У цивільному протирадіаційному укритті, висіченому в скелі, за дверима, розрахованими на ядерний чи біологічний удар, двоє фінських строковиків у протигазах та респіраторах вимірюють рівень радіації під час навчань із перетворення печери на безпечне місце для тисяч людей.
Всередині, у приміщенні, яке зазвичай слугує спортивним залом, сотні людей сплять на розкладних ліжках.
Понад 2000 людей, включно з добровольцями та студентами, беруть участь у найбільших в Європі навчаннях із цивільної оборони з часів Другої світової війни. За сценарієм, критична інфраструктура у центральному фінському місті Куопіо, зокрема енерго- та водопостачання, порушена кібератаками, і існує загроза ракетних ударів з боку сусідньої з Фінляндією Росії.
8
8Мета навчань — відпрацювати дії місцевої влади та звичайних громадян на випадок реальної атаки.
Втім, хоча підземні бункери та укриття можуть забезпечити певний захист від ракет, вони безсилі проти кампанії диверсій та дестабілізації, яку, за словами західних чиновників, Росія проводить по всій Європі. Це включає підпали, напади на об’єкти водопостачання та електростанцій, а також відправлення дронів для диверсій в повітряний простір Європейського Союзу.
Фінляндія межує з Росією на понад 1300 кілометрах, від Балтійського моря до Північного Льодовитого океану. У 2024 році Фінляндія разом зі Швецією вступила до НАТО після повномасштабного вторгнення президента Росії Володимира Путіна в Україну. До цього фіни готувалися захищати себе від Росії переважно самостійно.
Фінляндія вчиться на досвіді України
Оборона Фінляндії, за словами полковника у відставці Аско Мухонена, залежить не лише від військових, але й від “мислення” звичайних фінів, які готові брати на себе відповідальність за безпеку країни.
Мухонен, який організовував навчання в Куопіо, зазначив, що це частково зумовлено системою призову, яка існує у Фінляндії навіть після розпаду Радянського Союзу.
8“Не всім подобається проходити строкову службу, але це наш обов’язок — служити й захищати цю країну, як це робили до нас. Ось чому ми маємо незалежність”, — сказав 23-річний строковик Юріє Петікайнен, якого навчали керувати укриттям у Куопіо протягом ночі.
Фінляндії також слід винести уроки з досвіду України, додав Мухонен.
Хоча найбільше укриття в Куопіо може вмістити 7000 людей, українцям іноді вистачає лише кількох хвилин, щоб дістатися станції метро або підземної парковки. Це означає, що людям потрібне укриття, до якого можна легко дістатися і яке забезпечує певний рівень захисту — не обов’язково те, яке може витримати ядерний удар, зазначив він.
20-річний Дмитро Унтіла, український студент університету в Куопіо, був удома в Одесі, коли російські ракети вдарили по місту 24 лютого 2022 року, у перший день війни. Він сховався у тамбурі свого будинку, бо більше нікуди було піти, розповів він.
8“Навчання для таких ситуацій точно допомогли б в Україні, тому що ніхто не знав, що таке може статися”, — сказав він.
Найбільшою загрозою для енергетичної інфраструктури регіону Куопіо є сильні снігопади, бурі та погана погода, зазначив Юха Расянен, генеральний директор компанії Savon Voima electricity. Однак після вторгнення в Україну та рішення компанії припинити закупівлю російського біопалива, кількість кібератак на мережу значно зросла, додав Расянен.
Минулого року інженери також виявили щонайменше 10 наліпок на особливо вразливих частинах інфраструктури енергомережі. Інші енергетичні компанії у Фінляндії також знаходили подібне і не знають, звідки вони взялися, зазначив він.
8“Якби в той момент стався вибух, це могло б знищити цілу дамбу”, — сказав Расянен. Також над лініями електропередач помічали дрони, але відповідальних не встановлено, додав він.
Неможливо захиститися від усіх загроз, тому важливо, щоб люди були готові обходитися без допомоги щонайменше 72 години, якщо зникне електропостачання або вода стане непридатною для пиття, зазначив Расянен.
Фінська служба безпеки та розвідки заявила, що розслідувала “широке коло спостережень” і не виявила нічого тривожного. З 2022 року люди стали більш пильними через безпекову ситуацію, тому повідомляють про речі, як-от світловідбиваючі наліпки, пов’язані з геодезичними роботами, зазначила служба у своїй заяві. Повідомлення про польоти дронів “здебільшого пояснювалися буденними подіями”.
8“Дрібні інциденти трапляються постійно”, включно з російським глушінням GPS-сигналів, сказала Вуокко Лахтінен, 32 роки, яка відвідувала сауну в Куопіо.
З цієї причини “найкращий захист Фінляндії — зробити так, щоб нападати на неї було невигідно”, — вважає вона.
Це залежить не лише від військових і сил оборони країни, але й від фінів, які відчувають, що “нам є за що боротися”.
У Фінляндії, за її словами, існує “загальне відчуття відповідальності”, яке виростає з місцевих громадських груп і навіть таких ініціатив, як переробка відходів.
“На дуже простому щоденному рівні, якщо ви робите речі, які мають значення, це має ефект метелика”, — сказала Лахтінен.
Фінляндія вела кілька воєн із Радянським Союзом
8У війнах із Радянським Союзом Фінляндія втратила близько 11% своєї території, а понад 400 000 людей, приблизно 12% населення, покинули свої домівки з території, яка нині входить до складу західної Росії.
У музеї ветеранів у Куопіо 95-річний Рісто Мьонкьонен показав AP аркуш паперу, на якому він записав дати бомбардувань міста та імена загиблих.
“Я не можу цього забути”, — сказав він, розповідаючи, як у дитинстві він і його батько сховалися в укритті якраз тоді, коли влучила бомба, що вбила п’ятьох друзів його батька.
Країна НАТО, яка має величезний кордон з Росією, скасовує десятирічну заборону на ядерну зброю
102-річна Піркко Навккарінен згадала, як у 16 років працювала у польовій кухні біля лінії фронту, іноді ділила бліндажі з солдатами та ховалася в окопах, коли радянська авіація атакувала відступаючу фінську армію.
92-річна Аілі Тойванен розповіла AP, що була змушена двічі залишити свій дім під час різних війн. Обидва рази фінські солдати дали її родині годину на збори.
Першого разу, озирнувшись, вона побачила, як її дім горить — його підпалили фінські солдати, які не хотіли нічого залишати, розповіла вона. Другого разу, за її словами, радянська авіація розбомбила ешелон, що відступав, і вони вистрибнули, ховаючись в окопах, перш ніж знайти притулок у Куопіо.
Коли Путін вторгся в Україну у 2022 році, вона зі сльозами на очах сказала, що хвилювалася, чи не доведеться їй втретє залишати свій дім.
Фіни відчувають, що їхня країна варта того, щоб за неї боротися
У притулку в Куопіо пройшли тисячі людей, включно зі школярами та студентами університетів.
“Дітям потрібно це знати, бо їм, можливо, доведеться діяти самостійно. Дорослі не завжди зможуть допомогти”, — сказала 11-річна Аманда Хілл, чия школа провела день у притулку.
Сидячи на підлозі притулку зі своїми товаришами-строковиками, Петікайнен пояснив, чому не божевілля практикувати дії під час кризи.
8“Ми фіни, тому ми трохи песимістичні щодо життя, але історія показує, що може статися з Росією”, — зазначив він.
Щодо загроз з боку Москви, Мухонен сказав: “Не вірте тому, що вони говорять, але спостерігайте за тим, що вони роблять”.
Подробиці можна знайти на сайті: nypost.com