювали мамонтів-самок.
Дослідники проаналізували стародавню ДНК 521 мамонта, що охоплює приблизно останні 50 000 років з усієї Євразії та Північної Америки. До цього числа увійшли 100 мамонтів з 10 місць концентрації кісток у Центральній та Східній Європі, а також 421 мамонт із природних середовищ.
Близько 70% мамонтів, чиї кістки були досліджені з місць скупчення, виявилися самками, тоді як 30% — самцями. Для порівняння, 66% кісток мамонтів, знайдених у природних умовах, належали самцям, а 34% — самкам.
Науковці припустили, що мамонти-самки зазвичай поступалися самцям розмірами і, ймовірно, були дещо легшою мішенню для вбивства.
Дорослий самець міг важити до 6 тонн і досягати приблизно 3,4 метра у висоту, тоді як доросла самка важила близько 4 тонн і мала зріст приблизно 2,9 метра.
Науковці оцифрували житло мисливців на мамонтів Межиріцької стоянки
Як інформував Укрінформ, зниження рівня води в Дунаї на території Болгарії оголило кістки мамонта, що може спричинити нові палеонтологічні відкриття.